Геморой: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасовано останнє редагування (151.46.79.92) і відновлена версія 13390633 Andrux: не надано АД
Doc James (обговорення | внесок)
119 редагувань
added some referenced content translated from English W by Irina Lebedeva as part of https://en.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:WikiProject_Medicine/Translation_task_force/RTT#Group_Three_.286.29
Рядок 13: Рядок 13:
eMedicine_mult = {{eMedicine2|emerg|242}} |
eMedicine_mult = {{eMedicine2|emerg|242}} |
}}
}}

'''Геморой'' {{IPAc-en|uk|ˈ|h|ɛ|m|ər|ɔɪ|d|z}}– це [[синусоїди (кровоносні) судини|судинні]] структури в [[анальному каналі]], що допомагають контролювати випорожнення.<ref>{{cite book|author=Chen, Herbert |title=Illustrative Handbook of General Surgery |publisher=Springer |location=Berlin|year=2010 |page=217 |isbn=1-84882-088-7 }}</ref><ref name=World09>{{cite journal | last1 = Schubert | first1 = MC | last2 = Sridhar | first2 = S | last3 = Schade | first3 = RR | last4 = Wexner | first4 = SD |title=What every gastroenterologist needs to know about common anorectal disorders |journal=World J Gastroenterol|volume=15 |issue=26 |pages=3201–9 |year=2009 |month=July |pmid=19598294 |pmc=2710774 |doi= 10.3748/wjg.15.3201| issn = 1007-9327 }}</ref> Вони переходять у [[патологічний]] стан або стають ''гемороїдальною хворобою'''<ref name=Review09/> у випадку [[розбухання (медицина)|розпухання]] або [[запалення]]. Фізіологічно вони відіграють роль подушки, що складається з [[артеріовенозних каналів]] і [[сполучної тканини]].

<!--Симптоми -->
Симптоми патологічного геморою різняться залежно від його виду. Внутрішній геморой характеризується безболісною [[вихід кривавих фекалій|ректальною кровотечею]], а при зовнішньому геморої можуть з’явитися незначні симптоми або сильний біль і розбухання в зоні [[ануса]] у випадку [[тромбозу]]. Багато людей неправильно називають «гемороєм» будь-який симптом, який проявляється в анально-ректальній зоні, нехтуючи серйозними причинами симптомів.<ref name=ASCRS2011/> Незважаючи на те, що точна причина появи геморою залишається невідомою, вважається, що низка чинників, які підвищують внутрішньочеревний тиск, зокрема [[закреп]], відіграють роль у розвитку хвороби.

Початкове лікування незначного і середнього ступеня хвороби полягає у збільшеному споживанні [[харчових волокон|клітковини]], пероральному прийомі рідин для підтримки гідратації; для нейтралізації болю й інших симптомів використовують [[НПЗП]]. Якщо симптоми не полегшуються або стан не покращується завдяки консервативному лікуванню, застосовуються деякі малі операції. Хірургічне втручання використовується у випадку недієвості інших заходів. Близько половини населення можуть мати проблеми з гемороєм у деякі моменти життя. Зазвичай ці проблеми вирішуються.

== Ознаки і симптоми ==
[[File:M 44 anus 22.jpg|thumb|right|[[Зовнішній геморой]] навколо ануса]]
Внутрішній і зовнішній геморої можуть проявлятися по-різному; однак у багатьох пацієнтів виявляється комбінація обох захворювань.<ref name=World09/> Випадки появи [[анемії]] у результаті кровотечі рідкісні,<ref name=Kaidar2007/> ще менш типова кровотеча із загрозою для життя.<ref name=AFP2006/> Багато людей соромляться цієї проблеми<ref name=Kaidar2007/> і часто звертаються за медичною допомогою, лише коли хвороба стає задавненою.<ref name=World09/>

===Зовнішній геморой===
Без [[тромбозу]] зовнішній геморой не спричиняє багато проблем.<ref name=Day2006/> Однак тромбозний геморой може бути дуже болісним.<ref name=World09/><ref name=Review09/> Проте такий біль, як правило, припиняється через 2-3 &nbsp;дні.<ref name=Kaidar2007/> Розбухання може відчуватися ще протягом декількох тижнів.<ref name=Kaidar2007/> Після загоєння може залишитися [[папілома]]. <ref name=World09/> Якщо геморой великий і створює проблеми для гігієни, він може подразнювати шкіру навколо, спричиняючи при цьому свербіння.<ref name=Day2006/>

===Внутрішній геморой===
Внутрішній геморой зазвичай проявляється безболісною яскраво-червоною [[ректальною кровотечею]] під час або після випорожнення. <ref name=World09/> Кров вкриває кал, що також називається [[виходом кривавих фекалій]], з’являється на туалетному папері або крапає в унітаз.<ref name=World09/> Кал при цьому має звичайне забарвлення.<ref name=World09/> Серед інших можливих симптомів – слизисті виділення, періанальні вузли, якщо вони випадають через анус, [[анальне свербіння|свербіння]] і [[нетримання калу]].<ref name=AFP2006>{{cite journal|last=Davies|first=RJ|title=Haemorrhoids.|journal=Clinical evidence|date=2006 Jun|issue=15|pages=711–24|pmid=16973032|url=http://www.aafp.org/afp/2006/1001/p1168.html}}</ref><ref>{{cite book|last=Azimuddin|first=edited by Indru Khubchandani, Nina Paonessa, Khawaja|title=Surgical treatment of hemorrhoids|year=2009|publisher=Springer|location=New York|isbn=978-1-84800-313-2|page=21|url=http://books.google.ca/books?id=7WC4f7BhChEC&pg=PA21|edition=2nd ed.}}</ref> Внутрішній геморой спричиняє біль, лише якщо він переходить у тромбозний чи [[некротичний]] стан.<ref name=World09/>

== Причини ==
Точна причина симптоматичного геморою невідома.<ref name=CE2009/> Вважається, що багато чинників відіграють у цьому роль, включно з нерегулярним випорожненням ([[закреп]] чи [[пронос]]), браком фізичних вправ, харчовими чинниками (дієта з малим вмістом клітковини), підвищеним внутрішньочеревним тиском (тривалі перевантаження, [[асцит]], періанальні вузли або [[вагітність]]), генетикою, відсутністю клапанів у гемороїдальних венах і старінням.<ref name=Review09/><ref name=Kaidar2007/> Інші чинники, що, як вважається, підвищують ризик розвитку хвороби, – це [[ожиріння]], тривале сидіння,<ref name=World09/> [[хронічний кашель]] і [[дисфункція тазового дна]].<ref name=ASCRS2011/> Проте існує мало підтверджень такого зв’язку.<ref name=ASCRS2011/>

Під час [[вагітності]] тиск [[плоду]] на черевну порожнину і гормональні зміни призводять до збільшення гемороїдальних судин.<ref>{{cite web|url=http://digestive.niddk.nih.gov/ddiseases/pubs/hemorrhoids/ |title=Hemorrhoids |accessdate={{date|2010-03-18}} |author=National Digestive Diseases Information Clearinghouse |year=2004 |month=November |work=[[National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases]] (NIDDK), [[NIH]] }}</ref> Вагітні рідко потребують хірургічного втручання, оскільки симптоми зазвичай зникають після пологів.<ref name=Review09/>

== Патофізіологія ==
Гемороїдальні подушки – звичайна частина анатомії людини, вони стають патологічною хворобою лише у випадку аномальних змін.<ref name=World09/> У нормальному стані в [[анальному каналі]] є три головні подушки.<ref name=Review09/> Класично вони розташовані зліва збоку, справа спереду, справа ззаду.<ref name=Kaidar2007/> В їхньому складі немає [[артерій]], [[вен]], лише кровоносні судини, що називаються [[синусоїдами]], а також [[сполучна тканина]] і [[гладкі м’язи]].<ref name=ASCRS2011>{{cite book|last=Beck|first=David|title=The ASCRS textbook of colon and rectal surgery|year=2011|publisher=Springer|location=New York|isbn=9781441915818|pages=174–177|url=http://books.google.ca/books?id=DhQ1A35E8jwC&pg=PA174|edition=2nd ed.}}</ref> Стінки синусоїд не містять [[м’язових тканин]] на відміну від вен.<ref name=World09/> Цей набір кровоносних судин називається [[гемороїдальним сплетенням]].<ref name=ASCRS2011/>

Гемороїдальні подушки відіграють важливу роль при [[нетримання калу|регулюванні дефекації]]. Вони створюють 15-20 відсотків тиску для закриття ануса у стані спокою і захищають м’язи [[анального сфінктера]] під час випорожнення.<ref name=World09/> У процесі напружування зростає внутрішньочеревний тиск, і гемороїдальні подушки збільшуються, щоб анус залишався закритим.<ref name=Kaidar2007/> Вважається, що симптоми геморою з’являються, якщо ці судинні структури вислизають, або надзвичайно зростає венозний тиск.<ref name=AFP2006/> Підвищений тиск [[анального сфінктера]] може також виражати симптоми геморою.<ref name=Kaidar2007/> Є два види геморою: внутрішній – у [[верхньому гемороїдальному сплетенні]] і зовнішній – у нижньому гемороїдальному сплетенні.<ref name=Kaidar2007/> Розподілом служить [[прямокишкова анальна лінія]].<ref name=Kaidar2007/>

== Діагностика==
{| class="wikitable" style = "float: right; margin-left:15px; text-align:center"
|+ Стадії внутрішнього геморою
!Стадія !! Діаграма !! Ілюстрація
|-
|1|| [[File:Piles Grade 1.svg|140px]] || [[File:Haemorrhoiden 1Grad endo 01.jpg|140px|Endoscopic view]]
|-
|2|| [[File:Piles Grade 2.svg|140px]]||[[File:Hemrrhoids 04.jpg|140px]]
|-
|3|| [[File:Piles Grade 3.svg|140px]]||[[File:Hemrrhoids 05.jpg|140px]]
|-
|4|| [[File:Piles Grade 4.svg|140px]]||[[File:Piles 4th deg 01.jpg|140px]]
|}
Геморой діагностується під час фізичного огляду.<ref name=NG2011>{{cite journal|last=Rivadeneira|first=DE|coauthors=Steele, SR; Ternent, C; Chalasani, S; Buie, WD; Rafferty, JL; Standards Practice Task Force of The American Society of Colon and Rectal, Surgeons|title=Practice parameters for the management of hemorrhoids (revised 2010)|journal=Diseases of the colon and rectum|date=2011 Sep|volume=54|issue=9|pages=1059–64|pmid=21825884}}</ref> Під час огляду ануса і навколишньої зони можна діагностувати зовнішній геморой чи геморой з випадінням вузлів.<ref name=World09/> З метою виявлення можливої ректальної [[пухлини]], [[поліпа (медицина)|поліпів]], збільшеної [[простати]] або [[абсцесу]], може проводитися [[ректальне дослідження]].<ref name=World09/> У зв’язку з болем таке дослідження неможливо проводити без відповідного [[медикаментозного заспокоєння]], хоча більшість випадків внутрішнього геморою не пов’язана з больовими відчуттями.<ref name=Review09/> Для візуального підтвердження внутрішнього геморою може знадобитися [[аноскопія]], що проводиться із використанням пристрою із порожньої трубки й освітлювального елементу на одному кінці.<ref name=Kaidar2007/> Існує два види геморою: зовнішній і внутрішній. Їх розрізняють в залежності від розташування стосовно [[прямокишкової анальної лінії]].<ref name=Review09/> У деяких пацієнтів можуть одночасно спостерігатися симптоматичні версії обох видів.<ref name=Kaidar2007/> Якщо наявні больові відчуття, це скоріше свідчить про [[анальну тріщину]] або зовнішній геморой, аніж про внутрішній геморой.<ref name=Kaidar2007/>

=== Внутрішній геморой ===
Внутрішній геморой з’являється над [[прямокишковою анальною лінією]].<ref name=Day2006/> Він покритий [[циліндричним епітелієм]], в якому немає [[чутливе нервове закінчення|рецепторів]].<ref name=ASCRS2011/> Залежно від ступеня [[випадіння]] його поділили у 1985 році на чотири стадії. <ref name=Review09/><ref name=ASCRS2011/>
* Стадія I: Без випадіння. Лише виступаючі кровоносні судини.<ref name=NG2011/>
* Стадія II: Випадіння після навантаження зі спонтанним скороченням.
* Стадія III: Випадіння після навантаження, що вимагає ручного скорочення.
* Стадія IV: Випадіння, що не може бути скорочене вручну.

=== Зовнішній геморой ===
[[File:Perianal thrombosis 01.jpg|thumb|left|Зовнішній тромбозний геморой]]
[[Зовнішній геморой]] з’являється під гребінчастою або [[прямокишковою анальною лінією]].<ref name=Day2006/> Він вкритий проксимально [[анодермом]] і дистально – шкірою, що зумовлює чутливість до болю і температури.<ref name=ASCRS2011/>

=== Різниця ===
Багато аноректальних розладів, включно з [[анальна тріщина|тріщинами]], [[анальна фістула|фістулами]], абсцесами, [[колоректальним раком]], [[варикозне розширення аноректальних судин|варикозним розширенням ректальних судин]] i [[анальне свербіння|свербінням]] мають подібні симптоми і можуть бути неправильно названі гемороєм.<ref name=Review09/> [[Ректальна кровотеча]] може також відбуватися через колоректальний рак, [[коліт]], включно із [[запаленням кишечника]], [[дивертикульоз]] і [[ангіодисплазію]].<ref name=NG2011/> За наявності [[анемії]] необхідно також розглянути інші потенційні причини.<ref name=Kaidar2007/>

Інші стани, що спричиняють анальні вузли, – це [[папіломи]], [[анальні бородавки]], [[пролапс прямої кишки]], [[поліп (медицина)|поліпи]] і збільшені анальні папіли.<ref name=Kaidar2007/> [[Варикозне розширення аноректальних судин]] може мати подібні до геморою симптоми через підвищену [[портальну гіпертензію]] (кров’яний тиск у [[системі ворітної вени]]), але захворювання буде іншим.<ref name=Kaidar2007/>

== Профілактика==
Рекомендується значна кількість профілактичних заходів, як-от уникати напруження під час випорожнення, уникати закрепів і проносу, споживати їжу, багату на клітковину, і вживати багато рідини або добавки на основі клітковини, а також достатньо виконувати фізичні вправи.<ref name=Kaidar2007/><ref>{{cite book |author=Frank J Domino |title=The 5-Minute Clinical Consult 2013 (Griffith's 5 Minute Clinical Consult) |publisher=Lippincott Williams & Wilkins |location=Hagerstown, MD |year=2012 |page=572|isbn=1-4511-3735-4|url=http://books.google.it/books?id=rrdEq9tb-WYC&pg=PA572 |doi= |accessdate=}}</ref> Також рекомендується витрачати менше часу на [[випорожнення]], не читати у туалеті<ref name=Review09/> і скинути вагу людям з надлишковою вагою, крім того, не піднімати важкі предмети.<ref>{{cite book|last=Glass|first=[edited by] Jill C. Cash, Cheryl A.|title=Family practice guidelines|publisher=Springer|location=New York|isbn=9780826118127|page=665|url=http://books.google.it/books?id=4uKsZZ4BoRUC&pg=PA665&lpg=PA665|edition=2nd ed.}}</ref>

== Терапія ==
===Консервативне лікування===
Консервативне лікування полягає у харчуванні, багатому на [[харчові волокна]], пероральному прийомі рідин для підтримання гідратації, прийомі [[нестероїдного протизапального препарату]] (НПЗП), [[сидячих ванн]] і відпочинку.<ref name=Review09/> Збільшене вживання клітковини, як показав досвід, покращує результат.<ref name="Alonso-Coello P, Guyatt G, Heels-Ansdell D, et al. 2005 CD004649">{{cite journal | last1 = Alonso-Coello | first1 = P. | last2 = Guyatt |first2 = G. H. | last3 = Heels-Ansdell | first3 = D. | last4 = Johanson | first4 = J. F. | last5 = Lopez-Yarto| first5 = M. | last6 = Mills | first6 = E. | last7 = Zhuo | first7 = Q. | last8 = Alonso-Coello | first8 = Pablo |title=Laxatives for the treatment of hemorrhoids |journal=Cochrane Database Syst Rev |volume= |issue=4|pages=CD004649 |year=2005 |pmid=16235372 |doi=10.1002/14651858.CD004649.pub2 | editor1-last = Alonso-Coello |editor1-first = Pablo }}</ref> Його можна досягти, змінивши дієту або додавши до раціону [[добавки на основі клітковини|добавки з вмістом клітковини]].<ref name=Review09/><ref name="Alonso-Coello P, Guyatt G, Heels-Ansdell D, et al. 2005 CD004649"/> Немає, щоправда, свідчень на підтвердження позитивної дії сидячих ванн.<ref>{{cite journal|last=Lang|first=DS|coauthors=Tho, PC; Ang, EN|title=Effectiveness of the Sitz bath in managing adult patients with anorectal disorders|journal=Japan journal of nursing science : JJNS|date=2011 Dec|volume=8|issue=2|pages=115–28|pmid=22117576}}</ref> У випадку проведення такої процедури її тривалість необхідно обмежити 15 хвилинами.<ref name=ASCRS2011>{{cite book|last=al.]|first=editors, David E. Beck ... [et|title=The ASCRS textbook of colon and rectal surgery|publisher=Springer|location=New York|isbn=9781441915818|page=182|url=http://books.google.it/books?id=DhQ1A35E8jwC&pg=PA182|edition=2nd ed.}}</ref>

