Найпростіші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Найпростіші
Період існування: Неопротерозой – до тепер
Protist collage.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Типові типи

Найпрості́ші (Protista) або проти́сти — група різноманітних еукаріотичних організмів.[1].

Загальні відомості[ред.ред. код]

Для організмів, що відносяться до даної групи, неможливо вказати ніяких загальних характеристик. Якщо організм належить до еукаріотів, але не відповідає характеристикам рослини, тварин або грибів — це — найпростіший. Єдина об'єднуюча для них особливість формулюється як відсутність складної структури[2], що характерно для багатьох груп, які формуються «за залишковим принципом». Всі найпростіші — одноклітинні або багатоклітинні організми, що не мають спеціалізованих тканин.

Термін «протисти» був введений Ернстом Геккелем в 1866 році. Найпростіші традиційно поділялися на кілька груп, засновуючись на їх подібності до «вищих» царств: одноклітинні тварино-подібні протозої, рослиноподібні протофіти (переважно одноклітинні водорості) і грибоподібні слизові грибки та водяні грибки. Оскільки ці групи часто перекривалися, вони були досить незручними, а пізніше були замінені філогенетичною класифікацією. Проте ці назви все ще використовуються в якості неформальних для опису морфології та екології найпростіших.

Найпростіші мешкають практично у всіх середовищах, що містять рідку воду. Багато з них, зокрема водорості, проводять фотосинтез і є важливими продуцентами (первинними виробниками) багатьох екосистем, складаючи частину планктону. Інші найпростіші, такі як кінетопластиди і споровики, відповідають за ряд серйозних хвороб людини та тварин, включаючи малярію і сонну хворобу.

Традиційна класифікація[ред.ред. код]

Найпростіші були традиційно (протягом минулих 150 років) розділені на декілька груп, заснованих на схожості до вищих царств: твариноподібні Protozoa, рослиноподібні водорості і грибоподібні слизисті грибки. Ці традиційні групи часто частково перекриваються. Зараз розроблюються численні нові моделі таксономії еукаріотів, у яких еволюційним взаєминам серед еукаріот надається пріоритет перед методом отримання енергії або структурними характеристиками. Незважаючи на той факт, що традиційна класифікація досить суперечлива, як продемонстровано групами організмів, подібних до Dinoflagellates або Euglenids, які містять як фототрофів, гетеротрофів, так і міксотрофів, вона наводиться нижче в якості історичного огляду.

Protozoa[ред.ред. код]

Protozoa також інколи класифікували як тип царства Тварини. Це звичайно одноклітинні рухомі організми, які живляться за допомогою фагоцитозу, проте є численні винятки. Їх розмір 0,01-0,5 мм, тому звичайно вони видимі тільки під мікроскопом. Вони всюдисущі у водних середовищах і ґрунті, звичайно витримують сухі періоди у вигляді спор і включають декілька важливих паразитів. За методом пересування Protozoa розподіляють:

Джгутикові з довгим джгутиком напр. Euglena
Амебоподібні з прозорими псевдоподіями напр. Амеба (Amoeba)
Війчасті з значним числом коротких ворсинок напр. Інфузорія-туфелька (Paramecium caudatum)
Споровики нерухомі паразити напр. Плазмодії (Plasmodium)

Водорості[ред.ред. код]

Водорості акумулюють світлову енергію через фотосинтез. Вони включають багато одноклітинних організмів, які також вважаються Protozoa, як наприклад Euglena і Paramecium bursaria, які придбали хлоропласти через вторинний ендосимбіоз. Решта водоростей нерухомі, і деякі дійсно багатоклітинні, зокрема деякі члени наступних груп:

Зелені водорості (Chlorophyta) Мають відношення до вищих рослин напр. Ульва (Ulva) (Інша назва - морський салат)
Червоні водорості (Rhodophyta) Червоні водорості e.g., Porphyra
Бурі водорості (Heterokontophyta) Бурі водорості та діатомеї e.g., Macrocystis,Laminaria

Разом з організмами групи ''Glaucophyta'' зелені і червоні морські водорості є близькими родичами інших рослин, тому деякі автори розглядають їх як членів царства Рослини, не зважаючи на їх просту організацію. Решта видів морських водоростей, проте, розвилися окремо. Вони включають типи Haptophyta, Cryptophyta, Dinoflagellata, Euglenoidea і Chlorarachnea, які раніше всі були віднесені до Protozoa.

