Альфа Центавра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розташування Альфи Центавра на небесній сфері
Розміри компонент Альфи Центавра в порівнянні з Сонцем

А́льфа Цента́вра (лат. α Centauri, також Толіман[1]) — найближча до Сонця зоряна система (4,35 світлових років), що складається з трьох зір: Альфа Центавра A, Альфа Центавра B, Альфа Центавра C (Проксима Центавра)[n 1][2]. Зоря має також власні назви Рігель Кентаврус (від араб. Al Rijl al Kentaurus‎ — «нога Кентавра»), Бунгула (можливо, від лат. ungula — «копито»), але вони вживаються доволі рідко. Найяскравіша зоря в сузір'ї Центавра й третя за яскравістю на всьому небі.

Яскраві зорі A і B у системі Альфа Центавра утворюють тісну подвійну систему. Відстань між компонентами A та B у 23 рази більша за відстань між Землею і Сонцем, що приблизно дорівнює радіусу орбіти Урана. Альфа Центавра A належить до жовтих карликів (спектральний клас G2), та має діаметр на 23% більший ніж у Сонця і на 10% більшу масу. Альфа Центавра B належить до оранжево-жовтих зірок (спектральний клас К1V), її маса становить близько 90% від маси Сонця, а радіус — 86% від сонячного. Альфа Центавра A дуже схожа на наше Сонце, тому багато хто вважає, що навколо цієї зорі можуть обертатися екзопланети, на яких може існувати життя.

Найближчою з трьох зір системи (та найслабшою серед них) є Проксима Центавра (лат. proxima — «найближча»). Її діаметр становить близько 0,12 Мʘ, а спектральний клас M5Ve. Проксима обертається навколо компонент A та B за 1 млн років (Ю. Зіґель) чи за 10 тис. р. [1]. Через певний час Альфа і Проксима будуть на однаковій відстані від Сонця, а потім Проксима стане віддаленішою за дві жовті зорі.

У північній півкулі Землі систему Альфа Центавра майже ніде не видно.

16 жовтня 2012 дослідники з Женевської обсерваторії і Центру астрофізики університету Порту повідомили про відкриття планети земної маси, що обертається навколо зірки Альфа Центавра В. Відстань від планети до материнської зорі менша, ніж відстань від Меркурія до Сонця, тобто, планета являє собою випалену кам'янисту пустелю й життя (у звичному нам вигляді) там існувати не може[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. припускається, що Проксима може бути окремою зорею, гравітаційно не пов'язаною із системою AB.

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б Толіман // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 480. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  2. «Are Proxima and α Centauri Gravitationally Bound?». The Astronomical Journal (132 (5)). 2006 November). Архів оригіналу за 2013-06-23. 
  3. Eric Hand. «The exoplanet next door : Earth-sized world discovered in nearby α Centauri star system». Nature News & Comment. Nature.com. doi:10.1038/nature11572. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-10-17. 
  • Anosova, J.; Orlov, V. V.; Pavlova, N. A. (1994). «Dynamics of nearby multiple stars. The alpha Centauri system». Astronomy and Astrophysics 292 (1): 115-118.
  • England, M. N. (1980). «A spectroscopic analysis of the Alpha Centauri system». Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 191: 23–35.