Гватемала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Гватемала
República de Guatemala

Прапор Гватемали Герб Гватемали
Прапор Герб
Девіз: El País de la Eterna Primavera
«Країна споконвічної весни»
Гімн: «Himno Nacional de Guatemala»
Розташування Гватемали
Столиця
(та найбільше місто)
Гватемала
14°38′ пн. ш. 90°30′ зх. д. / 14.633° пн. ш. 90.500° зх. д. / 14.633; -90.500
Офіційні мови іспанська мова
Державний устрій Президентська республіка
 - Президент Отто Перес Моліна
 - Віце-президент Роксана Балдетт
Незалежність  
 - від Іспанії 15 вересня 1821 
Площа
 - Загалом 108 890 км² (106)
 - Води (%) 0,4
Населення
 - оцінка 2005 р. 12 800 000 (70)
 - Густота 134 6/км² (85)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $62,78 мільярдів (71)
 - На душу населення $4155 (116)
ІРЛП  (2004) Green Arrow Up.svg 0,673 (medium) (117)
Валюта Кецаль (GTQ)
Часовий пояс  (UTC-6)
Коди ISO 3166 GT
Домен інтернету .gt
Телефонний код +502

Гватемала (ісп. Guatemala), офіційно Республіка Гватемала — країна в Центральній Америці, що межує на півночі і заході з Мексикою, на сході з Белізом і Карибським морем; на південному-сході з Гондурасом і Сальвадором, на південному-заході омивається Тихим океаном.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Гватемали

Давні часи[ред.ред. код]

Перші поселення на території сучасної Гватемали виникли у 1-му тисячолітті до нашої ери. Заселяли їх індіанці майя, у яких не було єдиної держави. У 2-му — 9-му століттях н. е.. — Розквіт культури майя, потім настав період занепаду.

Колоніальний період[ред.ред. код]

У 1523 році почалася колонізація країни іспанцями (під проводом Педро де Альварадо). До 1525 року індіанці були підкорені. Найбільший опір іспанцям чинило плем'я кіче, досі залишається найбільшим індійським племенем Гватемали. Іспанці з середини 16-го століття почали створювати плантації і видобувати золото і срібло. Однак господарське освоєння Гватемали було досить слабким. На експорт поставлялися практично тільки барвники — з індиго і з комах кошеніль. У 1564 у було створено генерал-капітанство Гватемала.

До 1773 а столицею було місто Антигуа, після руйнівного землетрусу їі перенесли до Гватемали.

Період незалежності[ред.ред. код]

19 століття[ред.ред. код]

На початку XIX століття почалися війни за незалежність в іспанських колоніях Америки. 15 вересня 1821 була проголошена незалежність Гватемали. Незабаром була створена федерація країн Центральної Америки. Її першим президентом був Мануель Хосе Арсе. Він провів ряд реформ — освіти, про свободу релігії; також заохочувалися іноземні інвестиції. В 1837 почалося селянське повстання. Президент не зміг його придушити і пішов у відставку. У 1838 центральноамериканська федерація розпалася. З початку 1860-х років переселенці з Німеччини почали культивувати в Гватемалі плантації кавових дерев, в результаті кава стала найважливішим експортним товаром Гватемали. В 1898 у президентом став консерватор Мануель Кабрера, що надав американцям, зокрема, компанії «Юнайтед Фрут», ряд родючих земель, на яких компанія створила великі плантації бананів, що стали другим після кави експортним товаром Гватемали.

20 століття[ред.ред. код]

Компанія «Юнайтед Фрут» на початку XX століття а істотно розширила гватемальський порт Пуерто-Барріос на атлантичному узбережжі країни. Потім вона стала розширювати порти Гватемали на тихоокеанському узбережжі. Після повалення Кабрери лібералами (у 1920 році) була сутичка за владу, в якій в 1931 у переміг генерал Хорхе Убіко. Він надав компанії «Юнайтед Фрут» нові землі, причому абсолютно безкоштовно, і тому користувався підтримкою США. У короткий час він став диктатором. У 1930-і роки найбільшим після США зовнішньоторговельним партнером Гватемали стала Німеччина — третина обсягу експорту та імпорту Гватемали. Проте в грудні 1941 Гватемала була змушена слідом за США оголосити війну країнам «осі» — Німеччини, Італії та Японії. У військових діях Гватемала не брала участі, тільки припинила торгівлю з цими країнами.

В 1992 рік у Нобелівська премія миру була присвоєна індіанської активістці Рігоберто Менчу, яка виступала з відкритим осудом гватемальської диктатури. У тому ж році почалися переговори з партизанськими угрупованнями, 29 грудня 1996 рік а уряд президента Альваро Арсу підписав мирну угоду з партизанами, проте ні колишні військові правителі, ні партизани до відповідальності притягнуті досі не були.

21 століття[ред.ред. код]

Після багатьох років правління диктаторів , які не проводили виборів і громадянських воєн у Гватемалі нарешті настав мир , проте стан охорони здоров'я й освіти украй незадовільний. 39 % дорослих жінок не вміють ні читати , ні писати. З 2004 року президентом країни був Оскар Берже з партії Великий Національний Альянс.

9 вересня 2007 рік був проведений перший раунд чергових президентських виборів, перемогу в яких здобули бізнесмен Альваро Колом з ліво-центристської партії Національний Союз Надії і колишній генерал гватемальської армії Отто Перес Моліна з право-центристської Патріотичної Партії. Другий раунд виборів відбувся 4 листопада 2007. Перемогу отримав Альваро Колом. 14 січня 2008 Альваро Колом офіційно вступив на посаду президента Гватемали.

Тікаль — стародавнє місто майя, розташоване у департаменті Ель-Петен  
Міські алкальде з народу майя, 1891  
Пошкодження готеля після землетрусу, Гватемала, 1976. Тоді загинуло більше 23,000 чоловік, 76 000 отримали поранення  

Географія[ред.ред. код]

Мапа Гватемали.
Rose des vents Мексика Мексика Rose des vents
Мексика Мексика N Беліз Беліз
W    Гватемала    E
S
Сальвадор Сальвадор Гондурас Гондурас



Див. Географія Гватемали

На території Гватемали виділяються три фізико-географічних області: низовина тихоокеанського побережжя, нагір'я південної і центральної частини країни і рівнина Петен на півночі. До берега Тихого океану примикає низовина, що досягає ширини бл. 50 км біля кордону з Мексикою і поступово вужчає на півд.-сх., до кордону з Сальвадором. Нагір'я займає більшу половину території країни і продовжується на північний захід, в межі Мексики, і на південний схід, на територію Сальвадору і Гондурасу. Висота поверхні над рівнем моря переважно становить 1000-2400 м, з окремими вулканічними піками висотою понад 3700 м. Північну частину нагір’я утворюють складчасто-брилові масиви висотою до 4000 м, розділені глибокими тектонічними западинами. В останніх розташовані долини рік та озера.

Більше половини території Гватемали належить гірському пасму Кордильєр, представленому вулканічним нагір'ям Сьєрра-Мадре з найвищою вершиною Центральної Америки - вулканом Тахумулько (4220 м) і складчасто-бриловим нагір'ям з хребтами Сьєрра-де-лос-Кучуматанес і Сьєрра-де-лас-Мінас, перехідними на північ в закарстованих низькогір'я Альта-Верапас, опускається до низького малогорбисті плато Петен. З боку Белізу в Гватемалу заходять невисокі гори Майя. Тихоокеанське узбережжя зайнято низинною алювіальною рівниною.

Землетруси уже часті в країні через вулкани і особливості структури Тихоокеанського дна. Найсильніший землетрус останнього часу сталася 4 лютого 1976 року, зруйнував 90% столиці та інших великих міст (тоді загинуло більше 20 тис. чоловік і більше мільйона залишилися без даху над головою).

На території країни налічується 33 вулкана, з яких 3 досі представляють загрозу. Найбільш відомий вулкан Агуа в 1541 році, вивергнувши з себе потоки киплячої води і бруду, знищив першу столицю Гватемали, а також вулкан Пакайя (останнє потужне виверження в 1965 році). Найбільші озера - Ісабаль, Атітлан, Петен-Іца, Аматітлан.

Місцевість навколо міста Кесальтенанго  
Ріка Кагабон, Semuc Champey, Гватемала  
 
Попелясте виверження вулкана Пакая після сильного землетрусу в 1976 році.  
Осяйний Кетсаль  

Флора та фауна[ред.ред. код]

Ліси вкривають близько 83% території країни (2006 р.), При цьому високі темпи збезлісення (1,7% на рік). В лісах Гватемали багато цінних порід дерева - рожеве дерево, кипарис, червоне дерево, бальса, бакаут, саподілья та ін. Тваринний світ досить різноманітний. Хижаки - пуми і ягуари. Є мурахоїди, дикобрази, лінивці, броненосці. Великих травоїдних, за винятком тапірів, немає. У лісах тихоокеанського узбережжя водяться ігуани - величезні ящірки до 2 м довжиною (їх використовують на м'ясо, також добуваються яйця ігуан). Близько 2 тис. видів птахів. У річках Гватемали зустрічаються крокодили-каймани, м'ясо яких вживається в їжу місцевими жителями. Омивають Гватемалу моря багаті рибою і креветками.

Клімат[ред.ред. код]

У країні тропічний клімат, середньорічна температура на узбережжі і на рівнині становить 23-27 °, на плоскогір'ї 15-20 °; літо (листопад-квітень) і зима (з травня по жовтень) розрізняються лише кількістю опадів і нічними температурами, які в грудні-січні в горах опускаються до -10 ° і на плоскогір'я до 0 °. Найжаркішими місяцями є лютий-травень. У зимовий період (з травня по жовтень) через рясні опади трапляються урагани і повені. Найзначніші відбулися в 1998 (ураган Мітч) і в 2005 (ураган Стан), в яких постраждала від повеней і вітрів більша частина країни. В середньому випадає 1300 мм опадів.

