Швейцарський хокейний союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Швейцарія
НазваШвейцарський хокейний союз
Заснована1908
Член ІІХФ23 листопада 1908
ПрезидентФіліпп Гайдуль
Рейтинг ІІХФ (чол.)7
Рейтинг ІІХФ (жін.)5
Офіційний сайт

Швейцарський хокейний союз (нім. Schweizerischer Eishockeyverband, SEHV) — організація, яка займається проведенням на території Швейцарії змагань з хокею із шайбою. Утворена у 1908 році, член ІІХФ 23 листопада 1908 року. Об'єднує близько 300 клубів і близько 25,000 зареєстрованих гравців (з них 11,250 — дорослі). У країні — 90 хокейних залів і 40 відкритих ковзанок із штучним льодом. Найбільші Палаци спорту: у Берні («Аллменд») — 16000 місць, у Цюриху — 12000, Женеві («Верне») — 11000, Лозанні («Патінцар Маллі») — 10000.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші ігри з хокею із шайбою були зареєстровані у 1902 році. Незабаром у французькій частині Швейцарії 8 клубів утворили лігу, яка 27 вересня 1908 року була перетворена у Швейцарську лігу. Тоді ж Швейцарія стала четвертою країною, що увійшла до складу ІІХФ.

З 1909 по 1913 роки у країні проводилися відкриті чемпіонати, у яких брали участь клуби інших країн. Тоді ж швейцарські команди провели перші міжнародні матчі. Перша ковзанка зі штучним льодом (з трибунами на 3000 місць) побудована у 1928 році у Давосі. До 1930 року у Швейцарії вже налічувалося п'ять ковзанок. Популярність хокею у країні зростала, і до 1939 року вже 43 клуби культивували його, а грали у нього вже 3,200 чоловік. Проте у 1950-х роках швейцарський хокей втратив провідну роль у європейському хокеї. І хоча у 1946 році у країні було 122 клубу і 7000 гравців, на міжнародній арені швейцарські хокеїсти великих успіхів вже досягти не могли.

Зараз у багатьох швейцарських командах виступають іноземні гравці, у першу чергу канадці. Це, безумовно, сприяє зростанню популярності гри. У 1998 році хокеїсти збірної Швейцарії посіли 4-е місце на чемпіонаті світу, випередивши команди Канади, Росії та США. А на чемпіонаті світу 2013 року збірна Швейцарії здобула срібні нагороди, вдруге (вперше у 1935 році) в своїй історії.

Турніри

[ред. | ред. код]

У Швейцарії проведено 5 відкритих чемпіонатів країни. У них перемогли: у 1909 — «Беллерів» (Вевей), 1910 — «Ла Вілла» (Лозанна), 1911 — «Патінерс» (Лозанна), 1912 і 1913 — «Ле-Аван» (Ле-Аван). З 1916 року проводилися вже «звичайні» чемпіонати Швейцарії. У 1967 році у країні організована перша ліга, а у 1977 році — національна ліга А.

Чемпіони Швейцарії: «Берн» — 1916—1918, 1959, 1965, 1974, 1975, 1977, 1979, 1989, 1991, 1992, 1997 і 2004. «Беллерів» (Вевей) — 1919 і 1920, «Розей» (Гштаад) — 1921, 1924 і 1925, «Санкт-Моріц» (Санкт-Моріц) - 1922, 1923 і 1928, «Давос» (Давос) — 1926, 1927, 1929—1935, 1937—1939, 1941—1948, 1950, 1958, 1960, 1984, 1985, 2002, 2005, «Цюрхер» (Цюрих) — 1936, 1949, 1961, 1966, 2000, 2001 і 2003, «Ароза» (Ароза) — 1951—1957, 1980 і 1982. «Вісп» (Вісп) — 1962, «Вілларс» (Вілларс) — 1963 і 1964, «Клотен» (Клотен) — 1967, «Шоде-Фон» (Шоде-Фон) — 1968-1973, «Лангнау» (Лангнау) — 1976, «Біль» (Біль) — 1978, 1981 і 1983, «Лугано» (Лугано) — 1986—1988 і 1999, «Клотен» (Клотен) — 1993—1996, «Цуг» (Цуг) — 1998. У 1940 чемпіонат не проводився.

Гравці та національна збірна

[ред. | ред. код]

Збірна Швейцарії перший офіційний матч провела 23 січня 1909 року на міжнародному турнірі у Шамоні зі збірною Великої Британії (0:3). На ЧЄ команда вперше виступила у січні 1910 року у Ле-Аван (4-е місце). Збірна Швейцарії — чемпіон Європи 1926, 1935, 1939, 1950. Найкращий результат команди на зимових Олімпійських іграх — 3-є місце у 1928 і 1948 роках.

Найсильніші гравці Швейцарії різних років:

  • воротарі: Ш. Фазель, К. Мюллер, К. Хаузер, Х. Беннінгер, А. Моліна, Г. Ріголет, Олів'є Анкен, Рето Павоні, Давид Ебішер;
  • захисники: А. Джероміні, Р. Брейтер, Е. Хандшін, Б. Рюді, Е. Келлер, О. Шютц, Ш. Хензен, Р. Штурценеггер, Я. Келлікер, Фаусто Маццолені, Мартін Штайнеггер, Патрік Суттер, Діно Кесслер, Едгар Саліс, Матіас Зегер;
  • нападники: Ф. Краатц, Л. Дюфур, Г. Польтера, У. Польтера, Х. Каттін, Ф. Каттін, Х. Дюрст, В. Дюрст, Р. Торріані, Х. Трепп, О. Шубігер, Р. Перль, Г. Дюбуа, Б. Найннігер, Йорг Еберле, Петер Якс, Альфред Люті, Петер Шлагенхауф, У. Бертші, Д. Конте, Р. Лекумбіс, Б. Віттвер, Марцель Йенні, Міхель Цайтер, Джан-Марко Крамері, Рето вон Аркс, Патрік Фішер, Петер Якс, Іво Рютеманн, Клаудіо Мікелі.

Література

[ред. | ред. код]
  • Хоккей. Большая энциклопедия. — В 2 т. — М. : Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2006.

Посилання

[ред. | ред. код]