Бійма Олег Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Іванович Бійма
Режисер Олег Бійма 27 червня 2024 року
Будинок кіно, після фільму Поєдинок
Народився19 квітня 1949(1949-04-19) (75 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністькінорежисер, сценарист
Alma materКиївський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1972)
ВчителіНебера Володимир Павлович
ЗакладУкртелефільм
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України і Українська кіноакадемія
БатькоБійма Іван Спиридонович
НагородиНаціональна премія України імені Тараса Шевченка — 1996 Заслужений діяч мистецтв України — 2001
IMDbID 0082033

Оле́г Іва́нович Бі́йма (нар. 19 квітня 1949, Київ) — український кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії (1996), Заслужений діяч мистецтв України (2001).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 19 квітня 1949 року в місті Київ, у родині українського радянського військовика Героя Радянського Союзу Івана Бійми.

1972 року закінчив Київський театральний інститут (педагог Володимир Небера) й відтоді з 1972 почав працювати на кіностудії «Укртелефільм». З 2001 по 2007 рік[1][2][3] був генеральним директором Укртелефільму. Опісля новим в.о.гендиректора Укртелефільму з 2009 по 2016 рік був Віктор Петренко, з 2010 по 2013 генеральним директором ДП студія «Укртелефільм» був Юрій Сторожук, згодом з 2016 року новим гендиректором став Сергій Омельчук, призначений наказом голови Держкомтелерадіо з 2016 по 2017, згодом з 2017 по 2018 року Держкомтелерадіо призначений новий гендиректор Віктор Підлісний,[4][5] У 2018 році на виконання Постанови КМУ про перетворення ДП УСТФ «Укртелефільм» в Акціонерне підприємство, Держкомтелерадіо призначено голову комісії з перетворення ДП у ПАТ «Укртелефільм» Тараса Аврахова;[6] першим заступником гендиректора та художнім керівником студії увесь цей час був Бійма[7] й Бійма обіймав цю посаду художнього керівника студії Укртелефільм аж до 2018 року коли його змінив Олександр Денисенко.[8]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Художні телефільми
Художні телесеріали

та інші.

Здійснив авторський цикл документальних фільмів про українських митців (від 1997 року — під назвою «Немеркнучі зірки»).

Премії

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. «Укртелефільм»: агонія. Детектор медіа. 30.01.2007. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  2. Прутнік вирішив захопити "Укртелефільм" силою?. Українська правда. 12.02.2007. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  3. Немистецький конфлікт. День. 16 серпня 2023. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023.
  4. Віктор Підлісний призначений гендиректором «Укртелефільму» замінить Сергія Омельчука. Детектор медіа. 22 червня 2017. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 16 жовтня 2023.
  5. Виконуючий обов'язки гендиректора «Укртелефільму» Віктор Петренко звільнився. Детектор медіа. 2.09.2016. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  6. Віктора Підлісного звільнили з посади гендиректора «Укртелефільм». Справи передали Тарасу Аврахову. Детектор медіа. 10.07.2018. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  7. Остапа, Світлана (22.04.2015). Якщо ми не захистимо «Укртелефільму», він незабаром стане банкрутом, — керівництво студії. Детектор медіа. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  8. В «Укртелефільмі» новий художній керівник. Детектор медіа. 2.05.2018. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]