Стрілець (сузір'я)
| Стрілець | |
|---|---|
| Латинська назва | Sagittarius |
| Род. відмінок | Sagittarii |
| Скорочення | Sgr |
| Пряме сходження | 19h m |
| межі | від 17h 36m до 20h 20m |
| Схилення | -25° ' |
| межі | від 45° 30' до -12° 02' |
| Площа | 867 кв.град. (15) |
| Зірки | 7 яскравіше 3m |
| 57 яскравіше 5,5m | |
| Найяскравіша зірка | Епсилон Стрільця 1,79m |
| Метеорні дощі | Саґіттаріди, Фі-Саґіттаріди |
| Суміжні сузір’я | |
| Спостерігається у широтах між +45° i −90° Ввечері найкраще спостерігати протягом червня, липня. Вечірня (21:00) кульмінація |
|
| Існує з античності, запропоноване | |
Стріле́ць (лат. Sagittarius) — зодіакальне сузір'я, що лежить між Козерогом і Скорпіоном. Сонце входить в знак Стрільця 22 листопада, а в сузір'я — 17 грудня. Найкращі умови для спостережень у червні—липні.
Зміст |
[ред.] Історія
Давнє сузір'я. Вважають, що назва запропонована Клеостратом. Входить до каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».
Давнім грекам сузір'я уявлялося у вигляді кентавра — міксаморфної істоти з торсом людини на тілі коня. Так само сузір'я зображувалося і на усіх небесних атласах. Грецький міф пов'язує сузір'я Стрільця з кентавром Кротосом, про якого не існує розгорнутих міфів. Інший міф асоціює сузір'я з мудрим Хіроном. Існує компілятивний міф наступного змісту. Вважалося, що винахідником небесного глобуса був кентавр Хірон, що створив його спеціально для подорожі аргонавтів. На глобусі Хірон залишив місце для себе у вигляді зодіакального сузір'я. Але кентавр Кротос випередив Хірона, зайняв його небесне місце, і тому довелося задовільнитися менш почесним за розташуваням сузір'ям Центавра.
[ред.] Зорі
Найяскравіші зорі — ε 1,8 m і σ 2,0 m.
Зоря α Стрільця (Рукбат) має значення зоряної величини лише 3,96.
Найближча до Сонця зоря у Стрільці — Росс 154, знаходиться на відстані 9,69 світлових років.
[ред.] Значимі об'єкти
В Стрільці знаходяться точка зимового сонцестояння, а також центр Галактики, віддалений від нас приблизно на 30 000 світлових років і схований за хмарами міжзоряного пилу.
В Стрільці розташована найкрасивіша частина Чумацького Шляху, Велика кількість кулястих скупчень, а також темних і світлих туманностей. Наприклад, Лагуна, Омега (інші назви — Лебідь, Підкова), Потрійна (інша назва — Трьохроздільна), розсіяні скупчення M18, M21, M23, M25 і NGC 6603, кулясті скупчення M22, M28, M54, M55, M69, M70 і M75. В радіодіапазоні в Стрільці знаходиться кілька яскравих джерел, одне з яких (Стрілець A*) вважають надмасивною чорною дірою у центрі Галактики.
В північно-східній частині сузір'я, неподалік від смуги Молочного Шляху, на відстані 1,7 млн. св. років від нас лежить карликова неправильна галактика NGC 6822, відкрита Е. Барнардом 1884 року.
[ред.] Посилання
[ред.] Література
Стрілець // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 455. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
[ред.] Див. також
|
Овен |
| 88 сучасних сузір’їв |
| Андромеда | Близнята | Велика Ведмедиця | Великий Пес | Візничий | Вітрила | Вовк | Водолій | Волопас | Волосся Вероніки | Ворон | Геркулес | Гідра | Годинник | Голуб | Гончі Пси | Дельфін | Діва | Дракон | Ерідан | Єдиноріг | Жертовник | Живописець | Жирафа | Журавель | Заєць | Змієносець | Змія | Золота Риба | Індіанець | Кассіопея | Кит | Кіль | Козоріг | Компас | Корма | Косинець | Лебідь | Лев | Летюча Риба |Лисичка | Ліра | Мала Ведмедиця | Малий Кінь | Малий Лев | Малий Пес | Мікроскоп | Муха | Насос | Овен | Октант | Орел | Оріон | Павич | Пегас | Персей | Південна Гідра | Південна Корона | Південна Риба | Південний Трикутник | Південний Хрест | Північна Корона | Піч | Райський Птах | Рак | Риби | Рись | Різець | Секстант | Сітка | Скорпіон | Скульптор | Столова Гора | Стріла | Стрілець | Телескоп | Телець | Терези | Трикутник |Тукан | Фенікс | Хамелеон | Центавр | Цефей | Циркуль | Чаша | Щит | Ящірка | |
</noinclude>