Категорія метричних просторів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
Створено шляхом перекладу сторінки «Категория метрических пространств»
(Немає відмінностей)

Версія за 17:39, 31 липня 2022

Категорія метричних просторів або Metкатегорія, об'єктами якої є метричні простори, а морфізмамикороткі відображення. (Оскільки композиція з двох коротких відображень є коротким відображенням, ці об'єкти та морфізми дійсно утворюють категорію.)

Початок вивчення цієї категорії поклав Джон Ізбел[en].

Стрілки

Мономорфізми Met є ін'єктивними короткими відображеннями. Епіморфізми — короткі відображення зі скрізь щільним образом. Ізоморфізмиізометрії.

Наприклад, включення раціональних чисел у дійсні числа є мономорфізмом та епіморфізмом, але не ізоморфізмом.

Початковим об'єктом Met є порожній метричний простір; будь-який одноточковий метричний простір є термінальним об'єктом. Оскільки початковий об'єкт і термінальні об'єкти різняться, Met не має нульових об'єктів.

Ін'єктивні об'єкти в Met називають ін'єктивними метричними просторами. Ін'єктивні метричні простори вперше ввели та вивчили Аронзайн[en] і Панічпакді (Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.), до вивчення Met як категорії; їх також можна визначити внутрішньо в термінах властивості Геллі їхніх метричних куль, тому Аронзайн і Панічпакді назвали їх гіперопуклими просторами. Будь-який метричний простір має найменший ін'єктивний метричний простір, в який його можна вкласти ізометрично, званий його ін'єктивною оболонкою.

Добутки

Добуток скінченної множини метричних просторів у Met це метричний постір, точками якого є декартові добутки просторів; відстань у просторі добутків визначається як супремум відстаней у координатних просторах.

Добуток нескінченної множини метричних просторів може не існувати, оскільки відстані в базових просторах можуть не мати супремуму. Тобто Мет не є повною категорією, але вона скінченно замкнута. У Met немає кодобутку.

Варіації та узагальнення

Met — не єдина категорія, чиї об'єкти є метричними просторами; такими ж є категорії рівномірно неперервних функцій, ліпшицевих функцій та квазиліпшицевих відображень. Короткі відображення є як рівномірно безперервними, так і ліпшицевими, зі сталою Липшица не більше 1.

Також виявляється зручно розширити категорію метричних просторів, дозволивши, наприклад, відстаням набувати значення або перехід до преметричних просторів, тобто відмовившись від нерівності трикутника та симетрії для метрики.

Посилання

  • Aronszajn, N.; Panitchpakdi, P. (1956), Extensions of uniformly continuous transformations and hyperconvex metric spaces, Pacific Journal of Mathematics, 6: 405—439, doi:10.2140/pjm.1956.6.405
  • Deza, Michel Marie; Deza, Elena (2009), Encyclopedia of Distances ,
  • Isbell, J. R. (1964), Six theorems about injective metric spaces, Comment. Math. Helv., 39: 65—76, doi:10.1007/BF02566944