Дрогобицька область
| Дрогобицька область | |
|---|---|
|
| |
 | |
| Місто | Дрогобич |
| Найбільше місто | Дрогобич |
| Країна |  СРСР, (.svg){kind=small} УРСР)
|
| Регіон | Галичина |
| Офіційна мова | українська, російська |
| Населення | |
| - повне | 853,000 (1956) |
| - густота | 88.9 жителів/км² |
| Площа | |
| - повна | 10,4 тис. км² |
| Дата заснування | 27 листопада 1939 |
| Дата ліквідації | 21 травня 1959 
|
| - раніше відомий як | Львівське воєводство |
| |
Дрого́бицька о́бласть — адміністративна одиниця на території УРСР у 1939—1959 роках. Область була утворена 27 листопада 1939 року. Адміністративний центр — місто Дрогобич. З травня 1957 по травень 1959 року входила до складу Станіславського економічного адміністративного району. 21 травня 1959 року Дрогобицька область включена до складу Львівської області.
Область утворена 27 листопада 1939 року після радянської анексії західноукраїнських земель і складалася з 10-ти повітів: Дрогобицького, Жидачівського, Стрийського, Рудківського, Мостиського, Перемишльського, Лисківського (з деякими селами Сяніцького повіту), Турківського, Самбірського, Добромильського (з деякими селами Березівського повіту)[1].
17 січня 1940 Президія Верховної Ради УРСР своєю постановою скасувала повіти, натомість утворивши райони. В області нараховувалося 30 районів: Бірчанський, Бориславський (до 15 серпня 1940, включений до Дрогобицького р-ну[2]), Висоцьківський (з 11 листопада 1940 року — Боринський[3]), Добромильський, Дрогобичський (Дрогобицький), Дублянський, Жидечувський (Жидачівський), Журавновський, Комарновський, Крукенецький, Лавочнянський (з 11 листопада 1940 року — Славський[3]), Лісківський, Меденицький, Медиківський, Миколаївський, Мостиський, Ново-Стреліський (Ново-Стрілищанський), Перемишльський, Підбужський, Рудківський, Самбірський, Сколевський, Старо-Самбірський, Стрийський, Стрілківський, Судово-Вишнянський, Турківський, Устрико-Дольнівський (Нижньо-Устрицький), Хирівський, Ходорівський.
Станом на 1 січня 1941 року населення Дрогобицької області становило 1 111 000 осіб[4].
Межі області змінювалися:
- у березні 1945 року до Польщі згідно з радянсько-польським договорами відійшли:
- Бірчанський район з районним центром Бірча,
- Ліськівський район з районним центром Лісько,
- західна частина Перемишльського району (з містом Перемишль); замість Перемишльського утворений Нижанковицький район,
- 7 травня 1946 року була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.[5]
| № п/п | Найменування району | Найменування районного центру | ВІддаль до м. Дрогобич в км | Відомості про район | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Територія в км² | Кількість сільрад | Кількість міст | Кількість селищ міського типу | ||||
| 1 | Боринський район | село Бориня | 128 | 600 | 26 | - | - |
| 2 | Добромильський район | місто Добромиль | 83 | 500 | 21 | 1 | - |
| 3 | Дрогобицький район | місто Дрогобич | - | 600 | 31 | - | 1 |
| 4 | Дублянський район | село Дубляни | 33 | 300 | 25 | - | - |
| 5 | Жидачівський район | місто Жидачів | 63 | 300 | 22 | 1 | - |
| 6 | Журавнівський район | село Журавне | 105 | 300 | 24 | - | - |
| 7 | Комарнівський район | місто Комарне | 94 | 300 | 24 | 1 | - |
| 8 | Крукеницький район | село Крукениця | 71 | 200 | 22 | - | - |
| 9 | Меденицький район | смт Медениця | 20 | 400 | 20 | - | 1 |
| 10 | Медиківський район | село Медика | 189 | 200 | 12 | - | - |
| 11 | Миколаївський район | місто Миколаїв | 57 | 300 | 19 | 1 | 1 |
| 12 | Мостиський район | місто Мостиська | 179 | 300 | 21 | 1 | - |
| 13 | Нижанковицький район | смт Нижанковиці | 104 | 300 | 12 | - | 1 |
| 14 | Нижньо-Устріцький район | місто Нижньо-Устріки | 96 | 400 | 28 | 1 | - |
| 15 | Новострілищанський район | смт Нові Стрілища | 97 | 300 | 26 | - | 1 |
| 16 | Підбузький район | село Підбуж | 67 | 400 | 17 | - | - |
