Лейшманія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
уточнення, стиль |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
| familia = [[Трипаносоматиди]] (Trypanosomatidae) |
| familia = [[Трипаносоматиди]] (Trypanosomatidae) |
||
| genus = '''Лейшманія (''Leishmania'')''' |
| genus = '''Лейшманія (''Leishmania'')''' |
||
|genus_authority = [[Peter Borovsky|Borovsky]] 1898<ref>{{cite book |url=https://link.springer.com/chapter/10.1007%2F978-1-4613-1575-9_119 |title=On the Clinical Manifestations and Parasites of Old World Leishmaniases and Leishmania Tropica Causing Visceral Leishmaniasis |author=L.F. Schnur |year=1989 |doi=10.1007/978-1-4613-1575-9_119 |accessdate=29 March 2017}}</ref> ([[Ronald Ross|Ross]] 1903) |
|||
| genus_authority = [[Ronald Ross|Ross]], 1903 |
|||
| subdivision_ranks = Види |
| subdivision_ranks = Види |
||
| subdivision = |
| subdivision = |
||
Версія за 19:39, 16 вересня 2017
| Лейшманія | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Leishmania donovani у клітині кісткового мозку
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||
|
дивитись текст | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Лейшманія (Leishmania) — рід паразитичних екскават родини Трипаносоматиди (Trypanosomatidae) класу Кінетопластиди (Kinetoplastida). Представники роду спричинюють лейшманіози людини і тварин[2]. Переносниками лейшманій є москіти з роду Phlebotomus в Старому Світі, і з роду Lutzomyia в Новому Світі. Природним резервуаром різних видів служать хребетні тварини, яких відносять до шести рядів ссавців і ящірок[3]; втім, на підставі ізоферментного аналізу лейшманій ящірок запропонували виділити в окремий рід ряду трипаносоматид — Sauroleishmania[4]. Лейшманії, в основному, уражають гризунів, собак і людей, але також відзначені випадки ураження даманів, кішок і коней. У Новому Світі лейшманіози виявляють у опосумів, лінивців і броненосців[5]; зареєстровані випадки лейшманіозів у кенгуру в Австралії. За оцінками ВООЗ від початку 1990-х, на лейшманіози заражені близько 12 мільйонів людей у 88 країнах.[6].
Паразитизм
Для розвитку лейшманій потрібні два хазяїни. Першим із них є москіт, в крові якої розвиваються і розмножуються лейшманії в джгутиковій промастиготній формі (розмір 10-15мкм)[7]. Другим хазяїном є представник хребетних, в тому числі і людина, в організмі якого збудник перебуває в амастиготній безджгутиковій формі (розміри суттєво менші від 2 до 5 мкм). Тут лейшманії знаходяться переважно в середині макрофагів (внутрішньоклітинно) — особливо в органах системи мононуклеарних фагоцитів (раніше — ретикуло-ендотеліальної системи).
Після попадання інфікованої крові в травну систему москіта збудники розмножуються ще у безджгутиковій формі. Пізніше вони трансформуються у велику джгутикову форму. За допомогою джгутиків лейшманії активно просуваються до хоботка комахи і при наступному укусі попадають в шкіру основного хазяїна. Там вони мігрують у [[Дендрит нейрона|дендритні клітини периферичних шкірних нервів] і макрофаги і розмножуються всередині них[8]. Після розмноження лейшманії руйнують клітинну мембрану і таким чином попадають в незаражені клітини імунної системи, Цей процес проходить переважно в лімфатичних вузлах, кістковому мозку, селезінці, печінці. Інкубаційний період при цьому може сильно відрізнятися і становити від одного місяця до семи років.
