Росс 154: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Доповнення розділу «Найблизче оточення», додання внутрішніх посилань
Додання приміток
Рядок 2: Рядок 2:


== Історія ==
== Історія ==
Уперше зорю Росс 154 зазначив у каталозі американський астроном [[Френк Елмор Росс]] у 1925 році; вона увійшла до його четвертого переліку нових [[Змінні зорі|змінних зір]][13англ]. У 1926 році, порівнявши її положення з положенням на фотографічних пластинах, отриманих раніше іншим американським астрономом, [[Едвард Емерсон Барнард|Едвардом Емерсоном Барнардом]], Росс додав зорю до свого другого переліку зір, [[власний рух]] яких вдається виміряти[14англ]. Первинну величину [[Паралакс|паралаксу]] — 0,362 ± 0,006 [[Кутова секунда|кутових секунд]] — виміряв у 1937 році Уолтер О’Коннелл (''Walter O'Connell''), скориставшись фотографічними пластинами, отриманими за допомогою Єльського телескопа в [[Йоганнесбург|Йоганнесбурзі]] ([[Південно-Африканська Республіка|Південна Африка]]). Ці вимірювання свідчили, що зоря є шостою за відстанню від Сонця серед відомих на той час зір[15англ].
Уперше зорю Росс 154 зазначив у каталозі американський астроном [[Френк Елмор Росс]] у 1925 році; вона увійшла до його четвертого переліку нових [[Змінні зорі|змінних зір]]<ref name=aj37_91/>. У 1926 році, порівнявши її положення з положенням на фотографічних пластинах, отриманих раніше іншим американським астрономом, [[Едвард Емерсон Барнард|Едвардом Емерсоном Барнардом]], Росс додав зорю до свого другого переліку зір, [[власний рух]] яких вдається виміряти<ref name=aj36_856_124/>. Первинну величину [[Паралакс|паралаксу]] — 0,362 ± 0,006 [[Кутова секунда|кутових секунд]] — виміряв у 1937 році Уолтер О’Коннелл (''Walter O'Connell''), скориставшись фотографічними пластинами, отриманими за допомогою Єльського телескопа в [[Йоганнесбург|Йоганнесбурзі]] ([[Південно-Африканська Республіка|Південна Африка]]). Ці вимірювання свідчили, що зоря є шостою за відстанню від Сонця серед відомих на той час зір<ref name=aj46_1078_204/>.


== Характеристики ==
== Характеристики ==
Росс 154 — тьмяна й відносно холодна зоря ([[червоний карлик]]) [[Спектральна класифікація зір|спектрального класу]] M3,5 V. Розташована на відстані приблизно 9,69 [[Світловий рік|світлового року]] від Сонця. Це найближча зоря в південному сузір’ї Стрільця.
Росс 154 — тьмяна й відносно холодна зоря ([[червоний карлик]]) [[Спектральна класифікація зір|спектрального класу]] M3,5 V. Розташована на відстані приблизно 9,69 [[Світловий рік|світлового року]] від Сонця<ref name=aaa474_2_653/>. Це найближча зоря в південному сузір’ї Стрільця.


Належить до зір [[Головна послідовність|головної послідовності]]. Має [[Видима зоряна величина|видиму зоряну величину]] 10,44. В ідеальних умовах спостерігання зорі Росс 134 потребує [[Телескоп|телескопа]] з [[Апертура|апертурою]] щонайменше 6,5 см (3 дюйми)[12англ].
Належить до зір [[Головна послідовність|головної послідовності]]. Має [[Видима зоряна величина|видиму зоряну величину]] 10,44<ref name=RECONS/>. В ідеальних умовах спостерігання зорі Росс 134 потребує [[Телескоп|телескопа]] з [[Апертура|апертурою]] щонайменше 6,5 см (3 дюйми)<ref name=mills1994/>.


[[Світність астрономічних об'єктів|Світність]] зорі становить 0,0038 [[Світність Сонця|сонячної]], маса — 17 % [[Маса Сонця|маси Сонця]], діаметр — 24 % сонячного, температура поверхні — 3105 K[7англ]. За оцінками, вік зорі становить менше одного мільярда років[5рус]. Росс 154 є [[Спалахуючі зорі|спалахуючою]] зорею типу [[Лейтен 726-8|UV Кита]]. Спостереження за допомогою [[Чандра (телескоп)|Космічної рентгенівської обсерваторії Чандра]] свідчать, що інтенсивність випромінювання Росс 154 у [[Рентгенівське випромінювання|рентгенівському діапазоні]] дорівнює сонячній або навіть перевищує її. Додаткове позначення в каталозі змінних зір — '''V1216 Стрільця'''.
[[Світність астрономічних об'єктів|Світність]] зорі становить 0,0038 [[Світність Сонця|сонячної]], маса — 17 % [[Маса Сонця|маси Сонця]], діаметр — 24 % сонячного<ref name=ajss53/>, температура поверхні — 3105 K<ref>{{cite web
| author = Johnson, H. M. & Wright, C. D.
| authorlink =
| datepublished = Nov. 1983
| url = http://adsbit.harvard.edu/cgi-bin/nph-iarticle_query?bibcode=1983ApJS...53..643J
| title = Predicted infrared brightness of stars within 25 parsecs of the sun
| format =
| work =
| publisher = Astrophysical Journal Supplement Series (ISSN 0067-0049), vol. 53, Nov. 1983, p. 643-711.
| accessdate = 2009-09-17
| lang = en
| description =
| archiveurl = http://www.webcitation.org/65UftUyIp
| archivedate = 2012-02-16
}}</ref>. За оцінками, вік зорі становить менше одного мільярда років[5рус]. Росс 154 є [[Спалахуючі зорі|спалахуючою]] зорею типу [[Лейтен 726-8|UV Кита]]. Спостереження за допомогою [[Чандра (телескоп)|Космічної рентгенівської обсерваторії Чандра]] свідчать, що інтенсивність випромінювання Росс 154 у [[Рентгенівське випромінювання|рентгенівському діапазоні]] дорівнює сонячній або навіть перевищує її. Додаткове позначення в каталозі змінних зір — '''V1216 Стрільця'''.


== Спалахи ==
== Спалахи ==
Виявилося, що зоря Росс 154 є спалахуючою зорею типу UV Кита (відомою також під назвою '''Лейтен 726-8 B'''), для якої середній інтервал між максимумами спалахів становить приблизно дві доби[4англ]. Перші ознаки спалахування спостерігалися в Австралії в 1951 році, коли [[зоряна величина]] Росс 154 зросла на 0,4[16англ]. Зазвичай під час спалаху яскравість зорі збільшується на 3–4 величини[17англ].
Виявилося, що зоря Росс 154 є спалахуючою зорею типу UV Кита (відомою також під назвою '''Лейтен 726-8 B'''), для якої середній інтервал між максимумами спалахів становить приблизно дві доби<ref name=ibvs1221_1/>. Перші ознаки спалахування спостерігалися в Австралії в 1951 році, коли [[зоряна величина]] Росс 154 зросла на 0,4<ref name=jrasc47_23/>. Зазвичай під час спалаху яскравість зорі збільшується на 3–4 величини<ref name=ibvs461_1/>.


Потужність [[Магнітне поле|магнітного поля]] на поверхні зорі оцінюється в 2,2 ± 0,1 [[Гаус (одиниця виміру)|кілогауса]][18англ].
Потужність [[Магнітне поле|магнітного поля]] на поверхні зорі оцінюється в 2,2 ± 0,1 [[Гаус (одиниця виміру)|кілогауса]]<ref name=apj656_2_1121/>.


== Рентгенівське випромінювання ==
== Рентгенівське випромінювання ==
Росс 154 є джерелом рентгенівського випромінювання, яке було зафіксоване кількома рентгенівськими обсерваторіями. Стабільне рентгенівське випромінювання становить близько 9 × 10<sup>27</sup> [[ерг]]−1[10англ]. Рентгенівське випромінювання від зорі під час спалаху спостерігалося Обсерваторією Чандра; під час спалаху його потужність становила 2,3 × 10<sup>33</sup> ерг[10англ].
Росс 154 є джерелом рентгенівського випромінювання, яке було зафіксоване кількома рентгенівськими обсерваторіями. Стабільне рентгенівське випромінювання становить близько 9 × 10<sup>27</sup> [[ерг]]−1<ref name=apj676/>. Рентгенівське випромінювання від зорі під час спалаху спостерігалося Обсерваторією Чандра; під час спалаху його потужність становила 2,3 × 10<sup>33</sup> ерг<ref name=apj676/>.


Спектральний клас M3.5V[2англ] є ознакою того, що цей червоний карлик генерує енергію шляхом [[Нуклеосинтез|злиття ядер атомів]] водню у ядрі зорі. За оцінками, яскравість Росс 154 становить лише 0,38 % сонячної[8англ]. На противагу Сонцю, у якому [[конвекція]] відбувається лише у зовнішніх шарах, у червоного карлика такої малої маси в конвекції бере участь усе тіло зорі[19англ]. Відносно висока швидкість обертання свідчить, що Росс 154, найімовірніше, є молодою зорею з оцінюваним віком менше мільярда років[10англ]. [[Металічність|Металічність зорі]] становить приблизно половину сонячної[10англ].
Спектральний клас M3.5V<ref name=RECONS/> є ознакою того, що цей червоний карлик генерує енергію шляхом [[Нуклеосинтез|злиття ядер атомів]] водню у ядрі зорі. За оцінками, яскравість Росс 154 становить лише 0,38 % сонячної<ref name=aaa82_1_53/>. На противагу Сонцю, у якому [[конвекція]] відбувається лише у зовнішніх шарах, у червоного карлика такої малої маси в конвекції бере участь усе тіло зорі<ref name=aaa496_3_787/>. Відносно висока швидкість обертання свідчить, що Росс 154, найімовірніше, є молодою зорею з оцінюваним віком менше мільярда років<ref name=apj676/>. [[Металічність|Металічність зорі]] становить приблизно половину сонячної<ref name=apj676/>.


Жодних компаньйонів малої маси на орбіті навколо Росс 154 не виявлено[20англ]. Не знайдено також ознак надлишкового [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]], яке вказувало б на наявність навколозоряного пилу. Такі [[Уламковий диск|уламкові диски]] рідко зустрічаються в системах зір спектрального класу M із віком більше 10 мільйонів років, оскільки впродовж цього часу [[зоряний вітер]] встигає їх розвіяти[21англ].
Жодних компаньйонів малої маси на орбіті навколо Росс 154 не виявлено<ref name=aj123_4_2027/>. Не знайдено також ознак надлишкового [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]], яке вказувало б на наявність навколозоряного пилу. Такі [[Уламковий диск|уламкові диски]] рідко зустрічаються в системах зір спектрального класу M із віком більше 10 мільйонів років, оскільки впродовж цього часу [[зоряний вітер]] встигає їх розвіяти<ref name=apj631_2_1161/>.


== Рух у просторі ==
== Рух у просторі ==
Складники вектору просторової швидкості Росс 154 становлять: [U; V; W] = [–12,2; –1,0; –7,2] км/с[22]. Зоря не входить на складу жодної [[Рухома група зір|рухомої групи зір]][23] і обертається навколо центра [[Чумацький Шлях|Чумацького шляху]] на відстані 27,65–30,66 тисяч [[Світловий рік|світлових років]] (8,48–9,40 [[Парсек|кілопарсек]]) від нього орбітою з [[Ексцентриситет орбіти|ексцентриситетом]] 0,052[24англ]. Її невелика просторова швидкість відносно Сонця вказує на те, що вона є зорею Покоління I[25англ]. Найближче до Сонця Росс 154 підійде приблизно через 157 000 років, наблизившись до відстані 6,39 ± 0,10 св. року (1,959 ± 0,031 парсек)[26англ].
Складники вектору просторової швидкості Росс 154 становлять: [U; V; W] = [–12,2; –1,0; –7,2] км/с<ref name=cdsannot/>. Зоря не входить на складу жодної [[Рухома група зір|рухомої групи зір]]<ref name=mnras328_1_45/> і обертається навколо центра [[Чумацький Шлях|Чумацького шляху]] на відстані 27,65–30,66 тисяч [[Світловий рік|світлових років]] (8,48–9,40 [[Парсек|кілопарсек]]) від нього орбітою з [[Ексцентриситет орбіти|ексцентриситетом]] 0,052<ref name=rmaa34_37/>. Її невелика просторова швидкість відносно Сонця вказує на те, що вона є зорею Покоління I<ref name=aj79_702/>. Найближче до Сонця Росс 154 підійде приблизно через 157 000 років, наблизившись до відстані 6,39 ± 0,10 св. року (1,959 ± 0,031 парсек)<ref name=al36_3_220/>.


== Найближче оточення зорі ==
== Найближче оточення зорі ==
Рядок 89: Рядок 103:
* [[Список зірок сузір'я Стрільця|Список зір сузір’я Стрільця]]
* [[Список зірок сузір'я Стрільця|Список зір сузір’я Стрільця]]
* [[Найближчі зорі]]
* [[Найближчі зорі]]

== Примітки ==
{{примітки|30em|refs=

<ref name=aaa474_2_653>{{citation | first=F. | last=van Leeuwen |date=November 2007 | title=Validation of the new Hipparcos reduction | journal=Astronomy and Astrophysics | volume=474 | issue=2 | pages=653–664 | bibcode=2007A&A...474..653V | doi=10.1051/0004-6361:20078357 |arxiv = 0708.1752 }}</ref>

<ref name=aaa82_1_53>{{citation | last=Pettersen | first=B. R. | title=Physical parameters of solar neighbourhood flare stars | journal=Astronomy and Astrophysics | date=1980 | volume=82 | issue=1–2 | bibcode=1980A&A....82...53P | pages=53–60 }}</ref>

<ref name=RECONS>{{citation | author=Staff | date=January 1, 2008 | url=http://www.chara.gsu.edu/RECONS/TOP100.posted.htm | title=The One Hundred Nearest Star Systems | publisher=Research Consortium on Nearby Stars | accessdate=2008-06-12 }}</ref>

<ref name=mills1994>{{citation | first=H. Robert | last=Mills | date=1994 | title=Practical Astronomy: A User-friendly Handbook for Skywatchers | pages=199 | publisher=Horwood Publishing | isbn=1-898563-02-0 }}</ref>

<ref name=aj37_91>{{citation | last=Ross | first=Frank E. | title=New variable stars, (fourth list) | journal=Astronomical Journal | date=1926 | volume=37 | pages=91 | bibcode=1927AJ.....37...91R | doi=10.1086/104790 }}</ref>

<ref name=ibvs1221_1>{{citation | last=Jarrett | first=A. H. | last2=Grabner | first2=G. | title=On the Period Between Flares of V1216 Sagittarii | journal=Information Bulletin on Variable Stars | date=1976 | issue=1221 | pages=1 | bibcode=1976IBVS.1221....1J }}</ref>

<ref name=ibvs461_1>{{citation | last=Costa | first=R. | last2=Cristaldi | first2=S. | last3=Rodono | first3=M. | title=Cooperative Observations of the Flare Star V1216 Sgr | journal=Information Bulletin on Variable Stars | date=1970 | volume=461 | pages=1–4 | bibcode=1970IBVS..461....1C }}</ref>

<ref name=ajss53>{{citation | last=Johnson | first=H. M. | last2=Wright | first2=C. D. | title=Predicted infrared brightness of stars within 25 parsecs of the sun | journal=Astrophysical Journal Supplement Series | date=1983 | volume=53 | pages=643–711 | bibcode=1983ApJS...53..643J | doi=10.1086/190905 }}—see p. 693.</ref>

<ref name=apj676>{{citation | display-authors=1 | last=Wargelin | first=B. J. | last2=Kashyap | first2=V. L. | last3=Drake | first3=J. J. | last4=García-Alvarez | first4=D. | last5=Ratzlaff | first5=P. W. | title=X-Ray Flaring on the dMe Star, Ross 154 | journal=The Astrophysical Journal | date=2008 | volume=676 | issue=1 | pages=610–627 | doi=10.1086/528702 | bibcode=2008ApJ...676..610W|arxiv = 0712.2791 }}</ref>

<ref name=cdsannot>{{cite web | title= Annotations on V* V1216 Sgr object |work=SIMBAD | url=http://cdsannotations.u-strasbg.fr/annotations/simbadObject/2523169 | accessdate=2010-04-18}}</ref>

<ref name=mnras328_1_45>{{citation | display-authors=1 | last=Montes | first=D. | last2=López-Santiago | first2=J. | last3=Gálvez | first3=M. C. | last4=Fernández-Figueroa | first4=M. J. | last5=De Castro | first5=E. | last6=Cornide | first6=M. | title=Late-type members of young stellar kinematic groups - I. Single stars | journal=[[Monthly Notices of the Royal Astronomical Society]] | date=2001 | volume=328 | issue=1 | pages=45–63 | bibcode=2001MNRAS.328...45M | doi=10.1046/j.1365-8711.2001.04781.x | arxiv=astro-ph/0106537 }}</ref>

<ref name=rmaa34_37>{{citation | last=Allen | first=C. | last2=Herrera | first2=M. A. | title=The galactic orbits of nearby UV Ceti stars | journal=Revista Mexicana de Astronomia y Astrofisica | date=1998 | volume=34 | pages=37–46 | bibcode=1998larm.confE.115A }}</ref>

<ref name=aj79_702>{{citation | last=Veeder | first=G. J. | title=Old disk flare stars | journal=Astronomical Journal | date=1974 | volume=79 | pages=702–704 | bibcode=1974AJ.....79..702V | doi=10.1086/111600 }}</ref>

<ref name=aj123_4_2027>{{citation | display-authors=1 | last=Hinz | first=Joannah L. | last2=McCarthy | first2=Donald W., Jr. | last3=Simons | first3=Doug A. | last4=Henry | first4=Todd J. | last5=Kirkpatrick | first5=J. Davy | last6=McGuire | first6=Patrick C. | title=A Near-Infrared Wide-Field Proper Motion Search for Brown Dwarfs | journal=The Astronomical Journal | date=2002 | volume=123 | issue=4 | pages=2027–2032 | bibcode=2002AJ....123.2027H | doi=10.1086/339555 | arxiv=astro-ph/0201140 }}</ref>

<ref name=aj36_856_124>{{citation | last1=Ross | first1=Frank E. | title=New proper-motion stars, (second list) | journal=Astronomical Journal | volume=36 | issue=856 | pages=124–128 |date=February 1926 | doi=10.1086/104699 | bibcode=1926AJ.....36..124R }}</ref>

<ref name=aj46_1078_204>{{citation | title=A faint star of large parallax | last1=O'Connell | first1=Walter | journal=Astronomical Journal | volume=46 | issue=1078 | page=204 |date=February 1938 | doi=10.1086/105447 | bibcode=1938AJ.....46..204O }}</ref>

<ref name=jrasc47_23>{{citation | last1=Mayall | first1=Margaret W. | title=Variable Star Notes | journal=Journal of the Royal Astronomical Society of Canada | volume=47 | pages=23–28 |date=February 1953 | bibcode=1953JRASC..47...23M }}</ref>

<ref name=aaa496_3_787>{{citation | last1=Reiners | first1=A. | last2=Basri | first2=G. | title=On the magnetic topology of partially and fully convective stars | journal=Astronomy and Astrophysics | volume=496 | issue=3 | pages=787–790 |date=March 2009 | doi=10.1051/0004-6361:200811450 | bibcode=2009A&A...496..787R |arxiv = 0901.1659 }}</ref>

<ref name=al36_3_220>{{citation | last1=Bobylev | first1=V. V. | title=Searching for stars closely encountering with the solar system | journal=Astronomy Letters | volume=36 | issue=3 | pages=220–226 |date=March 2010 | doi=10.1134/S1063773710030060 | bibcode=2010AstL...36..220B |arxiv = 1003.2160 }}</ref>

<ref name=apj656_2_1121>{{citation | last1=Reiners | first1=A. | last2=Basri | first2=G. | title=The First Direct Measurements of Surface Magnetic Fields on Very Low Mass Stars | journal=The Astrophysical Journal | volume=656 | issue=2 | pages=1121–1135 |date=February 2007 | doi=10.1086/510304 | bibcode=2007ApJ...656.1121R |arxiv = astro-ph/0610365 }}</ref>

<ref name=apj631_2_1161>{{citation | last1=Plavchan | first1=Peter | last2=Jura | first2=M. | last3=Lipscy | first3=S. J. | title=Where Are the M Dwarf Disks Older Than 10 Million Years? | journal=The Astrophysical Journal | volume=631 | issue=2 | pages=1161–1169 |date=October 2005 | doi=10.1086/432568 | bibcode=2005ApJ...631.1161P |arxiv = astro-ph/0506132 }}</ref>
}}

Версія за 18:42, 14 жовтня 2015

Росс 154 (лат. Ross 154, інше позначення — V1216 Sgr) — одиночна зоря в сузір’ї Стрільця, червоний карлик. Є однією з найближчих зір (дев’ятою за відстанню). Неозброєним оком її не видно.

Історія

Уперше зорю Росс 154 зазначив у каталозі американський астроном Френк Елмор Росс у 1925 році; вона увійшла до його четвертого переліку нових змінних зір[1]. У 1926 році, порівнявши її положення з положенням на фотографічних пластинах, отриманих раніше іншим американським астрономом, Едвардом Емерсоном Барнардом, Росс додав зорю до свого другого переліку зір, власний рух яких вдається виміряти[2]. Первинну величину паралаксу — 0,362 ± 0,006 кутових секунд — виміряв у 1937 році Уолтер О’Коннелл (Walter O'Connell), скориставшись фотографічними пластинами, отриманими за допомогою Єльського телескопа в Йоганнесбурзі (Південна Африка). Ці вимірювання свідчили, що зоря є шостою за відстанню від Сонця серед відомих на той час зір[3].

Характеристики

Росс 154 — тьмяна й відносно холодна зоря (червоний карлик) спектрального класу M3,5 V. Розташована на відстані приблизно 9,69 світлового року від Сонця[4]. Це найближча зоря в південному сузір’ї Стрільця.

Належить до зір головної послідовності. Має видиму зоряну величину 10,44[5]. В ідеальних умовах спостерігання зорі Росс 134 потребує телескопа з апертурою щонайменше 6,5 см (3 дюйми)[6].

Світність зорі становить 0,0038 сонячної, маса — 17 % маси Сонця, діаметр — 24 % сонячного[7], температура поверхні — 3105 K[8]. За оцінками, вік зорі становить менше одного мільярда років[5рус]. Росс 154 є спалахуючою зорею типу UV Кита. Спостереження за допомогою Космічної рентгенівської обсерваторії Чандра свідчать, що інтенсивність випромінювання Росс 154 у рентгенівському діапазоні дорівнює сонячній або навіть перевищує її. Додаткове позначення в каталозі змінних зір — V1216 Стрільця.

Спалахи

Виявилося, що зоря Росс 154 є спалахуючою зорею типу UV Кита (відомою також під назвою Лейтен 726-8 B), для якої середній інтервал між максимумами спалахів становить приблизно дві доби[9]. Перші ознаки спалахування спостерігалися в Австралії в 1951 році, коли зоряна величина Росс 154 зросла на 0,4[10]. Зазвичай під час спалаху яскравість зорі збільшується на 3–4 величини[11].

Потужність магнітного поля на поверхні зорі оцінюється в 2,2 ± 0,1 кілогауса[12].

Рентгенівське випромінювання

Росс 154 є джерелом рентгенівського випромінювання, яке було зафіксоване кількома рентгенівськими обсерваторіями. Стабільне рентгенівське випромінювання становить близько 9 × 1027 ерг−1[13]. Рентгенівське випромінювання від зорі під час спалаху спостерігалося Обсерваторією Чандра; під час спалаху його потужність становила 2,3 × 1033 ерг[13].

Спектральний клас M3.5V[5] є ознакою того, що цей червоний карлик генерує енергію шляхом злиття ядер атомів водню у ядрі зорі. За оцінками, яскравість Росс 154 становить лише 0,38 % сонячної[14]. На противагу Сонцю, у якому конвекція відбувається лише у зовнішніх шарах, у червоного карлика такої малої маси в конвекції бере участь усе тіло зорі[15]. Відносно висока швидкість обертання свідчить, що Росс 154, найімовірніше, є молодою зорею з оцінюваним віком менше мільярда років[13]. Металічність зорі становить приблизно половину сонячної[13].

Жодних компаньйонів малої маси на орбіті навколо Росс 154 не виявлено[16]. Не знайдено також ознак надлишкового інфрачервоного випромінювання, яке вказувало б на наявність навколозоряного пилу. Такі уламкові диски рідко зустрічаються в системах зір спектрального класу M із віком більше 10 мільйонів років, оскільки впродовж цього часу зоряний вітер встигає їх розвіяти[17].

Рух у просторі

Складники вектору просторової швидкості Росс 154 становлять: [U; V; W] = [–12,2; –1,0; –7,2] км/с[18]. Зоря не входить на складу жодної рухомої групи зір[19] і обертається навколо центра Чумацького шляху на відстані 27,65–30,66 тисяч світлових років (8,48–9,40 кілопарсек) від нього орбітою з ексцентриситетом 0,052[20]. Її невелика просторова швидкість відносно Сонця вказує на те, що вона є зорею Покоління I[21]. Найближче до Сонця Росс 154 підійде приблизно через 157 000 років, наблизившись до відстані 6,39 ± 0,10 св. року (1,959 ± 0,031 парсек)[22].

Найближче оточення зорі

Перелічені нижче зоряні системи розташовані на відстані в межах 10 світлових років від Росс 154:

Зоря Спектральний клас Відстань, св. років
Зоря Барнарда M3,8 V 5,5
Лакайль 8760 M2 Ve 7,4
Глізе 674 M3 V 7,7
Вольф 1061
M3 V 8,1
α Центавра AB G2 V / K0 V 8,1
Проксима Центавра M5,5 Ve 8,2
Глізе 682 M3,5 V 8,7
ε Індіанця K5 Ve 8,9
70 Змієносця AB K0 Ve / K5 Ve 9,3
Лакайль 9352 M0,5 Ve 9,6
EZ Водолія ABC M5 V / M / M 9,5
Сонце G2 V 9,7

У культурі

  • Планета Електра в системі Росс 154, яку колонізують земляни, є одним із місць дії в науково-фантастичному оповіданні Валентини Журавльової «Орлятко».

Див. також

Примітки

  1. Ross, Frank E. (1926), New variable stars, (fourth list), Astronomical Journal, 37: 91, Bibcode:1927AJ.....37...91R, doi:10.1086/104790
  2. Ross, Frank E. (February 1926), New proper-motion stars, (second list), Astronomical Journal, 36 (856): 124—128, Bibcode:1926AJ.....36..124R, doi:10.1086/104699
  3. O'Connell, Walter (February 1938), A faint star of large parallax, Astronomical Journal, 46 (1078): 204, Bibcode:1938AJ.....46..204O, doi:10.1086/105447
  4. van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357
  5. а б Staff (1 січня 2008), The One Hundred Nearest Star Systems, Research Consortium on Nearby Stars, процитовано 12 червня 2008
  6. Mills, H. Robert (1994), Practical Astronomy: A User-friendly Handbook for Skywatchers, Horwood Publishing, с. 199, ISBN 1-898563-02-0
  7. Johnson, H. M.; Wright, C. D. (1983), Predicted infrared brightness of stars within 25 parsecs of the sun, Astrophysical Journal Supplement Series, 53: 643—711, Bibcode:1983ApJS...53..643J, doi:10.1086/190905—see p. 693.
  8. Johnson, H. M. & Wright, C. D. Predicted infrared brightness of stars within 25 parsecs of the sun (англ.). Astrophysical Journal Supplement Series (ISSN 0067-0049), vol. 53, Nov. 1983, p. 643-711. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 17 вересня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  9. Jarrett, A. H.; Grabner, G. (1976), On the Period Between Flares of V1216 Sagittarii, Information Bulletin on Variable Stars (1221): 1, Bibcode:1976IBVS.1221....1J
  10. Mayall, Margaret W. (February 1953), Variable Star Notes, Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, 47: 23—28, Bibcode:1953JRASC..47...23M
  11. Costa, R.; Cristaldi, S.; Rodono, M. (1970), Cooperative Observations of the Flare Star V1216 Sgr, Information Bulletin on Variable Stars, 461: 1—4, Bibcode:1970IBVS..461....1C
  12. Reiners, A.; Basri, G. (February 2007), The First Direct Measurements of Surface Magnetic Fields on Very Low Mass Stars, The Astrophysical Journal, 656 (2): 1121—1135, arXiv:astro-ph/0610365, Bibcode:2007ApJ...656.1121R, doi:10.1086/510304
  13. а б в г Wargelin, B. J. та ін. (2008), X-Ray Flaring on the dMe Star, Ross 154, The Astrophysical Journal, 676 (1): 610—627, arXiv:0712.2791, Bibcode:2008ApJ...676..610W, doi:10.1086/528702
  14. Pettersen, B. R. (1980), Physical parameters of solar neighbourhood flare stars, Astronomy and Astrophysics, 82 (1–2): 53—60, Bibcode:1980A&A....82...53P
  15. Reiners, A.; Basri, G. (March 2009), On the magnetic topology of partially and fully convective stars, Astronomy and Astrophysics, 496 (3): 787—790, arXiv:0901.1659, Bibcode:2009A&A...496..787R, doi:10.1051/0004-6361:200811450
  16. Hinz, Joannah L. та ін. (2002), A Near-Infrared Wide-Field Proper Motion Search for Brown Dwarfs, The Astronomical Journal, 123 (4): 2027—2032, arXiv:astro-ph/0201140, Bibcode:2002AJ....123.2027H, doi:10.1086/339555
  17. Plavchan, Peter; Jura, M.; Lipscy, S. J. (October 2005), Where Are the M Dwarf Disks Older Than 10 Million Years?, The Astrophysical Journal, 631 (2): 1161—1169, arXiv:astro-ph/0506132, Bibcode:2005ApJ...631.1161P, doi:10.1086/432568
  18. Annotations on V* V1216 Sgr object. SIMBAD. Процитовано 18 квітня 2010.
  19. Montes, D. та ін. (2001), Late-type members of young stellar kinematic groups - I. Single stars, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 328 (1): 45—63, arXiv:astro-ph/0106537, Bibcode:2001MNRAS.328...45M, doi:10.1046/j.1365-8711.2001.04781.x
  20. Allen, C.; Herrera, M. A. (1998), The galactic orbits of nearby UV Ceti stars, Revista Mexicana de Astronomia y Astrofisica, 34: 37—46, Bibcode:1998larm.confE.115A
  21. Veeder, G. J. (1974), Old disk flare stars, Astronomical Journal, 79: 702—704, Bibcode:1974AJ.....79..702V, doi:10.1086/111600
  22. Bobylev, V. V. (March 2010), Searching for stars closely encountering with the solar system, Astronomy Letters, 36 (3): 220—226, arXiv:1003.2160, Bibcode:2010AstL...36..220B, doi:10.1134/S1063773710030060