Апертура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аперту́ра (лат. apertura — отвір), в оптиці - діючий отвір оптичного приладу, обумовлений розмірами лінз або діафрагмами. Застосовується у фотоапаратах і може керуватися механічно чи електронікою.
— діючий отвір оптичної системи, який визначається розмірами лінз або діафрагм.
Кут 
між променями, що виходять із точки предмету й проходять через крайні точки вхідної зіниці, називається кутовою апертурою.
Величина 
, де n — показник заломлення середовища, в якому міститься предмет, називається числовою апертурою. Вона визначає силу світла, яскравість зображення і роздільну здатність приладу.
Наприклад, умовою роздільності мікроскопа є співвідношення d = 0,61 λ : n sin u, де λ — довжина хвилі променів, що освітлюють предмет, d — відстань між двома ледве роздільними точками предмета.
 f/32 - мала апертура |
 f/5 - велика апертура |
