Східна Галичина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Галичина та її поділ на Східну й Західну Галичину в 20 столітті
Мапа Східної Галичини розділеної на округи (1910)

Східна Галичина — історично-географічна область на заході України. Сучасні межі Галичини було сформовано під час перебування краю у складі Австрійської імперії протягом 1772–1918 років. Східна Галичина сьогодні обіймає цілком Львівську та Івано-Франківську області України, а також Тернопільську область без її північної смуги (Кременецький, Шумський, Лановецький і північна частина Збаразького районів, які є частиною історичної Волині) і південну частину т. зв. Закерзоння (Надсяння).


Географія[ред.ред. код]

Терен Східної Галичини становить близько 46,8 тис.кв. км. Це північні схили Карпатських гір, басейн верхнього Дністра, Західного Бугу (верхня течія), верхнього Сяну, зі сходу обмежена річкою Збруч.

Площа Східної Галичини на території України (в складі трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської без північних районів) — 47,2 тисячі кв. км, де на початок 2013 року проживали 4845 тис. мешканців. Історичні східногалицькі землі в Україні та Польщі у сумі займають територію 56,8 тис. кв. км й нараховують до 5,5 мільйонів мешканців [1].

Частина Галичини в межах сучасної України займає 8,2% площі країни, тут проживає 10,4% її населення.

Крайні точки території Східної Галичини в межах України:

Таким чином геометричний центр Галичини (точка, в якій перетинаються середні для неї паралель і меридіан) розташований за координатами 49°15′ півн. широти, 24°35′ східн. довготи (№1 на мапі). Це південно-східні околиці міста Бурштина Івано-Франківської області.

Для історичної (етнографічної) Східної Галичини крайньою західною точкою було село Шляхтова біля Пенінських гір (тепер Ново-Тарзький повіт Малопольського воєводства) – 49°24′ півн. широти, 20°30′ східн. довготи. Тоді координатами геометричного центру історичної Галичини будуть 49°15′ півн. широти, 23°28′ східн. довготи – це координати міста Борислава [1].

Історія[ред.ред. код]

У докиївські часи тут мешкали східнослов'янські племена дулібів і білих хорватів.

Розташування Східної Галичини на мапі Польської республіки. Рожевим кольором позначена частина яка відійшла після 1945 року до УРСР, зелена до Польщі

У XII столітті на цій території утворилися Галицьке, Звенигородське, Перемишльське і Теребовльське князівства. У XIII столітті вони були об'єднані у єдине Галицьке князівство, складової Галицько-Волинської держави.

У другій половині XIV століття Галичина потрапила до складу Королівства Польського і була поділена на землі — Галицьку, Львівську, Перемиську, Саноцьку, Холмську і Белзьку. В середині XV століття перші чотири землі були об'єднані в Руське воєводство з адміністративним центром у Львові.

У 1772 році, після першого поділу Речі Посполитої Східна Галичина опинилася у складі Королівства Галичини та Володимирії — коронного краю Австрійської монархії.

У 1918 році, після розпаду Австро-Угорської імперії на Східній Галичині була створена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

Після польсько-української війни Східна Галичина 23 листопада 1920 року опинилася у складі Польської республіки

У 1939 році згідно з пактом Ріббентропа—Молотова Східна Галичина була анексована СРСР і включена відповідно до Української РСР.

У 1941 році приєднана до Генеральної губернії (Дистрикт Галичина).

У 1944 році у Східній Галичини була відновлена радянська окупація.

У 1991 році Східна Галичина, як і решта територій УРСР, відійшла до складу України.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.