Щутків
Село
 Координати 50°6′30.996000099996″ пн. ш. 23°6′51.012000100005″ сх. д. / 50.10861° пн. ш. 23.11417° сх. д.
|
Щутків (пол. Szczutków) — давнє українське село в Польщі, у гміні Любачів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 364 особи (2011[1]).
Село лежить за 10 км від кордону з Україною, за 7 км на південь від повітового міста Любачів і за 80 км на схід від воєводського міста Ряшів. Знаходиться у давньому українському етнічному регіоні Любачівщина.
Перша згадка про село датована 1388 роком. У 1531 р. працювала гута заліза.
У 1672 р. під час нападу татар поневолено в ясир 21 житель і забрано понад 100 голів худоби.
У 1890 р. було 147 будинків і 717 мешканців, з них: 644 греко-католики, 25 римо-католиків і 48 юдеїв, була філіальна школа.
Населення на 1.01.1939 р. складало 1150 осіб, з них: 950 – українці-грекокатолики, 70 – українці-римокатолики, 90 – поляки (переважно колоністи з австрійських часів), 40 – євреї[2]. Село належало до Любачівського повіту Львівського воєводства. У складі повіту 27 листопада 1939 р. село включене до новоутвореної Львівської області, а 17 січня 1940 р. — до Любачівського району. В жовтні 1944 року західна частина Львівської області включно з селом передана Польщі.
Після Другої світової війни поляки на чолі з Блажеком Фургалою та Міхалом Творком грабували і вбивали українців[3], через що ті змушені були виїхати до СРСР, а ті, що залишилися, в 1947 р. депортовані на понімецьку територію північної Польщі[4].
У 1956 р. в селі почали видобуток газу. В 1963 р. стався вибух з утворенням великого кратеру на річці Любачівка. Факел висотою 30 метрів горів багато місяців, а видобуток газу в селі продовжується донині.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 178 | 34 | 118 | 26 |
| Жінки | 186 | 36 | 100 | 50 |
| Разом | 364 | 70 | 218 | 76 |
У 1659 р. місцевий господар Лаврентій Качмар подарував церкві євангеліє. Нову церкву звели в 1671 р. У 1825 р. поряд спорудили дерев’яну дзвіницю. В 1904 р. церкву розібрали і на цьому місці збудували нову.
Церква св. Димитрія була збудована в 1904 р., парафіяльна. Парафія належала до Любачівського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Після виселення українців церква перетворена на римо-католицький костел.
Бруснянські кам’яні надгробки на цвинтарі.
- Народилися
- Михайло Вороний — голова товариства «Надсяння» в Городенці Івано-Франківської області.
- Василь Мозиль — учасник національно-визвольних змагань[6].
- Іван Юзва (1912—?) — учасник національно-визвольних змагань[7].
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Щутків
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 47, 120.
- ↑ Любов ГРИНИШИН. Дві батьківщини Михайла Вороного. «Галичина», 19 вересня 2017 року. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Мозиль Василь Юркович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 494. — ISBN 978-966-457-338-9.
- ↑ Юзва Іван Григорович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 494. — ISBN 978-966-457-338-9.
- З історії Любачівщини [Архівовано 4 серпня 2017 у Wayback Machine.].
- Szczutków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 870. (пол.)
- Strona sobieski.lubaczow.com [Архівовано 23 листопада 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Адміністративний центр: Любачів | ||
| Села | Антоники • Балає • Башня Горішня • Башня Долішня • Борова Гора • Будомир • Вулька-Кровіцька • Гурче • Домброва • Дубків • Залуже • Каролювка • Коровиця-Голодівська • Коровиця-Лісова • Кровиця-Сама • Лісе-Ями • Млодув • Опака • Подлесе • Пястово • Тимце • Щутків |  |
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |