Ян Клеський
| Ян Клеський | |
|---|---|
| Jan Kleski | |
 Ян Клеський перед своїм будинком у Нижньому Вербіжі | |
| Народився | 23 березня 1860 Нижній Вербіж |
| Помер | 19 січня 1934 (73 роки) Верхній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область |
| Поховання | Нижній Вербіж |
| Країна |  Австрійська імперія Долитавщина.svg){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Віденський університет і ЧНУ імені Юрія Федьковича |
| Знання мов | польська і німецька |
| Посада | посол до Галицького сейму[d], член Палати Цислейтаніїd і member of the Sejm of the Second Polish Republicd |
| Партія | Polish Democratic Partyd |
| Нагороди |  |
Ян Клеський (пол. Jan Kleski 23 березня 1860, Нижній Вербіж — 19 січня 1934, Нижній Вербіж) — австрійський політик польської національності з Галичини, член Імператорської ради на початку 20 століття.
Навчався спочатку в Коломиї. Вивчав право у Віденському та Чернівецькому університетах. Мав хутір у Нижньому Вербіжі Східної Галичини.
Від 1895 р. він — депутат Коломийської повітової ради, обраний спочатку від групи власників великих сіл, потім — від групи найбільших платників податків. Ян Клеський багатолітній член відділу повітової ради, працівник (деякий час — заступник голови) Коломийського окружного правління кредитного земського товариства, куратор гончарної та шевської шкіл, член Окружної шкільної ради й міського відділу Галицького господарського товариства. Також від 1907 р. і до 1914 р. був бурмістром Коломиї.[1]
18 грудня 1907 р. вступив до Народного Сейму Галичини (Галицький Краєвий сейм), отримав мандат від 3-ї курії Коломийського повіту замість Казімєжа Вітославського, який помер у 1906 р .
У 1907—1914 рр. був депутатом (обраний, серед інших, у липні 1913 р.).[2]
У 1911—1918 роках також був членом Палати послів Віденського парламенту. У 1913 році нагороджений орденом Залізної корони ІІІ ступеня, але на клепсидрі (повідомлення про смерть і поховання) є запис лише про орден «Polonia Restituta» («Відродження Польщі»).[1]
28 листопада 1918 р. за указом начальника держави Юзефа Пілсудського, призначений до Законодавчого сейму депутатом як посол зі Східної Галичини[3]. Був членом клубу конституційної праці, комісій відбудови краю та суспільної опіки.[4]
Його називають польським демократом (Polskie Stronnictwo Demokratyczne).
Він залишався публічно та політично активним навіть у міжвоєнний період. З 1919 по 1922 був депутатом польського Законодавчого сейму. Представляв депутатський клуб конституційної праці.[5]
На виборах 1922 року балотувався від партії «Demokratyczna Unija Państwowa» («Демократичний державний союз») [1] до Сенату Республіки Польща, але безуспішно. Під час виборів коломийські газети (на той час польські) з якоїсь дивної причини зневажливо відгукувалися про Клеського та його діяльність. Пізніше, будучи послом Законодавчого сейму, Як Клеський не брав участі у засіданнях, поки в Коломиї була українська влада.
Після завершення політичної діяльності він присвятив себе благодійності, заснував школи та каплиці. Також Клеський володів великими ділянками ланів у Верхньому Вербіжі та Нижньому Вербіжі та Сопові і т. д.
Молодшою сестрою Яна була Вільгельміна Цецилія Клеска, дружина мера Кракова Юліуша Лео.[4]
Помер Ян Клеський 19 січня 1934 р., похований у родинній гробниці в Нижньому Вербіжі, де покоїться і його батько Йоган.
Ян Клеський та його молодший брат Юліуш (1863—1938 рр.) не були одруженими, тому не залишили прямих нащадків. Натомість сестри Клеського Вільгеміна-Ольга (1861—1941 рр.) та Вільгеміна Цецилія Клеська (1872—1947 рр.) — мали власні великі родини. Перша була в подружжі з Фрідріхом Маєром, виховуючи двох дітей, а друга — дружина мера Кракова Юліуша Лео, виховували п'ятьох. Також відомо, що Ян Клеський усиновив свого племінника Артура Маєра, а він, ймовірно, успадкував все майно Яна. [1]
Зараз нащадки Клеських мешкають у різних містах та країнах, але саме в Коломиї коріння цієї родини.[1]
- ↑ а б в г д Коломийський бурмістр, політик і багатий землевласник Ян Клєський. ФОТО. dzerkalo.media (амер.). 6 жовтня 2021. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ Wczorajsze wyniki wyborów. Na prowincji. „Kurjer Lwowski”. 304, s. 2, 4 lipca 1913. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ ALEX - Historische Rechts- und Gesetzestexte. alex.onb.ac.at. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ а б Jan Kleski. Wikipedia, wolna encyklopedia (пол.). 9 січня 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ Jan Kleski.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |