Лісосмуга: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6 |
невеликі розділи |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:FieldWindbreaks.JPG|right|thumb|Лісові смуги в [[Північна Дакота|Північній Дакоті]]]] |
[[Файл:FieldWindbreaks.JPG|right|thumb|Лісові смуги в [[Північна Дакота|Північній Дакоті]]]] |
||
'''Полезахиснá лісосму́га''' (вітропор) — штучні [[Лісове насадження|лісові насадження]], які створюються на [[Поле (сільське господарство)|полях]], рівнинах і на схилах (до 1,5(2)°) [[землі сільськогосподарського призначення|сільськогосподарських земель]] на межах полів, |
'''Полезахиснá лісосму́га''' (вітропор) — штучні [[Лісове насадження|лісові насадження]], які створюються на [[Поле (сільське господарство)|полях]], рівнинах і на схилах (до 1,5(2)°) [[землі сільськогосподарського призначення|сільськогосподарських земель]] на межах полів, заради захисту посівів від [[Суховій|суховіїв]], [[Пилова буря|пилових бур]], для поліпшення водного стану [[ґрунт]]у й запобігання його [[Ерозія|ерозії]], підвищення врожайності [[сільськогосподарські культури|сільськогосподарських культур]], для покращення на полях [[мікроклімат]]у, [[снігозатримання]], боротьби з [[Дефляція (геологія)|дефляцією]], збереження і покращення [[родючість ґрунтів|родючості ґрунтів]]. Вони також відіграють велику [[Екологія|загальноекологічну]] роль. |
||
== Загальне == |
|||
| ⚫ | Ширина ділянки, на якій помітно підвищується врожайність сільськогосподарських культур, становить 40-кратну висоту дерев лісової смуги. Внаслідок зменшення швидкості [[Вітер|вітру]] на полях між смугами, значно слабшає непродуктивне випаровування вологи з поверхні ґрунту, |
||
Якщо узагальнити, вітрозахисна смуга — насадження, яке зазвичай складається з одного або кількох рядів дерев або високих кущів, посаджених так, щоби забезпечити захист від вітру та убезпечення ґрунту від [[Деградація земель|деградації]]. Якщо їх улаштувати належним чином, вітрозахисні перегородки навколо будинку, можуть зменшити витрати на [[опалення]] й охолодження та заощадити енергію. Також вирощують вітрозахисні смуги, щоби не допустити занесення снігу на автомобільні дороги чи у двори.<ref>{{Cite book |
|||
|url=http://dx.doi.org/10.1016/b978-0-444-43019-9.50048-1 |
|||
|title=Agroforestry and Windbreaks |
|||
|last=BAGLEY |
|||
|first=WALTER T. |
|||
|date=1988 |
|||
|series=Windbreak Technology |
|||
|publisher=Elsevier |
|||
|pages=583–591 |
|||
}}</ref> Фермери інколи використовують вітрозахисні смуги, щоб утримувати снігові замети на сільськогосподарських угіддях, які забезпечуватимуть воду, коли сніг тане навесні. Вітрозахисні смуги та наприклад фруктові культури, можна поєднувати в сільськогосподарській практиці, яка називається алейним посівом, або розгортати вздовж прибережних буферних смуг.<ref>{{Cite news|title=Strategic deployment of riparian buffers and windbreaks in Europe can co-deliver biomass and environmental benefits|url=http://dx.doi.org/10.1038/s43247-021-00247-y|work=Communications Earth & Environment|date=2021-08-27|accessdate=2023-04-22|issn=2662-4435|doi=10.1038/s43247-021-00247-y|volume=2|issue=1|first=Oskar|last=Englund|first2=Pål|last2=Börjesson|first3=Blas|last3=Mola-Yudego|first4=Göran|last4=Berndes|first5=Ioannis|last5=Dimitriou|first6=Christel|last6=Cederberg|first7=Nicolae|last7=Scarlat}}</ref> Тобто поля засаджені рядами різних культур в оточенні смуг захисних дерев. Алейне вирощування було особливо успішним в Індії, [[Африка|Африці]] та Бразилії, де виробники [[Кавове дерево|кави]] сумістили сільське та лісове господарство.<ref>{{Cite news|title=LESSONS FOR ETHICS FROM ECONOMICS?|url=http://dx.doi.org/10.1111/j.1533-6077.2008.00147.x|work=Philosophical Issues|date=2008-09|accessdate=2023-04-22|issn=1533-6077|doi=10.1111/j.1533-6077.2008.00147.x|pages=249–271|volume=18|issue=1|first=Geoffrey|last=Brennan}}</ref> |
|||
Подальші способи використання захисної смуги — захистити ферму від головної дороги чи автостради.<ref>{{Cite news|title=Initial Soil Survey and Re-Survey of McKenzie County, North Dakota|url=http://dx.doi.org/10.2136/sh1989.1.0001|work=Soil Horizons|date=1989|accessdate=2023-04-22|issn=2163-2812|doi=10.2136/sh1989.1.0001|pages=1|volume=30|issue=1|first=Roy W.|last=Simonson|first2=Michael G.|last2=Ulmer}}</ref> Це покращує краєвид навколо ферми, зменшуючи зорове вторгнення автомагістралі, пом’якшуючи шум від транспорту та створюючи безпечну перегородку між сільськогосподарськими тваринами та дорогою. |
|||
Полезахисна лісосмуга перешкоджає здуванню снігового покриву в [[яр]]и та [[Балка (форма рельєфу)|балки]], а на орних схилах сприяє вбиранню ґрунтом зливових і талих вод, запобігаючи стіканню їх на поверхні. Це захищає ґрунт від [[Ерозія ґрунтів|ерозії.]] |
|||
Використовуються також огорожі, які називаються «вітрозахистами». Зазвичай виготовлені з бавовни, [[Нейлон|нейлону]], полотна та перероблених вітрил, вітрозахисні щити, здебільшого, мають три або більше панелей, які утримуються на місці за допомогою жердин, котрі ковзають у кишенях, вшитих в панель. Потім стовпи забивають у землю і утворюють вітрозахисну стіну. Вітрозахисні огородження або «вітрові огорожі» використовуються для зменшення швидкості вітру над зонами, що піддаються ерозії, як-от відкриті поля, промислові склади та запилені промислові підприємства. Оскільки ерозія пропорційна швидкості вітру в кубі, зменшення швидкості вітру на 1/2 (наприклад) зменшить ерозію на 87,5%. Захищені, безвітряні ділянки землі, створені вітрозахисними смугами, називають вітровими тінями.<ref>{{Cite news|title=WIND SHADOW|url=http://dx.doi.org/10.4135/9781446247501.n4179|publisher=SAGE Publications, Ltd.|work=Encyclopedia of Environmental Change|date=2014|accessdate=2023-04-22}}</ref> |
|||
| ⚫ | На захищених лісосмугами полях поліпшуються фізичні властивості ґрунту, вологість приземного шару повітря тут вища, ніж у відкритому полі, а температурний режим для теплолюбних рослин сприятливіший. Врожайність зернових культур |
||
== Вітрозахисна аеродинаміка == |
|||
| ⚫ | Юридичне положення лісових смуг мало врегульоване [[Законодавство України|законодавством України]]. Не встановлено їх нормативних розмірів. Законодавство містить лише деякі умови стосовно обмеження вирубок лісу цієї категорії<ref>[http://zaochka.net/books_p_1_p_2_p__p_108.html Екологічне право України. Академічний курс: Підручник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150626150413/http://zaochka.net/books_p_1_p_2_p__p_108.html |date=26 червня 2015 }} / Ред. [[Шемшученко Юрій Сергійович|Ю. С. Шемшученко]]. — К.: Юридична думка, 2005. − 848с.</ref>. |
||
[[Файл:Bundesarchiv_Bild_183-15117-0005,_Infografik,_Windschutz,_Ertragssteigerung.jpg|ліворуч|міні|Східнонімецький рекламний плакат про вітрозахисні засоби, 1952. ]] |
|||
По суті, коли [[вітер]] стикається з пористою перешкодою, як-от вітрозахисна смуга або лісосмуга, тиск повітря збільшується (просто кажучи, повітря накопичується) з навітряного боку і (навпаки) тиск повітря знижується з підвітряного боку. У підсумку повітряний потік, що наближається до перешкоди, сповільнюється, і частина його зміщується вгору та над перегородкою, що призводить до появи вгорі струменя з більшою швидкістю вітру. Залишок набіглого повітряного потоку, що був затриманий у своєму наближенні, тепер просочується крізь лісосмугу до її нижнього краю, підштовхуваний зниженням тиску по ширині захисної смуги; з’являючись з підвітряного боку, цей повітряний потік тепер ще більше затримується несприятливим градієнтом тиску, тому що на підвітряній стороні бар’єру зі збільшенням відстані під вітром тиск повітря знову відновлюється до рівня навколишнього середовища. Наслідком є те, що найменша швидкість вітру виникає не на, або всередині вітрозахисної смуги, ані на її краю, що йде під вітром, а далі за вітром – номінально, на відстані приблизно втричі-вп'ятеро більшій за висоту вітрозахисної смуги '''H'''. Після цієї точки швидкість вітру відновлюється за допомогою перенесення імпульсу вниз від вищерозташованого потоку, що рухається швидше. З точки зору усереднених за [[RANS|Рейнольдсом]] рівнянь Нав’є–Стокса, ці явища можна зрозуміти як наслідок втрати імпульсу, спричиненого опором листя та гілок, і може буде представлено об'ємною силою '''fi''' (розподілене поглинання імпульсу).<ref>{{Cite news|title=Numerical studies of flow through a windbreak|url=http://dx.doi.org/10.1016/0167-6105(85)90001-7|work=Journal of Wind Engineering and Industrial Aerodynamics|date=1985-09|accessdate=2023-04-22|issn=0167-6105|doi=10.1016/0167-6105(85)90001-7|pages=119–154|volume=21|issue=2|first=John D.|last=Wilson}}</ref> |
|||
[[Файл:Svappavaara_1965a.jpg|міні|Одна з особливих довгих споруд у Сваппаваарі (північ [[Швеція|Швеції]]), яка утворює довгу смугу що захищає містечко від холодних вітрів.]] |
|||
Крім того, що середня (середня) швидкість вітру знижується на підвітряній стороні укриття, вітер також менш поривчастий, оскільки турбулентні коливання вітру також гасяться. Як наслідок, турбулентне вертикальне перемішування слабше на підвітряній стороні лісосмуги, ніж проти вітру, і виникають цікаві вторинні мікрокліматичні впливи. Наприклад, вдень відчутне тепло, яке піднімається від землі внаслідок поглинання сонячного світла, змішується вгору менш ефективно на підвітряній стороні вітрозахисної смуги, у підсумку чого температура повітря біля землі дещо вища, ніж з навітряного боку. Звичайно, це явище послаблюється зі збільшенням відстані за вітром, і справді, за 8 висот (захисної перегородки) нижче за плином вітру, може існувати місце яке насправді холодніше, ніж проти вітру.<ref>{{Cite news|title=The microclimate in the centre of small square sheltered plots|url=http://dx.doi.org/10.1016/0168-1923(89)90016-6|work=Agricultural and Forest Meteorology|date=1989-10|accessdate=2023-04-22|issn=0168-1923|doi=10.1016/0168-1923(89)90016-6|pages=185–199|volume=48|issue=1-2|first=J.C|last=Argete|first2=J.D|last2=Wilson}}</ref> |
|||
== Користь == |
|||
| ⚫ | За висловом професора [[Пилипенко Олексій Іванович|Пилипенка Олексія Івановича]] |
||
| ⚫ | Ширина ділянки, на якій помітно підвищується врожайність сільськогосподарських культур, становить 40-кратну висоту дерев лісової смуги. Внаслідок зменшення швидкості [[Вітер|вітру]] на полях між смугами, значно слабшає непродуктивне випаровування вологи з поверхні ґрунту, зокрема від надмірної [[Транспірація|транспірáції]]. |
||
| ⚫ | Полезахисна лісосмуга перешкоджає здуванню снігового покриву в [[яр]]и та [[Балка (форма рельєфу)|балки]], а на орних схилах сприяє вбиранню ґрунтом зливових і талих вод, запобігаючи стіканню їх на поверхні. Це захищає ґрунт від [[Ерозія ґрунтів|ерозії.]] На захищених лісосмугами полях поліпшуються фізичні властивості ґрунту, вологість приземного шару повітря тут вища, ніж у відкритому полі, а температурний режим для теплолюбних рослин сприятливіший. Врожайність зернових культур водночас, підвищується в середньому на 2-3 ц/га. Лісосмуги полезахисні корисні ще й тим, що вони дають насіння деревних порід, фрукти, а під час проріджування — деревину й [[хмиз]]. Медоносність багатьох деревних та кущових порід сприяє зростанню продуктивності [[Бджільництво|бджільництва.]] Велике значення має й оздоровлення та прикрашання місцевості лісовими смугами. Там оселяються птахи, які винищують шкідливих комах і гризунів<ref>{{Cite book|title=Українська Сільськогосподарська Енциклопедія том 3|last=|first=|year=1970|publisher=Головна редакція Української Радянської Енциклопедії|location=Київська книжкова фабрика|pages=541|language=українською|isbn=}}</ref>. |