Незважаючи на велику кількість засобів місцевої дії і супозиторіїв, що існують для лікування геморою, на підтвердження їх ефективності існує мало свідчень.<ref name=Review09/> Засоби з вмістом [[стероїдів]] не можна використовувати понад 14 днів, оскільки вони можуть спричинити зменшення товщини шкіри.<ref name=Review09/> Більшість препаратів складається з комбінації активних інгредієнтів.<ref name=ASCRS2011/> Вони можуть містити захисний крем, як наприклад, [[вазелін]] чи [[оксид цинку]], анальгетик, наприклад, [[лідокаїн]], і засіб для звуження судин, такий як [[епінефрин]].<ref name=ASCRS2011/> Користь [[флавоноїдів]] сумнівна, окрім того, існують потенційні побічні ефекти.<ref name=ASCRS2011/><ref>{{cite journal |author=Alonso-Coello P, Zhou Q, Martinez-Zapata MJ, ''et al.'' |title=Meta-analysis of flavonoids for the treatment of haemorrhoids |journal=Br J Surg |volume=93 |issue=8 |pages=909–20 |year=2006|month=August |pmid=16736537 |doi=10.1002/bjs.5378 |url=}}</ref> Симптоми зазвичай зникають після вагітності, тому активне лікування часто відкладається на післяпологовий період.<ref>{{cite journal|last=Quijano|first=CE|coauthors=Abalos, E|title=Conservative management of symptomatic and/or complicated haemorrhoids in pregnancy and the puerperium|journal=Cochrane database of systematic reviews (Online)|date=2005 Jul 20|issue=3|pages=CD004077|pmid=16034920}}</ref>

=== Процедури===
Виконується низка стаціонарних процедур. Вони загалом безпечні; рідко можуть з’явитися серйозні побічні ефекти, такі як [[сепсис|періанальний сепсис]].<ref name=NG2011/>
* [[Перев’язка гумовими бинтами]] зазвичай рекомендується в якості першої лінії терапії для хворих у 1-3 стадії хвороби.<ref name=NG2011/> Це – процедура, підчас якої еластичні бинти застосовуються до внутрішнього геморою щонайменше на 1&nbsp;см вище [[прямокишкової задньопрохідної лінії]] для припинення її кровопостачання.<!-- <ref name=Review09/> --> Протягом 5–7 днів згаслий геморой відпаде.<!-- <ref name=Review09/> --> Якщо бинт помістити занадто близько до прямокишкової задньопрохідної лінії, виникне гостра біль миттєво після цього.<ref name=Review09/> Рівень видужань складає близько 87%<ref name=Review09/> з рівнем ускладнень до 3%.<ref name=NG2011/>
* [[Склеротерапія]] передбачає інʼєкцію[[склерозанта]], наприклад [[фенолу]], у геморой. Це спричиняє руйнування венозних стінок і спадання геморою. Рівень успіху через чотири роки після лікування складає ~70%,<ref name=Review09/> що більше, ніж при перев’язуванні гумовими бинтами.<ref name=NG2011/>
* кілька методів[[каутеризації]] показали ефективність при лікуванні геморою, але вони використовуються лише при невдачі інших методів. Цю процедуру можна виконувати за допомогою [[електрокаутерії]], [[інфрачервоного випромінювання]],[[лазерної хирургії]],<ref name=Review09/> or [[кріохирургії]].<ref>{{cite journal|last=Misra|first=MC|coauthors=Imlitemsu,|title=Drug treatment of haemorrhoids|journal=Drugs|year=2005|volume=65|issue=11|pages=1481–91|pmid=16134260}}</ref> Інфрачервона каутеризація може бути вибрана для хвороби 1 або 2 стадії.<ref name=NG2011/> Для хворих із 3 або 4 стадією хвороби високі рівні повторного захворювання.<ref name=NG2011/>

===Хірургічне лікування===
У випадку недієвості консервативного лікування і простих операцій використовують низку хірургічних прийомів.<ref name=NG2011/> Будь-яке хірургічне втручання пов’язане з деякими ускладненнями, включаючи кровотечу, зараження, [[анальну стриктуру]] і [[затримку сечі]] у зв’язку з близьким розташуванням прямої кишки до нервів, які проходять до сечового міхура.<ref name=Review09/> Існує незначний ризик [[нетримання калу]], особливо рідкого,<ref name=ASCRS2011/><ref name="Pescatori 2008">{{cite journal|last=Pescatori|first=M|coauthors=Gagliardi, G|title=Postoperative complications after procedure for prolapsed hemorrhoids (PPH) and stapled transanal rectal resection (STARR) procedures|journal=Techniques in coloproctology|date=2008 Mar|volume=12|issue=1|pages=7–19|pmid=18512007}}</ref> вірогідність чого становить 0-28 відсотків.<ref>{{cite journal|last=Ommer|first=A|coauthors=Wenger, FA; Rolfs, T; Walz, MK|title=Continence disorders after anal surgery--a relevant problem?|journal=International journal of colorectal disease|date=2008 Nov|volume=23|issue=11|pages=1023–31|pmid=18629515}}</ref> Після гемороідектомії (часто у супроводі анального стенозу) може з’явитися слизовий [[ектропіон]].<ref name=Garcia2002>{{cite journal|last=Lagares-Garcia|first=JA|coauthors=Nogueras, JJ|title=Anal stenosis and mucosal ectropion.|journal=The Surgical clinics of North America|date=2002 Dec|volume=82|issue=6|pages=1225–31, vii|pmid=12516850}}</ref> Це коли анальна слизова оболонка вивертається з ануса, подібно до дуже м’якої форми [[пролапсу прямої кишки]].<ref name=Garcia2002/>
* Ексцизійна гемороїдектомія – це хірургічне видалення геморою, що здійснюється лише у деяких випадках.<ref name=Review09/> Вона пов’язана зі значним постоперативним болем; необхідно 2-4&nbsp; тижні на одужання.<ref name=Review09/> Однак для хворих із 3-ю стадією геморою ця операція забезпечує більш довготривалий ефект, ніж перев’язка гумовими бинтами.<ref>{{cite journal|last=Shanmugam|first=V|coauthors=Thaha, MA; Rabindranath, KS; Campbell, KL; Steele, RJ; Loudon, MA|title=Rubber band ligation versus excisional haemorrhoidectomy for haemorrhoids|journal=Cochrane database of systematic reviews (Online)|date=2005 Jul 20|issue=3|pages=CD005034|pmid=16034963}}</ref> Це лікування рекомендоване для хворих з [[періанальна гематома|тромбозним зовнішнім гемороєм]], якщо його провести впродовж 24–72&nbsp;годин.<ref name=Day2006>{{cite book|last=Dayton|first=senior editor, Peter F. Lawrence; editors, Richard Bell, Merril T.|title=Essentials of general surgery|year=2006|publisher=Williams & Wilkins|location=Philadelphia ;Baltimore|isbn=9780781750035|page=329|url=http://books.google.it/books?id=QOeHP5Ky610C&pg=PA329|edition=4th ed.}}</ref><ref name=NG2011/> Втирання [[нітрогліцерин (фармакологія)|нітрогліцерину]] допомагає подолати біль і прискорює загоєння.<ref>{{cite journal|last=Ratnasingham|first=K|coauthors=Uzzaman, M; Andreani, SM; Light, D; Patel, B|title=Meta-analysis of the use of glyceryl trinitrate ointment after haemorrhoidectomy as an analgesic and in promoting wound healing|journal=International journal of surgery (London, England)|year=2010|volume=8|issue=8|pages=606–11|pmid=20691294}}</ref>
* Доплерівська [[трансанальна гемороїдальна деартеріалізація]] – мінімально інвазивне лікування за допомогою ультразвукового доплера для точного розташування потоку артеріальної крові. Артерії «зав’язують», а частину, що випала, пришивають у нормальне положення. Такий метод має дещо вищу вірогідність повторення симптомів, але меншу вірогідність ускладнень у порівнянні з гемороїдектомією.<ref name=Review09/>
* Степлерна гемороїдектомія, також відома як [[степлерна гемороїдопексія]], – це процедура видалення збільшеної гемороїдальної тканини і повернення залишку гемороїдальної тканини у нормальне анатомічне положення. Загалом ця операція менш болісна і пов’язана з меншим періодом загоєння у порівнянні з повним видаленням геморою.<ref name=Review09/> Однак відновлення симптоматичного геморою більш ймовірне, ніж при звичайній гемороїдектомії,<ref name=Jaya2006>{{cite journal|last=Jayaraman|first=S|coauthors=Colquhoun, PH; Malthaner, RA|title=Stapled versus conventional surgery for hemorrhoids|journal=Cochrane database of systematic reviews (Online)|date=2006 Oct 18|issue=4|pages=CD005393|pmid=17054255}}</ref> тому цю операцію рекомендують на 2-й чи 3-й стадії хвороби.<ref name=NG2011/>

