Яновська Ганна Володимирівна
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (травень 2021) |
Яновська Ганна Володимирівна | |
---|---|
Народилася | 18 вересня 1980 (44 роки) |
Діяльність | перекладачка |
Яно́вська Га́нна Володи́мирівна (18 вересня 1980, Харків) — українська поетеса, есеїстка, перекладачка.
За освітою лінгвіст. Викладала англійську мову в Харківському політехнічному інституті. Вірші, есе й переклади опубліковано в численних паперових та електронних виданнях. Учасниця літературних фестивалів у Харкові, Києві, Дніпрі, Мінську тощо.
Перекладає англомовних авторів із різних куточків світу, зокрема африканських, австралійських, новозеландських (переклади з новозеландської та південноафриканської поезії друкувалися в журналі «Всесвіт»). У її перекладі та з коментарями опубліковано книжку новозеландсько-самоанської поетки Селіни Тусітали Марш «Tusitala» («Крок», 2012) і Альберта Вендта «Від Гаваїв до Аотеароа» («Крок», 2013).
Авторка збірки віршів і перекладів «Волохата книга» (2008), «Поеми першого січня» (2011), обидві книжки з авторськими ілюстраціями. Робить витинанки на власні сюжети. 2019 року у «Видавництві Старого Лева» вийшла книжка «Золотий носоріг»[1]. Збірка увійшла до довгого списку премії «ЛітАкцент-2019» у номінації «Поезія»[2].
На презентації у Києві Ганна розповіла як писала вірші для збірки «Золотий носоріг»: «Таку книжку важко заздалегідь задумати. Вона виникла внаслідок абсолютно химерного параду подій. Колись, років п'ятнадцять тому, я почала перекладати англомовну поезію, зокрема африканських авторів. Так натрапила на сайт найбільшого в Африці літературного фестивалю Poetry Africa. А на ньому на багатьох цікавих авторів із Нігерії, Зімбабве, з Південно-Африканських країн. Почала їх перекладати, виходила з ними на зв'язок та публікувала ці вірші. Частина вийшла у моїй книжці, читала їх публічно.»[3].
- ↑ Золотий носоріг. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ ЛітАкцент року — 2019: список книжок. ЛітАкцент. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ Ганна Яновська: «Ця книжка виникла внаслідок абсолютно химерного параду подій». Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.