Пораке рудощокий: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Картка:Таксономія | name = Пораке рудощокий | status = LC | status_system = IUCN3.1 | status_ref = <ref>{{cite web|url=https://www.iucnredlist.org/species/22689731/168860360|title=''Nyctidromus albicollis'' |author=BirdLife International |author-link=BirdLife International |year=2016 }}</ref> | image =Nyctidromus albicollis2.jpg | image_caption = | image2 =Common Pauraque (Nyctidromus albicollis) (W NYCTIDROMUS ALBICOLLIS R...
(Немає відмінностей)

Версія за 13:49, 6 травня 2022

Пораке рудощокий


Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Рід: Пораке (Nyctidromus)
Вид: Пораке рудощокий
Nyctidromus albicollis
(Gmelin, 1789)
Ареал поширення виду
Ареал поширення виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Caprimulgus albicollis
Hydropsalis albicollis
Посилання
Вікісховище: Nyctidromus albicollis
Віківиди: Nyctidromus albicollis
ITIS: 177975
МСОП: 22689731
NCBI: 235497

Пора́ке рудощокий[2] (Nyctidromus albicollis) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає в США, Мексиці, Центральній і Південній Америці[3].

Опис

Довжина птаха становить 22-28 см. Крила широкі, округлої форми, хвіст відносно довгий. Існують дві морфи: сірувато-коричнева і рудувато-коричнева. У представників сіруватої морфи тім'я і потилиця сірі, контрастують з рудувато-коричневими щоками. Верхня частина тіла темно-коричнева, поцяткована коричними і каштановими плямками, на плечах білуваті і бурі плямки. На горлі біла пляма, груди сіруваті, нижня частина тіла коричнева, поцяткована тонкими темними смужками. У представників рудувато-коричневої морфи тім'я і спина є більш рудувато-коричневими, контраст з щоками є менший. У самців на крилах є білі плямі, помітні в польоті, крайні стернові пера на кінці білі. У самичок смуга на крилах є вузька, коричнева, білі плями на хвості менші.

Підвиди

Виділяють шість підвидів:[4]

Поширення і екологія

Рудощокі пораке поширені від Техасу і північно-східної Мексики до нижньої течії річки Парана в Аргентині. Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях і чагарникових заростях, на луках, пасовищах, болотах і плантаціях[6][7]. Зустрічаються на висоті до 2300 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Відкладають яйця в неглибоку ямку в землі, серед опалого листя. В кладці 1-2 яйця.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливого заходу зі збереження. За оцінками дослідників, популяція рудощоких пораке становить 20 мільйонів птахів.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Nyctidromus albicollis.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Cleere, Nigel (1998). Nightjars: a Guide to Nightjars and Related Nightbirds. Nr. Robertsbridge (East Sussex): Pica Press. ISBN 1-873403-48-8.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 травня 2022.
  5. Azpiroz, Adrián B.; Menéndez, José L. (2008). Three new species and novel distributional data for birds in Uruguay. Bull. B.O.C. 128 (1): 38—56.
  6. Accordi, Iury Almeida; Barcellos, André (2006). Composição da avifauna em oito áreas úmidas da Bacia Hidrográfica do Lago Guaíba, Rio Grande do Sul [Bird composition and conservation in eight wetlands of the hydrographic basin of Guaíba lake, State of Rio Grande do Sul, Brazil]. Revista Brasileira de Ornitologia. 14 (2): 101—115.
  7. Ingels, J.; Oniki, Y.; Willis, E.O. (1999). Opportunistic adaptations to man-induced habitat changes by some South American Caprimulgidae (PDF). Revista Brasileira de Biologia. 59 (4): 563—566. doi:10.1590/S0034-71081999000400005. PMID 23505644.