||
Іншими перевагами є сприяння мікроклімату навколо посівів (з трохи меншим висиханням і охолодженням вночі), забезпечення середовища існування та перепочинку для диких [[Тварини|тварин]].<ref>{{Cite book |
|||
|url=http://dx.doi.org/10.1007/978-94-011-1832-3_4 |
|||
|title=The role of trees in sustainable agriculture — an overview |
|||
|last=Prinsley |
|||
|first=R. T. |
|||
|date=1992 |
|||
|series=The Role of Trees in Sustainable Agriculture |
|||
|publisher=Springer Netherlands |
|||
|location=Dordrecht |
|||
|pages=87–115 |
|||
|isbn=978-94-010-4809-5 |
|||
}}</ref> |
|||
| ⚫ | Юридичне положення щодо лісових смуг мало врегульоване [[Законодавство України|законодавством України]]. Не встановлено їх нормативних розмірів. Законодавство містить лише деякі умови стосовно обмеження вирубок лісу цієї категорії<ref>[http://zaochka.net/books_p_1_p_2_p__p_108.html Екологічне право України. Академічний курс: Підручник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150626150413/http://zaochka.net/books_p_1_p_2_p__p_108.html |date=26 червня 2015 }} / Ред. [[Шемшученко Юрій Сергійович|Ю. С. Шемшученко]]. — К.: Юридична думка, 2005. − 848с.</ref>. |
||
| ⚫ | За висловом професора [[Пилипенко Олексій Іванович|Пилипенка Олексія Івановича]], полезахисні лісові смуги — це восьме диво світу, унікальний приклад, коли людина позитивно взаємодіє з природою<ref name="Пилипенко">''Пилипенко О. І.'' «Експедиція професора В. В. Докучаєва і кафедра лісової меліорації».</ref>. |
||
=== Воєнні дії === |
|||
Під час війни розв'язаної Російською Федерацією проти України 2014 року, і особливо впродовж [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російської навали]] у лютому 2022 року, лісосмуги використовуються українськими бійцями для приховування пересування власних військ, [[Розвідка боєм|розвідки]], непомітного розміщення [[Військова техніка|військової техніки]] та особового складу, що дуже важливо для степових умов в Україні. |
|||
Водночас, треба зауважити, що звичайно і ворожі війська використовують лісосмуги для власних військових потреб. Голова ГО «Екосенс» із [[Запоріжжя]] Тетяна Жавжарова, грудень 2022 року:<blockquote>«Також лісосмуги зараз стали єдиним джерелом дров або матеріалом для будівництва якихось землянок. Є дослідження української природоохоронної групи, що знищені лісосмуги вже можуть влітку 2023 року призвести до збільшення спеки на теренах Запорізької області, до збільшення сухості повітря, пилу та зниження добробуту людей».<ref>{{Cite news|title=«Випалена земля». Як війна впливає на екологію півдня України?|url=https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-viyna-pivden-ekolohiya-spalena-zemlya/32191731.html|work=Радіо Свобода|date=2022-12-24|accessdate=2023-04-22|language=uk|first=Новини|last=Приазов’я|first2=Олександр|last2=Янковський}}</ref> </blockquote>Крім того зрозуміло, що по лісосмугах завдаються [[Бомбардування|артилерійські]] та інші удари а відновлення дерев потребуватиме десятки років. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Великий зелений мур]] |
* [[Великий зелений мур]] |
||
* [[Лісовідновлення]] |
|||
* [[Деградація земель]] |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 09:43, 22 квітня 2023
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2018) |
Полезахиснá лісосму́га (вітропор) — штучні лісові насадження, які створюються на полях, рівнинах і на схилах (до 1,5(2)°) сільськогосподарських земель на межах полів, заради захисту посівів від суховіїв, пилових бур, для поліпшення водного стану ґрунту й запобігання його ерозії, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, для покращення на полях мікроклімату, снігозатримання, боротьби з дефляцією, збереження і покращення родючості ґрунтів. Вони також відіграють велику загальноекологічну роль.
