Штайнфельс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Штайнфельс
Координати: 49°27′38″ пн. ш. 22°37′52″ сх. д. / 49.46056° пн. ш. 22.63111° сх. д. / 49.46056; 22.63111
Країна Польща
Воєводство Підкарпатське
Повіт Бещадський
Гміна Устрики-Долішні
Населення
 - Усього 0
Штайнфельс. Карта розташування: Польща
Штайнфельс
Штайнфельс
Мапа

Штайнфельс (нім. Steinfels) — німецька колонія, що існувала до 1939 року в межах села Стебник, Добромильського повіту (в даний час Бещадський повіт, гміна Устрики-Долішні.

Перші поселенці почали прибувати сюди після року 1784, в час так званої Йосифинської колонізації. Колонія Штайнфельс розташовувалась за 9 км від Устрик-Долішніх, 5 км від Оберсдорфу (нім. Obersdorf), на півночі лежить Крошченько, над Стривігором на схід — Нанова i Стебник.

План забудови колонії був виконаний у формі «лісового села» (Waldhufendorf). У 1880 році в колонії налічувались 21 будинок і 122 жителі (з них 79 німців).

25 листопада 1938 р. розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі Штайнфельс перейменовано на Ґлази.[1]

На 01.01.1939 в колонії Штайнфельс проживало 260 мешканців, з них 90 українців-грекокатоликів, 40 поляків і 130 німців[2]. Село належало до ґміни Кросьцєнко Добромильського повіту Львівського воєводства.

З 1939 до 1951 село відносилось до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області України (відійшло до Польщі відповідно до договору обміну територіями 1951 року).

В 1940 році німецьких колоністів було переселено до Вартеґав за програмою Додому в Рейх. В 1951, в рамках договору обміну територіями 1951 року, все українське населення було переміщено на Донеччину. Будинки донині не збереглися.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. M.P. 1938 nr 277 poz. 653 Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1938 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie rawskim, bóbreckim i dobromilskim w województwie lwowskim[недоступне посилання](пол.)
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 19, 118.