== Епідеміологія ==
Важко визначити ступінь захворюваності на геморой, оскільки багато хворих не відвідують лікарів.<ref name=AFP2006/><ref name=CE2009>{{cite journal|last=Reese|first=GE|coauthors=von Roon, AC; Tekkis, PP|title=Haemorrhoids.|journal=Clinical evidence|date=2009 Jan 29|volume=2009|pmid=19445775}}</ref> Вважається, що принаймні 50 відсотків населення США у певний період життя хворіє на симптоматичний геморой, а близько 5 відсотків населення хворіє у будь-який взятий період.<ref name=Review09/> Прояв хвороби відбувається приблизно однаково для обох статей,<ref name=Review09>{{cite journal | last1 = Lorenzo-Rivero | first1 = S |title=Hemorrhoids: diagnosis and current management |journal=Am Surg |volume=75|issue=8 |pages=635–42 |year=2009 |month=August |pmid=19725283 }}</ref причому найбільше хворіють люди у віці 45-65 &nbsp;років.<ref name=Kaidar2007/> Частіше хворіють представники [[європеоїдної раси|європеоїди]],<ref>{{Cite book |last1 = Christian Lynge | first1 = Dana | last2 = Weiss | first2 = Barry D. | title = 20 Common Problems: Surgical Problems And Procedures In Primary Care | date = | publisher = McGraw-Hill Professional | location = |isbn = 978-0-07-136002-9 | page = 114 }}</ref> а також люди з вищим соціальним статусом.<ref name=ASCRS2011/> Довгострокові результати загалом позитивні, однак у деяких людей спостерігаються симптоматичні епізоди.<ref name=AFP2006/> Лише незначна частина хворих врешті потребує хірургічного втручання.<ref name=ASCRS2011/>

== Історія ==
[[File:11th century English surgery.jpg|thumb|Англійська мініатюра 11-го століття. Праворуч виконують операцію з лікування геморою.]]
Перша згадка про цю хворобу датується 1700 роком до нашої ери і міститься на єгипетському [[папірусі]], де написано:
«…Ти повинен створити за рецептом дуже дієву мазь; мелене листя [[акації]] необхідно розтерти та зварити. Вмочити у відварі тонке полотно і покласти на анус – одужання настане негайно.» <ref name="Surgical Treatment of Haemorrhoids Charles 2002 (book)">{{cite book|last=Ellesmore, Windsor|title=Surgical Treatment of Haemorrhoids|year=2002|publisher=London: Springer|editor=Charles MV|chapter=Surgical History of Haemorrhoids}}</ref> У 460 році до нашої ери у [[збірнику Гіппократа]] описується лікування, подібне до сучасного методу перев’язки гумовими бинтами:
«Геморой можна лікувати, проколовши голкою і зв’язавши дуже товстою вовняною ниткою; не чіпати, доки не відпаде, завжди залишаючи один позаду. Після одужання пацієнта йому потрібно пройти курс чемериці.» <ref name="Surgical Treatment of Haemorrhoids Charles 2002 (book)"/> Геморой ймовірно описувався у [[Біблії]].<ref name=Kaidar2007>{{cite journal|last=Kaidar-Person|first=O|coauthors=Person, B; Wexner, SD|title=Hemorrhoidal disease: A comprehensive review|journal=Journal of the American College of Surgeons|date=2007 Jan|volume=204|issue=1|pages=102–17|pmid=17189119|url=http://www.siumed.edu/surgery/clerkship/colorectal_pdfs/Hemmorhoids_review.pdf}}</ref><ref>{{cite book|title=King James Bible|location=1 Samuel 6 4|url=http://www.kingjamesbibleonline.org/1-Samuel-Chapter-6/}}</ref>

[[Авл Корнелій Цельс|Цельс]] (25 р. до н.е. – 14 р. н.е.) описав процедури перев’язки і видалення, а також можливі ускладнення. <ref name="Agbo 2011"/> [[Гален]] обстоював роз’єднання артерій з венами, мовляв, це зменшує біль і поширення гангрени.<ref name="Agbo 2011">{{cite journal|last=Agbo|first=SP|title=Surgical management of hemorrhoids|journal=Journal of Surgical Technique and Case Report|date=1 January 2011|volume=3|issue=2|page=68|doi=10.4103/2006-8808.92797}}</ref> [[Сушрута-Самхіта]] (4-5 ст. н.е.) повторює слова Гіппократа, але наголошує на чистоті ран.<ref name="Surgical Treatment of Haemorrhoids Charles 2002 (book)" /> У 13-му столітті європейські хірурги [[Ланфран Міланський]], [[Гі де Шоліак]], [[Анрі де Мондвіль]] і Джон Арден зробили значний прогрес у розвитку хірургічних прийомів.<ref name="Agbo 2011"/>

Вперше слово «геморой» було вжито в англійській мові у 1398 р., що походить від [[старофранцузької]] "emorroides" і [[латинської]] "hæmorrhoida -ae",<ref>[http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0059%3Aentry%3Dhaemorrhoida hæmorrhoida], Charlton T. Lewis, Charles Short, ''A Latin Dictionary'', on Perseus Digital Library</ref> та було запозичено з [[грецька мова |грецької]] "αἱμορροΐς" (''haimorrhois''), "схильний до виділення крові", від "αἷμα" (''haima''), "кров"<ref>[http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dai%28%3Dma αἷμα], Henry George Liddell, Robert Scott, ''A Greek-English Lexicon'', on Perseus Digital Library</ref> + "ῥόος" (''rhoos''), "потік, течія",<ref>[http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dr%28o%2Fos ῥόος], Henry George Liddell, Robert Scott, ''A Greek-English Lexicon'', on Perseus Digital Library</ref> власне від "ῥέω" (''rheo''), "текти, струменіти".<ref>[http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dr%28e%2Fw ῥέω], Henry George Liddell, Robert Scott, ''A Greek-English Lexicon'', on Perseus Digital Library</ref>

== Випадки захворювання серед відомих осіб ==
Бейсболіст із зали слави [[Джордж Бретт (бейсбол)|Джордж Бретт]] був відсторонений від гри у [[світовій серії 1980 року]] через гемороїдальний біль. Після перенесення незначного хірургічного втручання Бретт повернувся у бейсбол і в наступній грі саркастично пожартував: "...мої проблеми позаду".<ref>{{cite news| url=http://mlb.mlb.com/news/article.jsp?ymd=20090305&content_id=3921596| work=Major League Baseball| title=Memories fill Kauffman Stadium| author = Dick Kaegel| date=March 5, 2009}}</ref> Наступної весни Бретт переніс ще одне хірургічне втручання.<ref>{{cite news| url=http://query.nytimes.com/gst/fullpage.html?res=9D0DE2DC1439F932A35750C0A967948260| work=The New York Times| title=Brett in Hospital for Surgery| date=March 1, 1981| agency = Associated Press}}</ref> Консервативний політичний оглядач [[Гленн Бек]] переніс хірургічне втручання для лікування геморою, а згодом висвітлив цей неприємний досвід на відео, що отримало багато переглядів у [[YouTube]] у 2008 році.<ref>{{cite news|title=Glenn Beck: Put the 'Care' Back in Health Care|url=http://abcnews.go.com/GMA/PainManagement/story?id=4101741&page=1#.UFchlCakt5R|accessdate=17 September 2012|newspaper=ABC Good Morning America|date=Jan. 8, 2008}}</ref>


'''Геморо́й''' (від {{lang-el|αίμα}}&nbsp;— «кров», {{lang-el|ρέω}}&nbsp;— «текти»; ''Αιμορροΐδες''&nbsp;— буквально «кровотеча»)&nbsp;— захворювання, зумовлене [[тромбоз]]ом, [[запалення]]м, патологічним розширенням та звитістю гемороїдальних вен, унаслідок чого утворюються вузли навколо [[пряма кишка|прямої кишки]].
'''Геморо́й''' (від {{lang-el|αίμα}}&nbsp;— «кров», {{lang-el|ρέω}}&nbsp;— «текти»; ''Αιμορροΐδες''&nbsp;— буквально «кровотеча»)&nbsp;— захворювання, зумовлене [[тромбоз]]ом, [[запалення]]м, патологічним розширенням та звитістю гемороїдальних вен, унаслідок чого утворюються вузли навколо [[пряма кишка|прямої кишки]].
Рядок 175: Рядок 270:
* [[Анальна тріщина]]
* [[Анальна тріщина]]
* [[Варикозне розширення вен]]
* [[Варикозне розширення вен]]

==Посилання==
{{Reflist|2}}


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 01:44, 7 лютого 2014

Геморой
Спеціальність загальна хірургія
Препарати бензокаїн[1], Кортизол[1], Фенілефрин[1], pramoxined[1] і E. prostratad
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 DB60
МКХ-10 I84
МКХ-9 455
DiseasesDB 10036
MedlinePlus 000292
eMedicine med/2821 emerg/242
MeSH D006484
CMNS: Hemorrhoids у Вікісховищі

Геморой UK [ˈhɛmərɔɪdz]– це судинні структури в анальному каналі, що допомагають контролювати випорожнення.[2][3] Вони переходять у патологічний стан або стають гемороїдальною хворобою[4] у випадку розпухання або запалення. Фізіологічно вони відіграють роль подушки, що складається з артеріовенозних каналів і сполучної тканини.

Симптоми патологічного геморою різняться залежно від його виду. Внутрішній геморой характеризується безболісною ректальною кровотечею, а при зовнішньому геморої можуть з’явитися незначні симптоми або сильний біль і розбухання в зоні ануса у випадку тромбозу. Багато людей неправильно називають «гемороєм» будь-який симптом, який проявляється в анально-ректальній зоні, нехтуючи серйозними причинами симптомів.[5] Незважаючи на те, що точна причина появи геморою залишається невідомою, вважається, що низка чинників, які підвищують внутрішньочеревний тиск, зокрема закреп, відіграють роль у розвитку хвороби.

Початкове лікування незначного і середнього ступеня хвороби полягає у збільшеному споживанні клітковини, пероральному прийомі рідин для підтримки гідратації; для нейтралізації болю й інших симптомів використовують НПЗП. Якщо симптоми не полегшуються або стан не покращується завдяки консервативному лікуванню, застосовуються деякі малі операції. Хірургічне втручання використовується у випадку недієвості інших заходів. Близько половини населення можуть мати проблеми з гемороєм у деякі моменти життя. Зазвичай ці проблеми вирішуються.

Ознаки і симптоми

Зовнішній геморой навколо ануса

Внутрішній і зовнішній геморої можуть проявлятися по-різному; однак у багатьох пацієнтів виявляється комбінація обох захворювань.[3] Випадки появи анемії у результаті кровотечі рідкісні,[6] ще менш типова кровотеча із загрозою для життя.[7] Багато людей соромляться цієї проблеми[6] і часто звертаються за медичною допомогою, лише коли хвороба стає задавненою.[3]

Зовнішній геморой

Без тромбозу зовнішній геморой не спричиняє багато проблем.[8] Однак тромбозний геморой може бути дуже болісним.[3][4] Проте такий біль, як правило, припиняється через 2-3  дні.[6] Розбухання може відчуватися ще протягом декількох тижнів.[6] Після загоєння може залишитися папілома. [3] Якщо геморой великий і створює проблеми для гігієни, він може подразнювати шкіру навколо, спричиняючи при цьому свербіння.[8]

Внутрішній геморой

Внутрішній геморой зазвичай проявляється безболісною яскраво-червоною ректальною кровотечею під час або після випорожнення. [3] Кров вкриває кал, що також називається виходом кривавих фекалій, з’являється на туалетному папері або крапає в унітаз.[3] Кал при цьому має звичайне забарвлення.[3] Серед інших можливих симптомів – слизисті виділення, періанальні вузли, якщо вони випадають через анус, свербіння і нетримання калу.[7][9] Внутрішній геморой спричиняє біль, лише якщо він переходить у тромбозний чи некротичний стан.[3]

Причини

Точна причина симптоматичного геморою невідома.[10] Вважається, що багато чинників відіграють у цьому роль, включно з нерегулярним випорожненням (закреп чи пронос), браком фізичних вправ, харчовими чинниками (дієта з малим вмістом клітковини), підвищеним внутрішньочеревним тиском (тривалі перевантаження, асцит, періанальні вузли або вагітність), генетикою, відсутністю клапанів у гемороїдальних венах і старінням.[4][6] Інші чинники, що, як вважається, підвищують ризик розвитку хвороби, – це ожиріння, тривале сидіння,[3] хронічний кашель і дисфункція тазового дна.[5] Проте існує мало підтверджень такого зв’язку.[5]

Під час вагітності тиск плоду на черевну порожнину і гормональні зміни призводять до збільшення гемороїдальних судин.[11] Вагітні рідко потребують хірургічного втручання, оскільки симптоми зазвичай зникають після пологів.[4]

Патофізіологія

Гемороїдальні подушки – звичайна частина анатомії людини, вони стають патологічною хворобою лише у випадку аномальних змін.[3] У нормальному стані в анальному каналі є три головні подушки.[4] Класично вони розташовані зліва збоку, справа спереду, справа ззаду.[6] В їхньому складі немає артерій, вен, лише кровоносні судини, що називаються синусоїдами, а також сполучна тканина і гладкі м’язи.[5] Стінки синусоїд не містять м’язових тканин на відміну від вен.[3] Цей набір кровоносних судин називається гемороїдальним сплетенням.[5]

Гемороїдальні подушки відіграють важливу роль при регулюванні дефекації. Вони створюють 15-20 відсотків тиску для закриття ануса у стані спокою і захищають м’язи анального сфінктера під час випорожнення.[3] У процесі напружування зростає внутрішньочеревний тиск, і гемороїдальні подушки збільшуються, щоб анус залишався закритим.[6] Вважається, що симптоми геморою з’являються, якщо ці судинні структури вислизають, або надзвичайно зростає венозний тиск.[7] Підвищений тиск анального сфінктера може також виражати симптоми геморою.[6] Є два види геморою: внутрішній – у верхньому гемороїдальному сплетенні і зовнішній – у нижньому гемороїдальному сплетенні.[6] Розподілом служить прямокишкова анальна лінія.[6]

Діагностика

Стадії внутрішнього геморою
Стадія Діаграма Ілюстрація
1 Endoscopic view
2
3
4

Геморой діагностується під час фізичного огляду.[12] Під час огляду ануса і навколишньої зони можна діагностувати зовнішній геморой чи геморой з випадінням вузлів.[3] З метою виявлення можливої ректальної пухлини, поліпів, збільшеної простати або абсцесу, може проводитися ректальне дослідження.[3] У зв’язку з болем таке дослідження неможливо проводити без відповідного медикаментозного заспокоєння, хоча більшість випадків внутрішнього геморою не пов’язана з больовими відчуттями.[4] Для візуального підтвердження внутрішнього геморою може знадобитися аноскопія, що проводиться із використанням пристрою із порожньої трубки й освітлювального елементу на одному кінці.[6] Існує два види геморою: зовнішній і внутрішній. Їх розрізняють в залежності від розташування стосовно прямокишкової анальної лінії.[4] У деяких пацієнтів можуть одночасно спостерігатися симптоматичні версії обох видів.[6] Якщо наявні больові відчуття, це скоріше свідчить про анальну тріщину або зовнішній геморой, аніж про внутрішній геморой.[6]

Внутрішній геморой

Внутрішній геморой з’являється над прямокишковою анальною лінією.[8] Він покритий циліндричним епітелієм, в якому немає рецепторів.[5] Залежно від ступеня випадіння його поділили у 1985 році на чотири стадії. [4][5]

  • Стадія I: Без випадіння. Лише виступаючі кровоносні судини.[12]
  • Стадія II: Випадіння після навантаження зі спонтанним скороченням.
  • Стадія III: Випадіння після навантаження, що вимагає ручного скорочення.
  • Стадія IV: Випадіння, що не може бути скорочене вручну.

Зовнішній геморой

Зовнішній тромбозний геморой

Зовнішній геморой з’являється під гребінчастою або прямокишковою анальною лінією.[8] Він вкритий проксимально анодермом і дистально – шкірою, що зумовлює чутливість до болю і температури.[5]

Різниця

Багато аноректальних розладів, включно з тріщинами, фістулами, абсцесами, колоректальним раком, варикозним розширенням ректальних судин i свербінням мають подібні симптоми і можуть бути неправильно названі гемороєм.[4] Ректальна кровотеча може також відбуватися через колоректальний рак, коліт, включно із запаленням кишечника, дивертикульоз і ангіодисплазію.[12] За наявності анемії необхідно також розглянути інші потенційні причини.[6]

Інші стани, що спричиняють анальні вузли, – це папіломи, анальні бородавки, пролапс прямої кишки, поліпи і збільшені анальні папіли.[6] Варикозне розширення аноректальних судин може мати подібні до геморою симптоми через підвищену портальну гіпертензію (кров’яний тиск у системі ворітної вени), але захворювання буде іншим.[6]

Профілактика

Рекомендується значна кількість профілактичних заходів, як-от уникати напруження під час випорожнення, уникати закрепів і проносу, споживати їжу, багату на клітковину, і вживати багато рідини або добавки на основі клітковини, а також достатньо виконувати фізичні вправи.[6][13] Також рекомендується витрачати менше часу на випорожнення, не читати у туалеті[4] і скинути вагу людям з надлишковою вагою, крім того, не піднімати важкі предмети.[14]

Терапія

Консервативне лікування

Консервативне лікування полягає у харчуванні, багатому на харчові волокна, пероральному прийомі рідин для підтримання гідратації, прийомі нестероїдного протизапального препарату (НПЗП), сидячих ванн і відпочинку.[4] Збільшене вживання клітковини, як показав досвід, покращує результат.[15] Його можна досягти, змінивши дієту або додавши до раціону добавки з вмістом клітковини.[4][15] Немає, щоправда, свідчень на підтвердження позитивної дії сидячих ванн.[16] У випадку проведення такої процедури її тривалість необхідно обмежити 15 хвилинами.[5]

Незважаючи на велику кількість засобів місцевої дії і супозиторіїв, що існують для лікування геморою, на підтвердження їх ефективності існує мало свідчень.[4] Засоби з вмістом стероїдів не можна використовувати понад 14 днів, оскільки вони можуть спричинити зменшення товщини шкіри.[4] Більшість препаратів складається з комбінації активних інгредієнтів.[5] Вони можуть містити захисний крем, як наприклад, вазелін чи оксид цинку, анальгетик, наприклад, лідокаїн, і засіб для звуження судин, такий як епінефрин.[5] Користь флавоноїдів сумнівна, окрім того, існують потенційні побічні ефекти.[5][17] Симптоми зазвичай зникають після вагітності, тому активне лікування часто відкладається на післяпологовий період.[18]

Процедури

Виконується низка стаціонарних процедур. Вони загалом безпечні; рідко можуть з’явитися серйозні побічні ефекти, такі як періанальний сепсис.[12]

  • Перев’язка гумовими бинтами зазвичай рекомендується в якості першої лінії терапії для хворих у 1-3 стадії хвороби.[12] Це – процедура, підчас якої еластичні бинти застосовуються до внутрішнього геморою щонайменше на 1 см вище прямокишкової задньопрохідної лінії для припинення її кровопостачання. Протягом 5–7 днів згаслий геморой відпаде. Якщо бинт помістити занадто близько до прямокишкової задньопрохідної лінії, виникне гостра біль миттєво після цього.[4] Рівень видужань складає близько 87%[4] з рівнем ускладнень до 3%.[12]
  • Склеротерапія передбачає інʼєкціюсклерозанта, наприклад фенолу, у геморой. Це спричиняє руйнування венозних стінок і спадання геморою. Рівень успіху через чотири роки після лікування складає ~70%,[4] що більше, ніж при перев’язуванні гумовими бинтами.[12]
  • кілька методівкаутеризації показали ефективність при лікуванні геморою, але вони використовуються лише при невдачі інших методів. Цю процедуру можна виконувати за допомогою електрокаутерії, інфрачервоного випромінювання,лазерної хирургії,[4] or кріохирургії.[19] Інфрачервона каутеризація може бути вибрана для хвороби 1 або 2 стадії.[12] Для хворих із 3 або 4 стадією хвороби високі рівні повторного захворювання.[12]

Хірургічне лікування

У випадку недієвості консервативного лікування і простих операцій використовують низку хірургічних прийомів.[12] Будь-яке хірургічне втручання пов’язане з деякими ускладненнями, включаючи кровотечу, зараження, анальну стриктуру і затримку сечі у зв’язку з близьким розташуванням прямої кишки до нервів, які проходять до сечового міхура.[4] Існує незначний ризик нетримання калу, особливо рідкого,[5][20] вірогідність чого становить 0-28 відсотків.[21] Після гемороідектомії (часто у супроводі анального стенозу) може з’явитися слизовий ектропіон.[22] Це коли анальна слизова оболонка вивертається з ануса, подібно до дуже м’якої форми пролапсу прямої кишки.[22]

  • Ексцизійна гемороїдектомія – це хірургічне видалення геморою, що здійснюється лише у деяких випадках.[4] Вона пов’язана зі значним постоперативним болем; необхідно 2-4  тижні на одужання.[4] Однак для хворих із 3-ю стадією геморою ця операція забезпечує більш довготривалий ефект, ніж перев’язка гумовими бинтами.[23] Це лікування рекомендоване для хворих з тромбозним зовнішнім гемороєм, якщо його провести впродовж 24–72 годин.[8][12] Втирання нітрогліцерину допомагає подолати біль і прискорює загоєння.[24]
  • Доплерівська трансанальна гемороїдальна деартеріалізація – мінімально інвазивне лікування за допомогою ультразвукового доплера для точного розташування потоку артеріальної крові. Артерії «зав’язують», а частину, що випала, пришивають у нормальне положення. Такий метод має дещо вищу вірогідність повторення симптомів, але меншу вірогідність ускладнень у порівнянні з гемороїдектомією.[4]
  • Степлерна гемороїдектомія, також відома як степлерна гемороїдопексія, – це процедура видалення збільшеної гемороїдальної тканини і повернення залишку гемороїдальної тканини у нормальне анатомічне положення. Загалом ця операція менш болісна і пов’язана з меншим періодом загоєння у порівнянні з повним видаленням геморою.[4] Однак відновлення симптоматичного геморою більш ймовірне, ніж при звичайній гемороїдектомії,[25] тому цю операцію рекомендують на 2-й чи 3-й стадії хвороби.[12]

Епідеміологія

Важко визначити ступінь захворюваності на геморой, оскільки багато хворих не відвідують лікарів.[7][10] Вважається, що принаймні 50 відсотків населення США у певний період життя хворіє на симптоматичний геморой, а близько 5 відсотків населення хворіє у будь-який взятий період.[4] Прояв хвороби відбувається приблизно однаково для обох статей,Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref> а також люди з вищим соціальним статусом.[5] Довгострокові результати загалом позитивні, однак у деяких людей спостерігаються симптоматичні епізоди.[7] Лише незначна частина хворих врешті потребує хірургічного втручання.[5]

Історія

Англійська мініатюра 11-го століття. Праворуч виконують операцію з лікування геморою.

Перша згадка про цю хворобу датується 1700 роком до нашої ери і міститься на єгипетському папірусі, де написано: «…Ти повинен створити за рецептом дуже дієву мазь; мелене листя акації необхідно розтерти та зварити. Вмочити у відварі тонке полотно і покласти на анус – одужання настане негайно.» [26] У 460 році до нашої ери у збірнику Гіппократа описується лікування, подібне до сучасного методу перев’язки гумовими бинтами: «Геморой можна лікувати, проколовши голкою і зв’язавши дуже товстою вовняною ниткою; не чіпати, доки не відпаде, завжди залишаючи один позаду. Після одужання пацієнта йому потрібно пройти курс чемериці.» [26] Геморой ймовірно описувався у Біблії.[6][27]

Цельс (25 р. до н.е. – 14 р. н.е.) описав процедури перев’язки і видалення, а також можливі ускладнення. [28] Гален обстоював роз’єднання артерій з венами, мовляв, це зменшує біль і поширення гангрени.[28] Сушрута-Самхіта (4-5 ст. н.е.) повторює слова Гіппократа, але наголошує на чистоті ран.[26] У 13-му столітті європейські хірурги Ланфран Міланський, Гі де Шоліак, Анрі де Мондвіль і Джон Арден зробили значний прогрес у розвитку хірургічних прийомів.[28]

Вперше слово «геморой» було вжито в англійській мові у 1398 р., що походить від старофранцузької "emorroides" і латинської "hæmorrhoida -ae",[29] та було запозичено з грецької "αἱμορροΐς" (haimorrhois), "схильний до виділення крові", від "αἷμα" (haima), "кров"[30] + "ῥόος" (rhoos), "потік, течія",[31] власне від "ῥέω" (rheo), "текти, струменіти".[32]

Випадки захворювання серед відомих осіб

Бейсболіст із зали слави Джордж Бретт був відсторонений від гри у світовій серії 1980 року через гемороїдальний біль. Після перенесення незначного хірургічного втручання Бретт повернувся у бейсбол і в наступній грі саркастично пожартував: "...мої проблеми позаду".[33] Наступної весни Бретт переніс ще одне хірургічне втручання.[34] Консервативний політичний оглядач Гленн Бек переніс хірургічне втручання для лікування геморою, а згодом висвітлив цей неприємний досвід на відео, що отримало багато переглядів у YouTube у 2008 році.[35]

Геморо́й (від грец. αίμα — «кров», грец. ρέω — «текти»; Αιμορροΐδες — буквально «кровотеча») — захворювання, зумовлене тромбозом, запаленням, патологічним розширенням та звитістю гемороїдальних вен, унаслідок чого утворюються вузли навколо прямої кишки.

Патогенез

Англійська мініатюра 11 століття. Праворуч виконують операцію з лікування геморою.

Геморой (у перекладі з грецької — «кровотеча») — одне з найпоширеніших захворювань товстої та прямої кишки людини. Головним симптомом захворювання є виділення крові із заднього проходу. Захворюваність населення гемороєм достатньо висока і становить 118–120 осіб на 1000 дорослого населення, а питома вага в структурі колопроктологічних захворювань коливається від 34 до 41%.

Щороку кількість пацієнтів, що страждають на цю недугу, зростає — причому в основному за рахунок пацієнтів працездатного віку. Геморой однаково часто трапляється в чоловіків і жінок; у жінок загострення геморою часто виникає під час вагітності, як правило, в останньому триместрі.

На першому місці серед проктологічних захворювань — гемороїдальна хвороба (понад 40%). В індустріально розвинених країнах це захворювання набуло розмаху епідемії. Спостерігається неухильне зростання його поширеності — до 130–150 випадків на 100 тис. дорослого населення, й «омолодження» (хворіють навіть школярі), не кажучи вже про осіб працездатного віку (до 80%).

Патологія

В основі геморою лежить патологія кавернозних судинних сплетінь у підслизовому шарі дистальної частини прямої кишки. Ця патологія являє собою гіперпластичну зміну кавернозної тканини прямої кишки, зумовлене посиленим притоком артеріальної крові до кавернозних тілець по равликових артеріях та утрудненим відтоком її по відвідних венулах. У 2/3 випадків кавернозні тільця утворюють групи, що локалізуються на 3,7, 11 годинах (положення на спині), відповідно розташуванню судин. У 1/3 випадків вони розташовуються дифузно.

Внутрішні гемороїдальні вузли пов'язані із системою верхньої прямокишкової артерії. Зовнішні вузли утворюються з артеріального сплетення нижніх гемороїдальних судин, що рівномірно розподіляються під перианальною шкірою навколо заднього проходу, у зв'язку з чим відсутня їхня чітка локалізація.

Поява геморою

Фактори ризику виникнення геморою можуть бути:

  • Запори — збільшують тиск в прямій кишці і викликають приплив крові до гемороїдальних вузлів, що сприяє їх збільшення і подальшого випадання.
  • Спадкові фактори — нерідко геморой стає сімейним захворюванням.
  • Вагітність, пологи. При даному стані, у жінок виникає підвищення тиск в черевній порожнині, що може викликати появу геморою.
  • Тривале перебування в сидячому положенні, коли розслаблені м'язи промежини, що призводить до ослаблення природної підтримки гемороїдальних вузлів.
  • Малорухливий спосіб життя призводить до застою крові в малому тазі, що приводить до збільшення гемороїдальних вузлів.
  • Зловживання алкоголем, призводить до значного прискорення кровотоку в анальній області, що може викликати гемороїдальні кровотечі.
  • Надмірні фізичні навантаження і підняття важких речей, при цьому відбувається підвищення внутрішньочеревного тиску, що приводить до випадання гемороїдальних вузлів.
  • Гостра та пряна їжа, викликає подразнення в анальній ділянці.

Клінічна картина геморою

Для геморою традиційно характерні два основних симптоми — кровотеча (51%) і випадання вузлів з анального каналу (37%). При цьому захворюванні також відзначаються такі симптоми, як анальний свербіж (9%), відчуття дискомфорту в анальному каналі (5%), виділення слизу (2%).

Геморой протікає двома шляхами: гостро і хронічно, але по суті це фази одного і того ж процесу. При хронічному геморої відбувається виділення яскраво-червоної крові під час дефекації, випадання гемороїдальних вузлів, тупий безперервний біль в задньому проході, свербіння.

Гострий геморой (аноректальний тромбоз, тромбофлебіт гемороїдальних вен) характеризується гострим порушенням кровопостачання гемороїдальних вузлів (тромбозом). Клінічна картина проявляється такими симптомами: болі в ділянці анального каналу, випаданням набрякового гемороїдального вузла, який не вправляється в просвіт анального каналу, запальні явища в ньому.

Хворі з цією патологією потребують екстреного надання медичної допомоги. При гострому геморої виникає значне розширення ректальні венозних сплетень, що веде до запалення і виразки слизової прямої кишки.

Етіологія

Фактори, що сприяють виникненню гемороя:

  • Спадковість та схильність
  • Порушення відтоку крові у прямій кишці
  • Запальні процеси та процеси, пов'язані з утворення пухлин у кишечнику та печінці
  • Вагітність та пологи
  • Ожиріння
  • Хронічні запори
  • Малорухомий спосіб життя, робота
  • Діяльність, пов'язана із великими фізичними навантаженнями
  • Неправильне харчування (алкоголь, гостра їжа та ін.)
  • Стрес

Класифікація

Тромбовані гемороїдальні вузли

За етіологією:

  • Вроджений (спадковий)
  • Набутий: первинний або вторинний (симптоматичний)

За клінічним перебігом:

  • Гострий
  • Хронічний

За локалізацією:

  • Зовнішній (підшкірний)
  • Внутрішній (підслизовий)

Ступені тяжкості внутрішнього гемороя:

  1. Перший ступінь — виявляються набряклі та, можливо, кровоточиві гемороїдальні вузли
  2. Другий ступінь — вузли випадають та можуть вправлятися самостійно
  3. Третій ступінь — вузли, що випали, можна вправити тільки інструментально або за допомогою маніпуляцій руками
  4. Четвертий ступінь — вузли неможливо вправити.

Клініка

Основні скарги хворого зумовлені випадінням з ануса щільного болючого вузла у період загострень, защемленням вузлів або ознаками гострого запалення. Найчастіший симптом гемороя — прямокишкові кровотечі яскраво червоною кров'ю від дрібних крапель до достатньо рясних, пов'язані з актом дефекації та відчуттям розпирання у прямій кишці, анальним свербежом.

Ускладнення:

  1. Кровотеча
  2. Запалення
  3. Тромбоз
  4. Випадіння гемороїдальних вузлів
  5. Інфекційні ускладнення

Діагностика

Під маскою геморою (особливо при виділенні крові) нерідко протікають такі захворювання, як поліпи та колоректальний рак.

Диференційний діагноз проводиться із випадінням прямої кишки, парапроктитом, поліпами анального канала, раком, анальною тріщиною та стороннім тілом прямої кишки.

Дослідження:

Діагностика геморою не складає труднощів в більшості випадків. Діагноз, як правило, виявляється при опитуванні пацієнта і першому амбулаторному огляді. При огляді оцінюється ступінь випадіння вузлів з анального каналу, можливість їх зворотного вправляння, шкірні покриви анальної області, наявність та ступінь кровоточивості. Для виключення онкології проводять ректороманоскопію, дослідження прямої і сигмовидної кишок, при якому оглядається слизова цих областей.

Диференційна діагностика

Диференційна діагностика геморою проводиться за наступними розладамм:

  • З анальної тріщиною, яка також може давати кровотечу і біль в області анусу.
  • Випадання слизової або всієї прямої кишки, при цьому утворення має циліндричну форму.
  • З раком прямої кишки, при якому також присутня кровотеча.

Лікування

Методи лікування

При гострому геморої та початковій стадії хронічного гемороя показане консервативне лікування:

Фітотерапія геморою з використанням сидячих ван, промивань, компресів, лікувальних клізм та тампонів є частиною консервативного лікування. До складу зборів входять лікарські рослини, які мають протизапальну, послаблюючу, кровоспинну, репаративну, спазмолітичну, анальгезуючу дію.

Хірургічне лікування:

  • Малоінвазивні методи:
    • інфрачервона фотокоагуляція
    • склеротерапія
    • лікування латексними кільцями — серед усіх малоінвазивних технологій у проктології нині найчастіше застосовується метод лігування, запропонований Барроном ще в 1965 році. В Україну він прийшов у середині 90-х років. Метод дуже простий і полягає у втягуванні судинної ніжки і тканини гемороїдального вузла у вакуумну камеру, а потім на вузол скидається гумове кільце, яке перетискає судину, що живить гемороїдальний вузол, і той протягом 3-5 днів некротизується і виходить назовні разом із кільцем. На місці некротизованого вузла утворюється невеликих розмірів рана, яка потім епітелізується. Пропагується цей метод як безболісний. Насправді ж ця процедура рідко переноситься так чудово, як того хотілося б. По-перше, вона повинна застосовуватися тільки при внутрішньому геморої. Але часто він супроводжується виникненням зовнішніх вузлів, у яких під час лігування внутрішніх гемороїдальних вузлів зазвичай настає тромбоз, що є небажаним результатом. По-друге, після відторгнення лігованого вузла може виникнути кровотеча. Тож лігування не завжди безпечне й безболісне.
    • електрокоагуляція
  • Оперативне лікування

Тактика лікування

При гострому геморої тактика лікування залежить від ступеня процесу. При третього ступеня гострого геморою показано оперативне втручання — геморроідектомія.

При гострому геморою  першого, другого ступеню — консервативна терапія.

  1. Для зняття больового синдрому при гострому геморої, пов'язаного з обмеженням тромбірованного гемороїдального вузла або виникненням гострої анальної тріщини. показане застосування ненаркотичних анальгетиків і місцевих комбінованих знеболюючих та протизапальних препаратів, таких як Постерізан, Постерізан форте та ін
  2. Обов'язково призначення препаратів, що підвищують тонус судин (флеботропні препарати).
  3. При кровотечі використовуються свічки, що містять адреналін, а також місцеві Гемостатичні матеріали.

Консервативна терапія геморою дає тимчасовий ефект, тому, після стихання гострого запалення, рекомендується виконання малоінвазивного лікування або оперативного втручання, в залежності від стадії геморою.

У разі хронічного геморою консервативна терапія в більшості випадків ефективна у пацієнтів з I та II ступенем хронічного геморою і у багатьох пацієнтів проводиться практично протягом всього життя з моменту розвитку захворювання. Щадна дієта, відмова від алкоголю і гострої їжі, регулювання стільця, профілактика постійних травм в області заднього проходу, водний туалет після дефекації, застосування свічок і мазей дозволяє пацієнтам «співіснувати» з гемороїдальному хворобою практично без дискомфорту.

Консервативне лікування хронічного геморою полягає в призначенні різних венотонічних препаратів, болезаспокійливих і протизапальних свічок, лікарських мікроклізм, сидячих ван. Слід зазначити, що будь-яке лікування геморою може бути недостатньо ефективним, якщо не проводити терапію супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту, в першу чергу товстої кишки. Неодмінними умовами є лікування коліту та проктосігмоідіта, ліквідація запорів.

При частих загостреннях захворювання, виражених кровотечах хворим з хронічним гемороєм першої та другої стадії можливе застосування малоінвазивних методів лікування.

У першій стадії хронічного геморою використовується інфрачервона коагуляція.

У другій стадії хронічного геморою застосовують інфрачервону коагуляцію, лігування латексними кільцями гемороїдальних вузлів, ТГД (трансанальна гемороїдальна деартеріалізація)

У третій стадії хронічного геморою застосовується лікування латексними кільцями гемороїдальних вузлів, ТГД (трансанальная гемороїдальних деартеріалізація).

При четвертій стадії хронічного геморою виконується ТГД, операція Лонго, класичні операції (гемороїдектомія).

Див. також

Посилання

  1. ↑ а б в г NDF-RT
  2. ↑ Chen, Herbert (2010). Illustrative Handbook of General Surgery. Berlin: Springer. с. 217. ISBN 1-84882-088-7.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Schubert, MC; Sridhar, S; Schade, RR; Wexner, SD (July 2009). What every gastroenterologist needs to know about common anorectal disorders. World J Gastroenterol. 15 (26): 3201—9. doi:10.3748/wjg.15.3201. ISSN 1007-9327. PMC 2710774. PMID 19598294.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Review09 не вказано текст
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Beck, David (2011). The ASCRS textbook of colon and rectal surgery (вид. 2nd ed.). New York: Springer. с. 174—177. ISBN 9781441915818. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «ASCRS2011» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Kaidar-Person, O; Person, B; Wexner, SD (2007 Jan). Hemorrhoidal disease: A comprehensive review (PDF). Journal of the American College of Surgeons. 204 (1): 102—17. PMID 17189119.
  7. ↑ а б в г д Davies, RJ (2006 Jun). Haemorrhoids. Clinical evidence (15): 711—24. PMID 16973032.
  8. ↑ а б в г д Dayton, senior editor, Peter F. Lawrence; editors, Richard Bell, Merril T. (2006). Essentials of general surgery (вид. 4th ed.). Philadelphia ;Baltimore: Williams & Wilkins. с. 329. ISBN 9780781750035.
  9. ↑ Azimuddin, edited by Indru Khubchandani, Nina Paonessa, Khawaja (2009). Surgical treatment of hemorrhoids (вид. 2nd ed.). New York: Springer. с. 21. ISBN 978-1-84800-313-2.
  10. ↑ а б Reese, GE; von Roon, AC; Tekkis, PP (2009 Jan 29). Haemorrhoids. Clinical evidence. 2009. PMID 19445775.
  11. ↑ National Digestive Diseases Information Clearinghouse (November 2004). Hemorrhoids. National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases (NIDDK), NIH. Процитовано 2010-03-18.04.2024.
  12. ↑ а б в г д е ж и к л м н Rivadeneira, DE; Steele, SR; Ternent, C; Chalasani, S; Buie, WD; Rafferty, JL; Standards Practice Task Force of The American Society of Colon and Rectal, Surgeons (2011 Sep). Practice parameters for the management of hemorrhoids (revised 2010). Diseases of the colon and rectum. 54 (9): 1059—64. PMID 21825884.
  13. ↑ Frank J Domino (2012). The 5-Minute Clinical Consult 2013 (Griffith's 5 Minute Clinical Consult). Hagerstown, MD: Lippincott Williams & Wilkins. с. 572. ISBN 1-4511-3735-4.
  14. ↑ Glass, [edited by] Jill C. Cash, Cheryl A. Family practice guidelines (вид. 2nd ed.). New York: Springer. с. 665. ISBN 9780826118127.
  15. ↑ а б Alonso-Coello, P.; Guyatt, G. H.; Heels-Ansdell, D.; Johanson, J. F.; Lopez-Yarto, M.; Mills, E.; Zhuo, Q.; Alonso-Coello, Pablo (2005). Alonso-Coello, Pablo (ред.). Laxatives for the treatment of hemorrhoids. Cochrane Database Syst Rev (4): CD004649. doi:10.1002/14651858.CD004649.pub2. PMID 16235372.
  16. ↑ Lang, DS; Tho, PC; Ang, EN (2011 Dec). Effectiveness of the Sitz bath in managing adult patients with anorectal disorders. Japan journal of nursing science : JJNS. 8 (2): 115—28. PMID 22117576.
  17. ↑ Alonso-Coello P, Zhou Q, Martinez-Zapata MJ та ін. (August 2006). Meta-analysis of flavonoids for the treatment of haemorrhoids. Br J Surg. 93 (8): 909—20. doi:10.1002/bjs.5378. PMID 16736537. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  18. ↑ Quijano, CE; Abalos, E (2005 Jul 20). Conservative management of symptomatic and/or complicated haemorrhoids in pregnancy and the puerperium. Cochrane database of systematic reviews (Online) (3): CD004077. PMID 16034920.
  19. ↑ Misra, MC; Imlitemsu, (2005). Drug treatment of haemorrhoids. Drugs. 65 (11): 1481—91. PMID 16134260.
  20. ↑ Pescatori, M; Gagliardi, G (2008 Mar). Postoperative complications after procedure for prolapsed hemorrhoids (PPH) and stapled transanal rectal resection (STARR) procedures. Techniques in coloproctology. 12 (1): 7—19. PMID 18512007.
  21. ↑ Ommer, A; Wenger, FA; Rolfs, T; Walz, MK (2008 Nov). Continence disorders after anal surgery--a relevant problem?. International journal of colorectal disease. 23 (11): 1023—31. PMID 18629515.
  22. ↑ а б Lagares-Garcia, JA; Nogueras, JJ (2002 Dec). Anal stenosis and mucosal ectropion. The Surgical clinics of North America. 82 (6): 1225—31, vii. PMID 12516850.
  23. ↑ Shanmugam, V; Thaha, MA; Rabindranath, KS; Campbell, KL; Steele, RJ; Loudon, MA (2005 Jul 20). Rubber band ligation versus excisional haemorrhoidectomy for haemorrhoids. Cochrane database of systematic reviews (Online) (3): CD005034. PMID 16034963.
  24. ↑ Ratnasingham, K; Uzzaman, M; Andreani, SM; Light, D; Patel, B (2010). Meta-analysis of the use of glyceryl trinitrate ointment after haemorrhoidectomy as an analgesic and in promoting wound healing. International journal of surgery (London, England). 8 (8): 606—11. PMID 20691294.
  25. ↑ Jayaraman, S; Colquhoun, PH; Malthaner, RA (2006 Oct 18). Stapled versus conventional surgery for hemorrhoids. Cochrane database of systematic reviews (Online) (4): CD005393. PMID 17054255.
  26. ↑ а б в Ellesmore, Windsor (2002). Surgical History of Haemorrhoids. У Charles MV (ред.). Surgical Treatment of Haemorrhoids. London: Springer.
  27. ↑ King James Bible. 1 Samuel 6 4.
  28. ↑ а б в Agbo, SP (1 January 2011). Surgical management of hemorrhoids. Journal of Surgical Technique and Case Report. 3 (2): 68. doi:10.4103/2006-8808.92797.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  29. ↑ hæmorrhoida, Charlton T. Lewis, Charles Short, A Latin Dictionary, on Perseus Digital Library
  30. ↑ αἷμα, Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, on Perseus Digital Library
  31. ↑ ῥόος, Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, on Perseus Digital Library
  32. ↑ ῥέω, Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, on Perseus Digital Library
  33. ↑ Dick Kaegel (5 березня 2009). Memories fill Kauffman Stadium. Major League Baseball.
  34. ↑ Brett in Hospital for Surgery. The New York Times. Associated Press. 1 березня 1981.
  35. ↑ Glenn Beck: Put the 'Care' Back in Health Care. ABC Good Morning America. Jan. 8, 2008. Процитовано 17 September 2012.

Посилання

  1. Сучасна діагностика та лікування хронічного геморою. Досвід Колопроктологічного центру України. М. П. Захараш, д.м.н., О. І. Пойда, д.м.н. — на сайті медичної газети «Здоров'я України».
  2. Лікування геморою
  3. Поліклініка чи стаціонар у веденні проктологічного хворого? — на сайті медичної газети «Ваше здоров'я».
  4. Геморой — на сайті uasol.com
  5. Геморой як проблема сучасної колопроктології — Волинські реферати.

Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Геморой&oldid=13903531