Східна Галичина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галичина та її поділ на Східну й Західну в 20 ст.
Поділ Східної Галичини на повіти (1910)

Східна Галичина — історично-географічна область на заході України. Сучасні межі Галичини було сформовано під час перебування краю у складі Австрійської імперії протягом 1772–1918 років. Східна Галичина сьогодні обіймає цілком Львівську та Івано-Франківську області України, а також Тернопільську область без її північної смуги (Кременецький, Шумський, Лановецький і північна частина Збаразького районів, які є частиною історичної Волині) і південну частину т. зв. Закерзоння (Надсяння).


Географія[ред. | ред. код]

Терен Східної Галичини становить близько 46,8 тис.кв. км. Це північні схили Карпатських гір, басейн верхнього Дністра, Західного Бугу (верхня течія), верхнього Сяну, зі сходу обмежена річкою Збруч.

Площа Східної Галичини на території України (в складі трьох областей — Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської без північних районів) — 47,2 тисячі кв. км, де на початок 2013 року проживали 4845 тис. мешканців. Історичні східногалицькі землі в Україні та Польщі у сумі займають територію 56,8 тис. км² й нараховують до 5,5 мільйонів мешканців[1].

Частина Галичини в межах сучасної України займає 8,2 % площі країни, тут проживає 10,4 % її населення.

Крайні точки території Східної Галичини в межах України:

Таким чином геометричний центр Галичини (точка, в якій перетинаються середні для неї паралель і меридіан) розташований за координатами 49°15′ півн. широти, 24°35′ східн. довготи (№ 1 на мапі). Це південно-східні околиці міста Бурштина Івано-Франківської області.

Для історичної (етнографічної) Східної Галичини крайньою західною точкою було село Шляхтова біля Пенінських гір (тепер Новоторзький повіт Малопольського воєводства) — 49°24′ півн. широти, 20°30′ східн. довготи. Тоді координатами геометричного центру історичної Галичини будуть 49°15′ півн. широти, 23°28′ східн. довготи — це координати міста Борислава[1].

Історія[ред. | ред. код]

У докиївські часи тут мешкали давньослов'янські племена дулібів і білих хорватів.

У X столітті землі були завойовані Володимиром І.

Розташування Східної Галичини на мапі Польської республіки. Рожевим кольором позначена частина яка відійшла після 1945 року до УРСР, зелена до Польщі

У XII столітті на цій території утворилися Галицьке, Звенигородське, Перемишльське і Теребовльське князівства. У XIII столітті вони були об'єднані у єдине Галицьке князівство, складової Галицько-Волинської держави, з ХІІІ ст. Королівства Русі, що ділилось на Галицьку, Львівську, Перемиську, Сяноцьку, Холмську і Белзьку землі-князівства.

У другій половині XIV століття Руське королівство тимчасово потрапило до складу Королівства Польського за життя Казимира ІІІ, згодом Угорського королівства, через повстання у якому було захоплене Польщею і у середині 1440-х роках було трансформоване у Руське воєводство з адміністративним центром у Львові. При цьому папи римські не визнавали зверхності тут королів Польщі, через що з XVI ст. титулярними королями Галичини стали Габсбурги.

У 1772 році, після першого поділу Речі Посполитої австрійські Габсбурги перейняли владу над Королівством Галичини та Володимирії — коронного краю Австрійської монархії, до якої долучили Краківську землю, названу Західною Галичиною.

У ХІХ ст. декілька разів ставилось питання про розподіл Західної (польської) і Східної (української) Галичини, що відхиляв Франц Йосиф І.

У 1918 році, після розпаду Австро-Угорської імперії на Східній Галичині була створена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

Після польсько-української війни вся Галичина 23 листопада 1920 року опинилася у складі Польської республіки і була перейменована на Малопольщу.

У 1939 році згідно з пактом Ріббентропа—Молотова Галичина була анексована СРСР і включена відповідно до Української РСР.

У 1941 році приєднана до Генеральної губернії (Дистрикт Галичина).

У 1944 році у Галичини була відновлена радянська окупація, причому її західна частина була віддана Польщі.

У 1991 році Галичина, як і решта територій УРСР, відійшла до складу України.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Мельник І. У пошуках центру Галичини // Zbruč. — 2015. — 10 грудня.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]