Шандор Гарматі
| Шандор Гарматі | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 липня 1892[1] |
| Місце народження | Будапешт, Австро-Угорщина |
| Дата смерті | 4 квітня 1936[1] (43 роки) |
| Місце смерті | Флемінгтон, Нью-Джерсі, США |
| Поховання | Rowayton Union Cemeteryd[2] |
| Громадянство | США |
| Професії | композитор, диригент, classical violinist |
| Освіта | Музична академія Ференца Ліста (1909) |
| Інструменти | скрипка |
| Членство | Lenox String Quartetd |
| Заклад | Бард-коледж |
 Файли у Вікісховищі | |
Шандор Гарматі (англ. Sandor Harmati, угор. Harmati Sándor; 9 липня 1892, Будапешт — 4 квітня 1936, Флемінґтон, штат Нью-Джерсі) — американський скрипаль, композитор і диригент угорського походження.
Походив з єврейської сім'ї[3][4], син учителя. Закінчив Будапештську академію музики (1909). У 1910—1914 працював концертмейстером в різних будапештських оркестрах. У 1914 році емігрував в США, в 1919 році отримав американське громадянство.
У 1917—1921 грав другу скрипку в струнному квартеті Ганса Летца. Потім в 1922—1925 був першою скрипкою Ленокс-квартету, в складі якого грали також Вольфе Вольфінсон, Микола Молдаван і Еммеран Штебер; серед іншого в 1923 році квартет (за участі також Гарольда Бауера) вперше виконав фортеп'янний квінтет № 1 Ернеста Блоха, який присвятив твір першим виконавцям. Виступав також у складі фортеп'янного тріо з піаністом Ерне Рапе і віолончелістом Пауло Группе.
У 1925—1929 музичний керівник Омахського симфонічного оркестру. В цей же час виступав як запрошений диригент в Парижі, Берліні, Франкфурті-на-Майні. У 1930-ті рр. виступав як диригент на кількох американських музичних фестивалях (в тому числі Беркширському), працював з Американським балетом Джорджа Баланчина (в тому числі 5 березня 1935 року диригував на світовій прем'єрі балету «Мрії» (на музику Джорджа Антейла). У 1934—1936 рр. керував музичним відділенням Бард-Коледжу.
Композиторська спадщина Гарматі включає оперу «Гра з льодяниками» (англ. Sweetmeat Game; 1930), симфонічні поеми «Folio» і «Primavera», три струнних квартети, сюїту для струнного оркестру, оркестровий твір «Прелюдія до мелодрами» (англ. Prelude to a Melodrama), вперше виконаний в 1928 році Філадельфійським оркестром під керуванням Леопольда Стоковського, «Ілюзію» для терменвокса і фортеп'яно, інші камерні твори. Однак найбільшу популярність Гарматі принесли пісні, і перш за все — пісня «Синій птах щастя» (англ. Bluebird of happiness), написана в 1934 році для тенора Жана Пірса і стала в його виконанні знаменитим хітом 1940-х років.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Finding Our Fathers: A Guidebook to Jewish Genealogy. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Double Exile: Migrations of Jewish-Hungarian Professionals Through Germany. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 10 грудня 2020.
- Harmati Sandor // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). — W.: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1959. — Bd. 2. — S. 189.