Грибоподібні найпростіші[ред.ред. код]

Багато організмів, які спочатку відносилися до грибів, були пізніше переміщені до Найпростіших. Вони включають Chytridiomycetes, слизистих грибків, водних грибків і Labyrinthulomycetes. Chytridiomycetes, як зараз відомо, пов'язані з іншими грибами і звичайно класифіковані з ними, решта зараз розміщені серед типів Amoebozoa і Heterokontophyta.

Сучасна класифікація[ред.ред. код]

Хоча єдина група найпростіших більше не визнається, класифікація організмів, що колись містилися у ній, все ще змінюється. Новіші критерії класифікації вимагають визначити монофілетичні групи, засновані на генетиці та еволюційному походженні. Зазвичай парафілетичні групи, якою була й група найпростіших, розщеплюють на кілька, розглядаючи її представників як окремі групи материнської, в даному випадку еукаріотів. Багато з авторів сучасних класифікацій більше не турбуються про формальні таксономічні ранги, прикладом є варіант роботи Adl et al. (2005)[3].

Частковий список підгруп найпростіших, що можуть розглядатися в якості типів, наведений вище у таблиці праворуч[4], багато з них вважаються монофілетичними, але це вірно не для всіх. Наприклад, Excavata ймовірно не є монофілетичною групою та буде такою лише за умови виключення гаптофітів та криптомонад[5]. Для обговорення сучасного погляду про взаємини цих організмів, див. статтю Еукаріоти та посилання нижче.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Simonite T (November 2005). «Protists push animals aside in rule revamp». Nature 438 (7064). с. 8–9. doi:10.1038/438008b. PMID 16267517. 
  2. «Systematics of the Eukaryota». Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-05-31. 
  3. Adl SM, Simpson AG, Farmer MA, et al. (2005). «The new higher level classification of eukaryotes with emphasis on the taxonomy of protists». J. Eukaryot. Microbiol. 52 (5). с. 399–451. doi:10.1111/j.1550-7408.2005.00053.x. PMID 16248873. 
  4. Cavalier-Smith T, Chao EE (October 2003). «Phylogeny and classification of phylum Cercozoa (Protozoa)». Protist 154 (3-4). с. 341–58. doi:10.1078/143446103322454112. PMID 14658494. 
  5. Laura Wegener Parfrey, Erika Barbero, Elyse Lasser, Micah Dunthorn, Debashish Bhattacharya, David J Patterson, and Laura A Katz (2006 December). «Evaluating Support for the Current Classification of Eukaryotic Diversity». PLoS Genet. 2 (12). с. e220. doi:10.1371/journal.pgen.0020220. PMC 1713255. PMID 17194223. 

Література[ред.ред. код]

  • Cavalier-Smith, T. (2003) «Protist phylogeny and the high-level classification of Protozoa». European Journal of Protistology 39:338-348.
  • Sina M. Adl, Alastair G. B. Simpson, Mark A. Farmer, Robert A. Andersen, O. Roger Anderson, John R. Barta, Samuel S. Bowser, Guy Brugerolle, Robert A. Fensome, Suzanne Fredericq, Timothy Y. James, Sergei Karpov, Paul Kugrens John Krug, Christopher E. Lane, Louise A. Lewis, Jean Lodge, Denis H. Lynn, David G. Mann, Richard M. Mccourt, Leonel Mendoza, Øjvind Moestrup, Sharon E. Mozley-Standridge, Thomas A. Nerad, Carol A. Shearer, Alexey V. Smirnov, Frederick W. Spiegel and Max F. J. R. Taylor. (2005) «The New Higher Level Classification of Eukaryotes with Emphasis on the Taxonomy of Protists». Journal of Eukaryotic Microbiology 52:(5) 399—451. [1]