Геморой

Геморой
Схематична анатомія геморою.
МКХ-10	84
МКХ-9	455
DiseasesDB	10036
MedlinePlus	000292
eMedicine	med/2821 emerg/242

Геморо́й (від грец. αίμα — «кров», грец. ρέω — «текти»; Αιμορροΐδες — буквально «кровотеча») — захворювання, зумовлене тромбозом, запаленням, патологічним розширенням та звитістю гемороїдальних вен, унаслідок чого утворюються вузли навколо прямої кишки.

Патогенез

Англійська мініатюра 11 століття. Праворуч виконують операцію з лікування геморою.

Геморой (у перекладі з грецької — «кровотеча») — одне з найпоширеніших захворювань товстої та прямої кишки людини. Головним симптомом захворювання є виділення крові із заднього проходу. Захворюваність населення гемороєм достатньо висока і становить 118–120 чоловік на 1000 дорослого населення, а питома вага в структурі колопроктологічних захворювань коливається від 34 до 41%.

Щороку кількість пацієнтів, що страждають на цю недугу, зростає — причому в основному за рахунок пацієнтів працездатного віку. Геморой однаково часто зустрічається у чоловіків і жінок; у жінок загострення геморою часто виникає під час вагітності, як правило, в останньому триместрі.

Патологія

В основі геморою лежить патологія кавернозних судинних сплетінь у підслизовому шарі дистальної частини прямої кишки. Ця патологія являє собою гіперпластичну зміну кавернозної тканини прямої кишки, зумовлене посиленим притоком артеріальної крові до кавернозних тілець по равликових артеріях та утрудненим відтоком її по відвідних венулах. У 2/3 випадків кавернозні тільця утворюють групи, що локалізуються на 3,7, 11 годинах (положення на спині), відповідно розташуванню судин. У 1/3 випадків вони розташовуються дифузно.

Внутрішні гемороїдальні вузли пов'язані із системою верхньої прямокишкової артерії. Зовнішні вузли утворюються з артеріального сплетення нижніх гемороїдальних судин, що рівномірно розподіляються під перианальною шкірою навколо заднього проходу, у зв'язку з чим відсутня їхня чітка локалізація.

Поява геморою

• Фактори, що привертають до появи геморою можуть бути:
• Запори — збільшують тиск в прямій кишці і викликають приплив крові до гемороїдальних вузлів, що сприяє їх збільшення і подальшого випадання.
• Спадкові фактори — нерідко геморой стає сімейним захворюванням.
• Вагітність, пологи. При даному стані, у жінок виникає підвищення тиск в черевній порожнині, що може викликати появу геморою.
• Тривале перебування в сидячому положенні, коли розслаблені м'язи промежини, що призводить до ослаблення природної підтримки гемороїдальних вузлів.
• Малорухливий спосіб життя призводить до застою крові в малому тазі, що приводить до збільшення гемороїдальних вузлів.
• Зловживання алкоголем, призводить до значного прискорення кровотоку в анальній області, що може викликати гемороїдальні кровотечі.
• Надмірні фізичні навантаження і підняття важких речей, при цьому відбувається підвищення внутрішньочеревного тиску, що приводить до випадання гемороїдальних вузлів.
• Гостра та пряна їжа, викликає подразнення в анальній ділянці.

Клінічна картина геморою

Для геморою традиційно характерні два основних симптоми — кровотеча (51%) і випадання вузлів з анального каналу (37%). При цьому захворюванні також відзначаються такі симптоми, як анальний свербіж (9%), відчуття дискомфорту в анальному каналі (5%), виділення слизу (2%).

Геморой протікає двома шляхами: гостро і хронічно, але по суті це фази одного і того ж процесу. При хронічному геморої відбувається виділення яскраво-червоної крові під час дефекації, випадання гемороїдальних вузлів, тупий безперервний біль в задньому проході, свербіння.

Гострий геморой (аноректальний тромбоз, тромбофлебіт гемороїдальних вен) характеризується гострим порушенням кровопостачання гемороїдальних вузлів (тромбозом). Клінічна картина проявляється такими симптомами: болі в ділянці анального каналу, випаданням набрякового гемороїдального вузла, який не вправляється в просвіт анального каналу, запальні явища в ньому.

Хворі з цією патологією потребують екстреного надання медичної допомоги. При гострому геморої виникає значне розширення ректальні венозних сплетень, що веде до запалення і виразки слизової прямої кишки.

Етіологія

Фактори, що сприяють виникненню гемороя:

• Спадковість та схильність
• Порушення відтоку крові у прямій кишці
• Запальні процеси та процеси, пов'язані з утворення пухлин у кишечнику та печінці
• Вагітність та пологи
• Ожиріння
• Хронічні запори
• Малорухомий спосіб життя, робота
• Діяльність, пов'язана із великими фізичними навантаженнями
• Неправильне харчування (алкоголь, гостра їжа та ін.)
• Стрес

Класифікація

Тромбовані гемороїдальні вузли

За етіологією:

• Вроджений (спадковий)
• Набутий: первинний або вторинний (симптоматичний)

За клінічним перебігом:

• Гострий
• Хронічний

За локалізацією:

• Зовнішній (підшкірний)
• Внутрішній (підслизовий)

Ступені тяжкості внутрішнього гемороя:

1. Перший ступінь — виявляються набряклі та, можливо, кровоточиві гемороїдальні вузли
2. Другий ступінь — вузли випадають та можуть вправлятися самостійно
3. Третій ступінь — вузли, що випали, можна вправити тільки інструментально або за допомогою маніпуляцій руками
4. Четвертий ступінь — вузли неможливо вправити.

Клініка

Основні скарги хворого зумовлені випадінням з ануса щільного болючого вузла у період загострень, защемленням вузлів або ознаками гострого запалення. Найчастіший симптом гемороя — прямокишкові кровотечі яскраво червоною кров'ю від дрібних крапель до достатньо рясних, пов'язані з актом дефекації та відчуттям розпирання у прямій кишці, анальним свербежом.

Ускладнення:

1. Кровотеча
2. Запалення
3. Тромбоз
4. Випадіння гемороїдальних вузлів
5. Інфекційні ускладнення

Діагностика

Під маскою геморою (особливо при виділенні крові) нерідко протікають такі захворювання, як поліпи та колоректальний рак.

Диференційний діагноз проводиться із випадінням прямої кишки, парапроктитом, поліпами анального канала, раком, анальною тріщиною та стороннім тілом прямої кишки.

Дослідження:

• Огляд
• Пальцеве дослідження
• Ендоскопічне дослідження
  • Ректальне дослідження (дзеркало)
  • Аноскопія
  • Ректороманоскопія
• Ірігографія та фіброколоноскопія (за показаннями)

Діагностика геморою не складає труднощів в більшості випадків. Діагноз, як правило, виявляється при опитуванні пацієнта і першому амбулаторному огляді. При огляді оцінюється ступінь випадіння вузлів з анального каналу, можливість їх зворотного вправляння, шкірні покриви анальної області, наявність та ступінь кровоточивості. Для виключення онкології проводять ректороманоскопію, дослідження прямої і сигмовидної кишок, при якому оглядається слизова цих областей.

Диференційна діагностика

Диференційна діагностика геморою проводиться за наступними розладамм:

• З анальної тріщиною, яка також може давати кровотечу і біль в області анусу.
• Випадання слизової або всієї прямої кишки, при цьому утворення має циліндричну форму.
• З раком прямої кишки, при якому також присутня кровотеча.

Лікування

Методи лікування

При гострому геморої та початковій стадії хронічного гемороя показане консервативне лікування:

• Загальне лікування:
  • флеботропні препарати
  • дотримання дієти
  • рослинний препарат у складі Діосміну та Геспередину Носталекс
• Місцеве лікування:
  • ненаркотичні анальгетики
  • місцеві комбіновані знеболюючі засоби
  • антикоагулянти місцевої дії
  • водорозчинні мазі
  • ректальні свічки

Фітотерапія геморою з використанням сидячих ван, промивань, компресів, лікувальних клізм та тампонів є частиною консервативного лікування. До складу зборів входять лікарські рослини, які мають протизапальну, послаблюючу, кровоспинну, репаративну, спазмолітичну, анальгезуючу дію.

Хірургічне лікування:

• Малоінвазивні методи:
  • інфрачервона фотокоагуляція
  • склеротерапія
  • лігування латексними кільцями
  • електрокоагуляція
• Оперативне лікування
  • Метод Лонго
  • Гемороїдектомія: закрита, відкрита та підслизова.

Тактика лікування

При гострому геморої тактика лікування залежить від ступеня процесу. При третього ступеня гострого геморою показано оперативне втручання — геморроідектомія.

При гострому геморою  першого, другого ступеню — консервативна терапія.

1. Для зняття больового синдрому при гострому геморої, пов'язаного з обмеженням тромбірованного гемороїдального вузла або виникненням гострої анальної тріщини. показане застосування ненаркотичних анальгетиків і місцевих комбінованих знеболюючих та протизапальних препаратів, таких як Постерізан, Постерізан форте та ін
2. Обов'язково призначення препаратів, що підвищують тонус судин (флеботропні препарати).
3. При кровотечі використовуються свічки, що містять адреналін, а також місцеві Гемостатичні матеріали.

Консервативна терапія геморою дає тимчасовий ефект, тому, після стихання гострого запалення, рекомендується виконання малоінвазивного лікування або оперативного втручання, в залежності від стадії геморою.

У разі хронічного геморою консервативна терапія в більшості випадків ефективна у пацієнтів з I та II ступенем хронічного геморою і у багатьох пацієнтів проводиться практично протягом всього життя з моменту розвитку захворювання. Щадна дієта, відмова від алкоголю і гострої їжі, регулювання стільця, профілактика постійних травм в області заднього проходу, водний туалет після дефекації, застосування свічок і мазей дозволяє пацієнтам «співіснувати» з гемороїдальному хворобою практично без дискомфорту.

Консервативне лікування хронічного геморою полягає в призначенні різних венотонічних препаратів, болезаспокійливих і протизапальних свічок, лікарських мікроклізм, сидячих ван. Слід зазначити, що будь-яке лікування геморою може бути недостатньо ефективним, якщо не проводити терапію супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту, в першу чергу товстої кишки. Неодмінними умовами є лікування коліту та проктосігмоідіта, ліквідація запорів.

При частих загостреннях захворювання, виражених кровотечах хворим з хронічним гемороєм першої та другої стадії можливе застосування малоінвазивних методів лікування.

У першій стадії хронічного геморою використовується інфрачервона коагуляція.

У другій стадії хронічного геморою застосовують інфрачервону коагуляцію, лігування латексними кільцями гемороїдальних вузлів, ТГД (трансанальна гемороїдальна деартеріалізація)

У третій стадії хронічного геморою застосовується лікування латексними кільцями гемороїдальних вузлів, ТГД (трансанальная гемороїдальних деартеріалізація).

При четвертій стадії хронічного геморою виконується ТГД, операція Лонго, класичні операції (гемороїдектомія).

Див. також

• Запор
• Анальна тріщина
• Варикозне розширення вен

Посилання

1. Геморой — короткий огляд на сайті ua.apteka-doctor.com.
2. Сучасна діагностика та лікування хронічного геморою. Досвід Колопроктологічного центру України. М. П. Захараш, д.м.н., О. І. Пойда, д.м.н. — на сайті медичної газети «Здоров'я України».
3. Лікування геморою
4. Делікатна проблема: геморой. Яків Семенюк, к.м.н. — на сайті медичної газети «Ваше здоров'я».
5. Геморой — на сайті uasol.com
6. Геморой. Сторінка лікаря-проктолога. — на сайті «Львівського міжрегіонального центру соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів».
7. Геморой як проблема сучасної колопроктології — Волинські реферати.