Щербаков Борис Васильович

Щербаков Борис Васильович
Народився	11 грудня 1949(1949-12-11) (74 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор, ведучий, телеведучий, телеактор, кіноактор
Alma mater	Школа-студія МХАТ
Роки діяльності	1963 — тепер. час
IMDb	nm0790202
Нагороди та премії
Щербаков Борис Васильович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Борис Васильович Щербаков (рос. Борис Васильевич Щербаков; нар. 11 грудня 1949, Ленінград, РРФСР) — радянський та російський актор. Лауреат Державної премії СРСР (1985). Народний артист Російської Федерації (1994).

Життєпис

Закінчив Школу-студію МХАТу (1972). Працює у МХАТі ім. А.Чехова.

Громадянська позиція

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон України.

Фільмографія

Знявся у фільмах і серіалах:

• "Я служу на кордоні" (1973, рядовий Дмитро Сєдих),
• "Крок назустріч" (1975, новелла "Весільний марш", наречений),
• «Довгі версти війни» (1975),
• «Ці неслухняні сини» (1976, Андрій Єрмаков),
• «Така вона, гра» (1976),
• «Мить удачі» (1977),
• «Подарунок чорного чаклуна» (1978),
• "День весілля доведеться уточнити" (1979, Сергій Шитов)
• «Слідство ведуть Знатоки. Справа № 14» (1979),
• «Задача з трьома невідомими» (1979),
• «Крізь терни до зірок» (1980, Едуард Колотун),
• «Гостя з майбутнього» (1984),
• «Випробувачі» (1987),
• «Кримінальний квартет» (1989),
• «... На прізвисько «Звір»» (1990, Алік),
• «Десять років без права листування» (1990, Михайло)
• «Мій найкращий друг — генерал Василь, син Йосипа» (1991),
• «Дім побачень» (1991, Сергій Грачов)
• «Королева Марго» (1997),
• «Хочу у в'язницю» (1998),
• «Марш Турецького» (2000),
• «Сищики» (2001)
• «Люди і тіні» (2001, 8 с),
• «Солдати» (2004, 32 с)

та інших.

Знявся в українських фільмах:

• «Випробувачі» (1987, реж. О. Бійма)
• «Шлях до пекла» (1988),
• «Авантюра» (1995).

Література

• Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.426.