Для людини патогенні кілька видів лейшманій, що подібні за морфологією, але відрізняються за епідеміологічними особливостями передачі, географічним поширенням, гісто- й органотропізмом і спричинюють наступні хвороби: вісцеральний лейшманіоз (збудник — L. donovani та L. infantum);шкірний лейшманіоз (збудники — L. tropica major, L. tropica minor, L. tropica infantum та L. aethiopica); шкірно-слизовий лейшманіоз (збудник — L. mexicana, peruviana, L. brasiliensis).[9][10]
Види
L. aethiopica
L. amazonensis
L. arabica
L. archibaldi (спірний вид)
L. aristedesi
L. (Viannia) braziliensis
L. chagasi (синонім L. infantum)
L. (Viannia) colombiensis
L. deanei
L. donovani
L. enriettii
L. equatorensis
L. forattinii
L. garnhami
L. gerbili
L. (Viannia) guyanensis
L. herreri
L. hertigi
L. infantum
L. killicki
L. (Viannia) lainsoni
L. major
L. mexicana
L. (Viannia) naiffi
L. (Viannia) panamensis
L. (Viannia) peruviana
L. (Viannia) pifanoi
L. (Viannia) shawi
L. tarentolae
L. tropica
L. turanica
L. venezuelensis
Див. також
Примітки
- ↑ L.F. Schnur (1989). On the Clinical Manifestations and Parasites of Old World Leishmaniases and Leishmania Tropica Causing Visceral Leishmaniasis. doi:10.1007/978-1-4613-1575-9_119. Процитовано 29 March 2017.
- ↑ Ryan KJ; Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. с. 749—54. ISBN 0838585299.
- ↑ Noyes H.A. та ін. (1997). The Leishmania hertigi (Kinetoplastida; Trypanosomatidae) complex and the lizard Leishmania: their classification and evidence for a neotropical origin of the Leishmania-Endotrypanum clade. Journal of Eurkaryotic Microbiology. 44 (5): 511—7. doi:10.1111/j.1550-7408.1997.tb05732.x.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Rioux J.-A. та ін. (1990). Taxonomy of Leishmania. Use of isoenzymes. Suggestions for a new classification. Annales de parasitologie humaine et comparée. 65 (3): 111—25.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Gramiccia M. and Gradoni L. (2005). The current status of zoonotic leishmaniases and approaches to disease control. International Journal for Parasitology. 35 (11-12): 1169—80. doi:10.1016/j.ijpara.2005.07.001.
- ↑ Rose K. та ін. (2004). Cutaneous leishmaniasis in red kangaroos: isolation and characterisation of the causative organisms. International Journal for Parasitology. 34 (6): 655—64. doi:10.1016/j.ijpara.2004.03.001.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Leishmania mexicana / Leishmania major
- ↑ van Zandbergen G. та ін. (2006). Leishmania disease development depends on the presence of apoptotic promastigotes in the virulent inoculum. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 103 (37): 13837—42. doi:10.1073/pnas.0600843103. PMID 16945916.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Douba M. та ін. (1997). Current status of cutaneous leishmaniasis in Aleppo, Syrian Arab Republic (PDF). Bulletin of the World Health Organization. 75 (3): 253—9. PMC 2486952. PMID 9277013.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ WHO. Media centre Leishmaniasis. Fact sheet Updated March 2016. [1]
Посилання
- Schönian G. та ін. (2008). Leishmaniases in the Mediterranean in the era of molecular epidemiology. Trends in Parasitology. 24 (3): 135—42. doi:10.1016/j.pt.2007.12.006.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) (англ.) - Lukeš J. та ін. (2007). Evolutionary and geographical history of the Leishmania donovani complex with a revision of current taxonomy. Proceedings of the National Academy of Sciences. 104 (22): 9375—80. doi:10.1073/pnas.0703678104.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) (англ.) - Kuhls K. та ін. (2005). Analysis of ribosomal DNA internal transcribed spacer sequences of the Leishmania donovani complex. Microbes and Infection. 7 (11-12): 1224—34. PMID 16002315.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) (англ.)
|
Це незавершена стаття про найпростіших. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |