Ян Гефлінґер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Гефлінґер
пол. Jan Höflinger
Народився28 вересня 1856(1856-09-28)
Помер11 серпня 1903(1903-08-11) (46 років)
Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національністьнімець
Діяльністькондитер
Посадаголова Товариства цукерників Галичини та Буковини
У шлюбі зТекля Луїза Гефлінґер
ДітиТадеуш Маріан Гефлінґер

Ян Гефлінґер (Гофлінгер, Хофлінгер; нім. Jan Höflinger; 28 вересня 1856(18560928) — 11 серпня 1903, Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина[2]) — австро-угорський кондитер, голова Товариства цукерників Галичини та Буковини.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Лого шоколадної плитки Гефлінґера, яку згодом набула у власність всесвітньовідома швейцарська компанія
Будинок по вул. Театральній 8, у якому була цукерня Яна Гефлінґера
Рекламне оголошення з адресами цукерень, Львів, 1901 рік
Родинна гробниця Гефлінгерів

Родина Гефлінґерів мала німецьке коріння[3].

Власник фабрики цукрів, шоколаду та фруктових продуктів переробки у Львові, яку заснував у 1895 році[4][5][6].

1896 року придбав у Міхала Монне цукерню в центрі міста (за сучасною адресою вул. Театральна, 8).

Станом на 1901 рік мав щонайменше три цукерні у Львові: вул. Театральна, 8, вул. Коперника, 2 та на вул. Зиблікевича, 49 (частина сучасної вул. І. Франка, поблизу сучасної площі Івана Франка).

Після смерті Яна фабрика перейшла в спадок синові Тадеушу Гефлінґерові, працювала до приходу радянської влади 1939 року[7]. Тадеуш Гефлінґер розвинув батькову справу, використовував рухому рекламу, брав активну участь у всіх можливих ярмарках та виставах, а також відкрив низку крамничок, де продавалась його продукція[8].

У 1930-х роках на фірмі Гефлінґера працювало понад 100 осіб[9], а його статки були близько 500 тис. злотих. Тадеуш Гефлінґер був членом Торгово-промислової палати та депутатом міської ради[8].

За інформацією, поданою у книзі «Личаківський некрополь», Ян Гефлінґер був власником численних чиншових кам'яниць у Львові.

Один з жертводавців на львівський пам'ятник Адамові Міцкевичу[10]. Його фірма «Ян Гефлінгер» у 1904 році, в дні урочистого відкриття пам'ятника поетові, випустила шоколадний барельєф Адама Міцкевича[11], а весь прибуток від продажу перших 10 тис. шоколадних барельєфів перерахували у фонд будівництва монументу[12].

Помер 11 серпня 1903 року та похований у сімейному гробівці на 1а полі Личаківського цвинтаря у Львові разом з дружиною, сином Тадеушем, невісткою Владиславою, онукою Кристиною Красуською та правнуком Єжи Красуським[13].

Родина

[ред. | ред. код]
  • дружина — Текля Луїза Гефлінґер (до шлюбу Цвіль; 2 жовтня 1850 — 19 травня 1908, Львів);
  • син — Тадеуш Маріан Гефлінґер (2 жовтня 1882, Бучач — 29 квітня 1951, Львів);
  • невістка — Владислава Гефлінґер (до шлюбу Каня; 25 вересня 1887, Львів — 2 липня 1971, там само);
  • онуки — Кристина Гефлінґер (в шлюбі — Красуська; 25 липня 1909, Львів — 14 грудня 1996, там само). Кристина разом з Софією Батицькою представляла Львів на конкурсі «Міс Полонія — 1930»[14];
    Зофія Гефлінґер (в шлюбі — Толлочко; 29 вересня 1911, Львів — 29 квітня 2001, Цешин, Польща);
    Ірена Гефлінґер (в шлюбі — Конопацька; 29 травня 1914, Львів—19 вересня 2003, Мар-дель-Плата, Аргентина);
    Ханна Гефлінґер (в шлюбі — Латосінська; 1918, Львів—?).
  • правнук — Єжи Красуський (син Кристини Гефлінґер; 15 грудня 1939, Львів — 11 грудня 1982, там само). Працював інженером на одній зі львівських фабрик. Одного разу він відмовився погоджувати запроваджувані на підприємстві певні технічні рішення, які, на його думку, загрожували здоров'ю людей. Вочевидь, через це з Єжи й трапився нещасний випадок. Він випав з вікна будівлі та помер на місці. Ніхто не вірив у те, що його смерть була випадковою чи самогубством. Роками це вважалося недоведеним вбивством. Він прожив лише 43 роки[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 119. — ISBN 978-966-8955-00-6
  2. ↑ Jan Höflinger The genealogical tree of Tekla Luiza Hoflinger (англ.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 13 листопада 2022.
  3. ↑ а б Piotr Paweł Cypla (2019). W blasku gwiazd Lwów Ano Domini 1930 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019. (пол.)
  4. ↑ Anna Gordijewska Czekoladowy Lwów // Kurier Galicyjski. — nr 16 (356), 1—14 września 2020. — S. 12—13. (пол.)
  5. ↑ Wojciech Gierszewski (4 листопада 2015). Prawo własności intelektualnej w praktyce: Przedwojenne znaki towarowe: Czekolada Mleczna. ippractice.blogspot.com (пол.). Архів оригіналу за 26 січня 2024. Процитовано 26 січня 2024.
  6. ↑ Anna Gordijewska Słodko-gorzka czekolada – Höflingerowie // Kurier Galicyjski. — nr 5 (369), 16–29 marca 2021. — S. 8—9. (пол.)
  7. ↑ Кондитерська фабрика «Бранка» — найстаріша й найпотужніша у Львові. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 22 квітня 2015. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  8. ↑ а б О. Дудяк Львівські підприємці за даними перепису 1931 року: чисельність, етноконфесійна структура, галузь зайнятості // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2013. Випуск 48. — С. 528. — ISSN 2078-6107.
  9. ↑ Микола Назарук Роль промисловості у формуванні соціоекосистеми міста Львова у XX столітті // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. — Випуск 2 (14). — С. 26—27.
  10. ↑ Роман Масик. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Міцкевича — пам'ятник Адамові Міцкевичу. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 13 листопада 2022.
  11. ↑ Проєкт «Міський медіаархів»: вітрина кондитерської фірми Яна Гефлінгера на ярмарку краєвих виробів в Палаці мистецтв. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 13 листопада 2022.
  12. ↑ Львів солодкий. Кондитерська фірма Яна Гефлінгера. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 27 лютого 2015. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  13. ↑ Станіслав Черніков (2 серпня 2022). Кондитерська імперія Гефлінґера. lvivski.info. Архів оригіналу за 20 серпня 202. Процитовано 20 серпня 2022.
  14. ↑ Miss Polonia 1930. zarchiwummiss.eu (пол.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 листопада 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Гефлінґер&oldid=43670299