Пінакотека Амброзіана

|dissolved= |caption=

Пінакотека Амброзіана
45°27′50″ пн. ш. 9°11′09″ сх. д.
Тип	художній музей (картини)
Тема	Пінакотека
Назва на честь	Амвросій Медіоланський
Статус спадщини	національна спадщина Італіїd
Склад	Aula Leonardid
Частина від	Амброзіанська бібліотека
Країна	Італія
Розташування	Мілан, Італія
Адреса	20123  Piazza Pio XI 2, 20123 Milano
Засновник	Федеріко Борромео
Засновано	1618
Відкрито	1618
Фонд	400 документ і 400 документ
Відвідувачі	77 103 осіб (2018) 23 267 осіб (2020) 116 099 осіб (2019) 28 100 осіб (2021) 88 972 осіб (2022)
Директор	Marco Navonid
Куратор	Veneranda Biblioteca Ambrosiana
Сайт	Офіційний сайт
Пінакотека Амброзіана (Італія)
Пінакотека Амброзіана у Вікісховищі

Пінакотека Амброзіана (італ. Pinacoteca Ambrosiana) — художній музей в Мілані, Італія, заснований 1618 року. Пінакотека названа на честь святого Амвросія Медіоланського, покровителя Мілану. Палаццо дель Амброзіана, названий на честь святого, вміщує і музей, і Амброзіанську бібліотеку, в управлінні якої є музей.

Історія

Історія музею починається з кардинала Федеріко Борромео (1564−1631), архієпископа Міланського, який в 1618 році передав Амброзіанській бібліотеці своє приватне зібрання з більш ніж 250 картин, скульптур та малюнків відомих ломбардійських, римських та венеціанських митців. Відповідно до побажань кардинала колекція повинна була слугувати мистецькому навчанню молодих митців в художній школі «Accademia Ambrosiana», яку він відкрив через три роки.

Першим директором Академії та її мистецького зібрання став художник, скульптор та архітектор Джованні Баттіста Креспі ( 1573−1632), чиїми учнями були Даніеле Креспі (1597−1630), Джуліо Чезаре Прокаччіні (1574−1625), Пєр Франческо Маццукеллі (відомий як Il Morazzone; 1573−1626) та Карло Франческо Нуволоне (1609–1662).

Колекція музею

Сьогодні зібрання музею експонується в 24 залах та включає роботи майстрів з XIV до початку XX ст. П'ять залів вміщують роботи з колекції кардинала Борромео.

Решта зібрання також складається переважно з донацій приватних колекціонерів; тут і єдиний, що зберігся, картон для «Афінської школи» Рафаеля, гіпсові зліпки Лаокоона та «П'єта» Мікеланджело з зібрання скульптора Леоне Леоні (1509−1590), а також картини Сандро Боттічеллі, Брамантіно, Франческо Аєц, Джандоменіко Т'єполо та Тіціан.

Найбільш популярними картинами пінакотеки є «Портрет музиканта» Леонардо да Вінчі та «Фруктовий кошик» Караваджо.

З історичної точки зору цікавим є зібрання робочих копій відомих картин, які були подаровані Федеріко Борромео з навчальною метою, наприклад сувій з копією Тайної вечері Леонардо да Вінчі. Оригінал цієї роботи — всесвітньо відома фреска 1498 року в трапезній домініканського монастиря Санта Марія делле Ґраціє в Мілані вже з початку XVII ст. перебувала у поганому стані.

• З колекції
• 
  Леонардо да Вінчі. "Портрет музиканта", бл. 1485–1490
• 
  Караваджо. "Кошик із фруктами". 1599
• 
  Доменіко Гірландайо. "Поклоніння немовляті Христу", 1488
• 
  Амброджо де Предіс. "Дама з перловим намистом", бл. 1490
• 
  Сандро Боттічеллі. "Мадонна з немовлям Христом та трьома ангелами", бл. 1493
• 
  Джакомо Капротті. "Іоанн Хреститель", бл. 1510

Див. також

• Музеї Мілана
• Амброзіанська бібліотека
• Музей театра Ла Скала