Див. також: Геологія Гватемали.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Calle Santander, туристична вулиця в Панахачелі, 2009  
Нічний вигляд Гватемали  
Калле-дель-Арко в місті Антигуа  
Зуніл  
Вид на Антигуа-Гватемала від Серро-де-ла-Крус (Пагорб Хреста), 2009  

Населення[ред.ред. код]

Дівчата у традиційному одязі в Чичикастенанго  
Чоловіки народу цутухилі у Сантьяго Атітлан  

Культура[ред.ред. код]

Церква Санто-Томас, побудована близько 1545  
Церква в Сан-Андрес  
Національний палац, Гватемала-Сіті.  
Кесальтенанго, Міський палац  
Кесальтенанго. Готель Рів'єра  

Економіка[ред.ред. код]

Див. Економіка Гватемали

Гватемала – г.ч. аграрна країна. За обсягом виробництва Гватемала перевершує інші країни Центральної Америки. Основні галузі промисловості: гірнича (свинцево-цинкові руди, нафтова), нафтохімічна, текстильна, цукрова. В промисловості в кінці ХХ ст. зайнято бл. 25% працюючих. Тр-т г.ч. автомобільний та морський, частково – залізничний. У 1990-і роки уряд здійснював інтенсивну програму дорожнього будівництва. Морські порти: Пуерто-Барріос, Сан-Хосе, Чамперіко. У столиці – міжнародний аеропорт «Ла-Аурора».

Див. також: Корисні копалини Гватемали, Історія освоєння мінеральних ресурсів Гватемали, Гірнича промисловість Гватемали.


Політика[ред.ред. код]

Гватемала — президентська республіка. Діє конституція, чинна з 14 січня 1986 року з наступними змінами від 1994 року.

Глава держави — президент. Президент і віце – президент обираються загальним голосуванням абсолютною більшістю голосів строком на 4 роки без права переобрання на повторний строк. Якщо ні один з кандидатів не набере 50 відсотків голосів плюс один голос, то проводиться другий тур голосування. Президент Республіки Гватемали — Альваро Колом Кабальєрос (ісп. Alvaro Colom Caballeros). Віце–президент — Рафаель Еаспада (Rafael Tspada). Обрані 4 листопада 2007 р. Приступили до виконання обов’язків 14 січня 2008 р.

Законодавчий органНаціональний конгрес (ісп. Congreso de la República) (однопалатний парламент) у складі 158 депутатів, які обираються загальним прямим голосуванням за системою пропорційного представництва строком на 4 роки. Обраний 9 вересня 2007 року. Голова — Хосе Роберто Алехос Камбра (Jose Roberto Alejos Cambara ).

Виконавча влада здійснюється президентом спільно з урядом. Президент очолює уряд.

Політичні партії[ред.ред. код]

Гватемальська партія праці — ГПП (Partido Guatemalteco del Trabajo - PGT). Заснована 28 вересня 1949 р. До грудня 1952 року називалась Комуністична партія Гватемали. Генеральний секретар ЦК ГПП — Рікардо Росалес (Ricardo Rosales). Друкований орган — газета «Вердад» (Verdad).

Гватемальський республіканський фронт — ГРФ (Frente Republicano Guatmalteco - FRG). Партія створена в 1988 році. Лідер — Хосе Ефраїн Ріос Монтт (Jose Efrain Rios Montt).

Інституційно-демократична партія — ІДП (Partido Institucional Democratico - PID). Партія створена у 1965 році. Директор — Дональдо Альварес Руіс (Donaldo Alvarez Ruiz). Генеральний секретар — Оскар Умберто Рівас Гарсіа(Oscar Humberto Rivas Garcia).

Національний союз надії — НСН(Unidad Nacionalde Tsperanza - UNE). Лівоцентристська партія. Заснована в 2001 р. Засновник і голова — Альваро Колом Кабальєрос (Alvaro Colom Caballeros).

Партія національної солідарності — ПНС(Partido Solidaridad Nacional – PSN). Генеральний секретар — Хорхе Франсіско Гальярдо Флорес(Jorqe Francisco Gallardo Flores).

Партія національний авангард - ПНА (Partido por el Adelantamiento Nacional - PAN). Лідер — Жоель Рубен МАРТІНЕС ЕРРЕРА(Joel Ruben Martinez Herrera).

Патріотична партія — ПП (Partido Patriota -PP). Генеральний секретар — Отто Перес Моліна (Otto Perez Molina).

Реформаторський рух (Movimiento Reformador). Партія заснована в 1995 р. До 2002 року мала назву Гватемальська лейбористська партія. Генеральний секретар — Альфредо Скіннер Клее Ареналес (Alfredo Skinner Klee Arenales).

Юніоністська партія (Partido Unionista — PU). Заснована в 1917 р. Генеральний секретар — Фріц Гарсія–Гальонт (Fritz Garcia – Gallon).

Див. також: Адміністративний поділ Гватемали

Спорт[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]