Ґертґен тот Сінт Янс
Ґертґен тот Сінт Янс | ||||
---|---|---|---|---|
Умовний портрет Ґертґена, виконаний в XVII столітті | ||||
Народження | 1460[1][2] або не раніше 1465 і не пізніше 1468 Лейден, Голландія, Священна Римська імперія[3] | |||
Смерть | 1490[1] або 1495[3] | |||
Гарлем[3] | ||||
Національність | голландець | |||
Країна | Нідерланди | |||
Релігія | католицька церква | |||
Жанр | релігійний та міфологічний твір | |||
Діяльність | художник, lay brother | |||
Напрямок | Раннє Відродження | |||
Покровитель | орден іоаннітів | |||
Вчитель | Альберт ван Оуватер | |||
Твори | релігійний та міфологічний твір | |||
Роботи в колекції | Музей Бойманса - ван Бенінгена, Національний музей світових культурd[4], Aartsbisschoppelijk Museumd, Museum Catharijneconventd, Рейксмузей, Веймарський палац, Національна галерея, Національна галерея, Музей історії мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Ермітаж, Берлінська картинна галерея, Клівлендський музей мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Королівські музеї витончених мистецтв[5] і Пінакотека Амброзіана | |||
| ||||
Ґертґен тот Сінт Янс у Вікісховищі | ||||
Ґертґен тот Сінт Янс, Герріт ван Гарлем (нід. Geertgen tot Sint Jans; 1460, Лейден? — близько 1490, Гарлем) — північно-нідерландський живописець, представник доби Раннього Відродження.
Цей рано померлий художник, який працював у Гарлемі, є однією з найбільш значною фігурою північно-нідерландського живопису кінця XV століття. Можливо навчався в Гарлемі в майстерні Алберта ван Оуватера. Був знайомий з творчістю художників Гента та Брюгге. У Гарлемі як підмайстер живописця жив при ордені іоаннітів — звідси й прізвисько «з [монастиря] Святого Івана» (tot Sint Jans). Для живописної манери Ґертґена характерні тонка емоційність у трактуванні релігійних сюжетів, увага до явищ повсякденного життя і вдумливість, поетично-одухотворене опрацювання деталей. Все це отримає розвиток в реалістичності голландського живопису наступних століть.
Вважається видатним майстром релігійної картини. Він збагатив трактування пейзажу, першим написав нічну сцену, в якій джерелом світла є немовля Христос. У відомому творі «Поклоніння немовляті» символічний зміст художник висловлює реалістичними засобами, що наповнюють образ наївною поезією: в глупій ночі з'являється нове джерело сліпучо яскравого світла — божественне немовля.
У протяжному просторі відбитого ним готичного інтер'єру відчувається засвоєння традицій великих майстрів раннього Північного Відродження, які затвердили на початку XV століття принципи безперервно-цілісного зображення величного та гармонійного світотворення.
Приблизно в 1484 році Ґертґен виконав свій наймасштабніший твір. Триптих був розрізнений, стулки втрачені: збереглися лише «Оплакування Христа» та «Доля праху святого Івана Хрестителя» (Відень, Музей історії мистецтв).
-
«Поклоніння волхвів». бл. 1485. Державний музей. Амстердам
-
«Святе сімейство». бл. 1490. Державний музей. Амстердам
- Північне Відродження
- Ян ван Ейк
- Рогір ван дер Вейден
- Пітер Кук ван Альст
- Ранній нідерландський живопис
- Ієронімус Босх
- Пітер Брейгель старший
- Антоніс Мор
- Кардинал Гранвелла
- «Всеобщая история искусств», т 3, М, «Искусство», 1962, с. 334—337
- С. Дзуффи. Возрождение. XV век. Кватроченто. — М.: Омега-пресс, 2008. — С. 140, 282—283. — 384 с. — 3000 экз. — ISBN 978-5-465-01772-5
- Гертген // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґертґен тот Сінт Янс
|