| 17 | Рудківський район | місто Рудки | 74 | 400 | 36 | 1 | - |
| 18 | Самбірський район | місто Самбір | 44 | 300 | 35 | - | - |
| 19 | Сколівський район | місто Сколе | 68 | 700 | 26 | 1 | - |
| 20 | Славський район | село Славське | 93 | 800 | 27 | - | - |
| 21 | Старосамбірський район | місто Старий Самбір | 75 | 400 | 28 | 1 | 1 |
| 22 | Стрийський район | місто Стрий | 31 | 600 | 49 | - | - |
| 23 | Стрілківський район | село Стрілки | 79 | 500 | 32 | - | - |
| 24 | Судово-Вишнянський район | місто Судова Вишня | 158 | 300 | 23 | 1 | - |
| 25 | Турківський район | місто Турка | 109 | 700 | 24 | 1 | - |
| 26 | Хирівський район | місто Хирів | 69 | 200 | 17 | 1 | - |
| 27 | Ходорівський район | місто Ходорів | 72 | 200 | 25 | 1 | - |
- 15 травня 1948 року ліквідовано Медиківський район, частина території колишнього району передана до складу Польщі.
- У 1950 р. у 18 містах і 9 смт мешкало 25 % населення області.
- 10 грудня 1951 року ліквідовано Нижньо-Устрицький район. Частина території колишнього району передана до складу Польщі відповідно до радянсько-польського договору.
- У червні 1957 року Хирівський район приєднаний до Добромильського району.
- 21 січня 1959 року ліквідовано 5 районів: Дублянський, Журавнівський, Крукеницький, Новострілищанський і Стрілківський.[7]
21 травня 1959 Дрогобицька область була включена до складу Львівської області, утворивши її південну частину. Це була остання велика зміна адіміністративно-територіального поділу України на обласному рівні. На момент скасування область складалась з 20 районів і 4 міст обласного підпорядкування (Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий), мала 9,6 тис. км² площі й 855,7 тис. населення.
Область очолювали:
- 1-і секретарі обкому КП(б)У-КПУ:
- Ткач Яків Микитович (1939—1941),
- Олексенко Степан Антонович (1944—1946),
- Горобець Іван Григорович (1947—1949),
- Олексенко Степан Антонович (1949—1952),
- Гапій Дмитро Гаврилович (1952—1956),
- Дружинін Володимир Миколайович (1956—1959).
Вищим представницьким органом Дрогобицької області вважалася Дрогобицька обласна рада депутатів трудящих та її керівний орган — виконавчий комітет обласної ради (облвиконком).
- Головами облвиконкому були:
- Леженко Данило Дмитрович (1939—1941 і 1944—1946),
- Кравчук Іван Юрійович (1946—1947),
- Яворський Іван Йосипович (1947—1951),
- Тарнавський Ілля Євстахійович (1951—1952),
- Яворський Іван Йосипович (1952—1957),
- Тарнавський Ілля Євстахійович (1957—1959)
- ↑ Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
- ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 30 (93). — 12 вересня. — С. 4.
- ↑ а б Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 51 (114). — 21 грудня. — С. 4.
- ↑ Стаття «Українці на примусових роботах у Третьому райху. Скільки їх було?» на сайті «Історична правда». Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дрогобицької області»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) (українською) . Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 133—156.
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дублянського, Журавнівського, Крукеницького, Новострілищанського і Стрілківського …»
- М. Р. Литвин. Дрогобицька область [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 464. — ISBN 966-00-0405-2.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 133–156.
- Довідник з історії Комуністичної партії та Радянського Союзу [Архівовано 23 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- «Справка о нарушении социалистической законности в Дрогобычской области партийно-советским активом»; Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади. Книга ІІ. Документ № 90 [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Дрогобычской области(рос.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |