Альфа Центавра
А́льфа Цента́вра (лат. α Centauri, також Толіман[1]) — найближча до Сонця зоряна система (4,35 світлових років), складається з трьох зірок: Альфа Центавра A, Альфа Центавра B, Альфа Центавра C (Проксима Центавра). Зірка має також власні імена Рігель Кентаурус (від арабського Al Rijl al Kentaurus — «нога Кентавра»), Бунгула (можливо, від лат. ungula — «копито»), але вони використовуються доволі рідко. Це найяскравіша зірка в сузір'ї Центавра і третя за яскравістю на всьому небі.
Яскраві зірки A і B у системі Альфа Центавра утворюють тісну подвійну систему. Альфа Центавра A належить до жовтих карликів (спектральний клас G2), та має діаметр на 23% більше ніж у Сонця і на 10% більшу масу. Альфа Центавра В належить до оранжево-жовтих зірок (спектральний клас К1V), її маса становить близько 90% від маси Сонця, а радіус — 86% від сонячного. Відстань між компонентами A та B у 23 рази більша за відстань між Землею і Сонцем, що приблизно дорівнює радіусу орбіти Урана. Альфа Центавра A дуже схожа на наше Сонце, тому багато хто вважає, що навколо цієї зірки можуть обертатися планети, на яких може існувати життя.
Найближчою із трьох зірок системи (та найслабшою з них) є Проксима Центавра (лат. proxima — «найближча»). Її діаметр становить близько 0,12 М ʘ, а спектральний клас M5Ve. Проксима обертається навколо компонент A та B за 1 млн. рр. (Ю. Зіґель) чи за 10 тис. р. [1]. Через певний час Альфа і Проксима будуть на однаковій відстані від Сонця, а потім Проксима стане віддаленішою за дві жовті зорі. За іншою точкою зору, Проксима є окремою зорею[2].
У північній півкулі Землі систему Альфа Центавра майже ніде не видно.
[ред.] Примітки
- ↑ а б Толіман // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 480. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
- ↑ «Астрономічний журнал ("The Astronomical Journal") 132 No 5 (2006 November) стаття "Are Proxima and α Centauri Gravitationally Bound?"». http://www.iop.org/EJ/article/-search=66573760.1/1538-3881/132/5/1995/205421.html.
[ред.] Джерела
- Anosova, J.; Orlov, V. V.; Pavlova, N. A. (1994). «Dynamics of nearby multiple stars. The alpha Centauri system». Astronomy and Astrophysics 292 (1): 115-118.
- England, M. N. (1980). «A spectroscopic analysis of the Alpha Centauri system». Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 191: 23–35.
