Шаруватість гірських порід
Шаруватість гірських порід (рос. слоистость горных пород, англ. bedding, stratification, lamination; нім. Schichtung f, Stratifikation f, Bänderung f) — будова (текстура) гірських порід у вигляді шарів, які налягають один на одного і розрізняються за складом, розміром та іншими ознаками[1]. Притаманна більшості осадових і вулканогенно-осадових порід. Виникає при зміні динамічних та фізико-хімічних умов середовища осадоутворення або в результаті нерівномірного приносу осадового матеріалу. Розрізняють шаруватість осадових товщ і шаруватість гірської породи всередині шару[1]. Синонім — верствуватість.
Шаруватість класифікують за: потужністю шарів, характером границь між шарами, співвідношенням шарів та типом їх поєднання, витриманістю шарів і т. п[1].
-
Шаруватість пісковику
-
Шаруватість травертину
-
Деформація шаруватості на прикладі ітабіриту
- градаційна шаруватість
- мутаційна шаруватість
- шаруватість осадових порід
- шаруватість перехресна
- шаруватість ритмічна
- шаруватість тонка
- смужкуватість гірських порід
- Текстура осадових порід шарувата
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.