Загальне
Якщо узагальнити, вітрозахисна смуга — насадження, яке зазвичай складається з одного або кількох рядів дерев або високих кущів, посаджених так, щоби забезпечити захист від вітру та убезпечення ґрунту від деградації. Якщо їх улаштувати належним чином, вітрозахисні перегородки навколо будинку, можуть зменшити витрати на опалення й охолодження та заощадити енергію. Також вирощують вітрозахисні смуги, щоби не допустити занесення снігу на автомобільні дороги чи у двори.[1] Фермери інколи використовують вітрозахисні смуги, щоб утримувати снігові замети на сільськогосподарських угіддях, які забезпечуватимуть воду, коли сніг тане навесні. Вітрозахисні смуги та наприклад фруктові культури, можна поєднувати в сільськогосподарській практиці, яка називається алейним посівом, або розгортати вздовж прибережних буферних смуг.[2] Тобто поля засаджені рядами різних культур в оточенні смуг захисних дерев. Алейне вирощування було особливо успішним в Індії, Африці та Бразилії, де виробники кави сумістили сільське та лісове господарство.[3]
Подальші способи використання захисної смуги — захистити ферму від головної дороги чи автостради.[4] Це покращує краєвид навколо ферми, зменшуючи зорове вторгнення автомагістралі, пом’якшуючи шум від транспорту та створюючи безпечну перегородку між сільськогосподарськими тваринами та дорогою.
Використовуються також огорожі, які називаються «вітрозахистами». Зазвичай виготовлені з бавовни, нейлону, полотна та перероблених вітрил, вітрозахисні щити, здебільшого, мають три або більше панелей, які утримуються на місці за допомогою жердин, котрі ковзають у кишенях, вшитих в панель. Потім стовпи забивають у землю і утворюють вітрозахисну стіну. Вітрозахисні огородження або «вітрові огорожі» використовуються для зменшення швидкості вітру над зонами, що піддаються ерозії, як-от відкриті поля, промислові склади та запилені промислові підприємства. Оскільки ерозія пропорційна швидкості вітру в кубі, зменшення швидкості вітру на 1/2 (наприклад) зменшить ерозію на 87,5%. Захищені, безвітряні ділянки землі, створені вітрозахисними смугами, називають вітровими тінями.[5]
Вітрозахисна аеродинаміка
По суті, коли вітер стикається з пористою перешкодою, як-от вітрозахисна смуга або лісосмуга, тиск повітря збільшується (просто кажучи, повітря накопичується) з навітряного боку і (навпаки) тиск повітря знижується з підвітряного боку. У підсумку повітряний потік, що наближається до перешкоди, сповільнюється, і частина його зміщується вгору та над перегородкою, що призводить до появи вгорі струменя з більшою швидкістю вітру. Залишок набіглого повітряного потоку, що був затриманий у своєму наближенні, тепер просочується крізь лісосмугу до її нижнього краю, підштовхуваний зниженням тиску по ширині захисної смуги; з’являючись з підвітряного боку, цей повітряний потік тепер ще більше затримується несприятливим градієнтом тиску, тому що на підвітряній стороні бар’єру зі збільшенням відстані під вітром тиск повітря знову відновлюється до рівня навколишнього середовища. Наслідком є те, що найменша швидкість вітру виникає не на, або всередині вітрозахисної смуги, ані на її краю, що йде під вітром, а далі за вітром – номінально, на відстані приблизно втричі-вп'ятеро більшій за висоту вітрозахисної смуги H. Після цієї точки швидкість вітру відновлюється за допомогою перенесення імпульсу вниз від вищерозташованого потоку, що рухається швидше. З точки зору усереднених за Рейнольдсом рівнянь Нав’є–Стокса, ці явища можна зрозуміти як наслідок втрати імпульсу, спричиненого опором листя та гілок, і може буде представлено об'ємною силою fi (розподілене поглинання імпульсу).[6]
Крім того, що середня (середня) швидкість вітру знижується на підвітряній стороні укриття, вітер також менш поривчастий, оскільки турбулентні коливання вітру також гасяться. Як наслідок, турбулентне вертикальне перемішування слабше на підвітряній стороні лісосмуги, ніж проти вітру, і виникають цікаві вторинні мікрокліматичні впливи. Наприклад, вдень відчутне тепло, яке піднімається від землі внаслідок поглинання сонячного світла, змішується вгору менш ефективно на підвітряній стороні вітрозахисної смуги, у підсумку чого температура повітря біля землі дещо вища, ніж з навітряного боку. Звичайно, це явище послаблюється зі збільшенням відстані за вітром, і справді, за 8 висот (захисної перегородки) нижче за плином вітру, може існувати місце яке насправді холодніше, ніж проти вітру.[7]
Користь
Ширина ділянки, на якій помітно підвищується врожайність сільськогосподарських культур, становить 40-кратну висоту дерев лісової смуги. Внаслідок зменшення швидкості вітру на полях між смугами, значно слабшає непродуктивне випаровування вологи з поверхні ґрунту, зокрема від надмірної транспірáції.
Полезахисна лісосмуга перешкоджає здуванню снігового покриву в яри та балки, а на орних схилах сприяє вбиранню ґрунтом зливових і талих вод, запобігаючи стіканню їх на поверхні. Це захищає ґрунт від ерозії. На захищених лісосмугами полях поліпшуються фізичні властивості ґрунту, вологість приземного шару повітря тут вища, ніж у відкритому полі, а температурний режим для теплолюбних рослин сприятливіший. Врожайність зернових культур водночас, підвищується в середньому на 2-3 ц/га. Лісосмуги полезахисні корисні ще й тим, що вони дають насіння деревних порід, фрукти, а під час проріджування — деревину й хмиз. Медоносність багатьох деревних та кущових порід сприяє зростанню продуктивності бджільництва. Велике значення має й оздоровлення та прикрашання місцевості лісовими смугами. Там оселяються птахи, які винищують шкідливих комах і гризунів[8].
Іншими перевагами є сприяння мікроклімату навколо посівів (з трохи меншим висиханням і охолодженням вночі), забезпечення середовища існування та перепочинку для диких тварин.[9]
Юридичне положення щодо лісових смуг мало врегульоване законодавством України. Не встановлено їх нормативних розмірів. Законодавство містить лише деякі умови стосовно обмеження вирубок лісу цієї категорії[10].
За висловом професора Пилипенка Олексія Івановича, полезахисні лісові смуги — це восьме диво світу, унікальний приклад, коли людина позитивно взаємодіє з природою[11].
Воєнні дії
Під час війни розв'язаної Російською Федерацією проти України 2014 року, і особливо впродовж російської навали у лютому 2022 року, лісосмуги використовуються українськими бійцями для приховування пересування власних військ, розвідки, непомітного розміщення військової техніки та особового складу, що дуже важливо для степових умов в Україні.
Водночас, треба зауважити, що звичайно і ворожі війська використовують лісосмуги для власних військових потреб. Голова ГО «Екосенс» із Запоріжжя Тетяна Жавжарова, грудень 2022 року:
«Також лісосмуги зараз стали єдиним джерелом дров або матеріалом для будівництва якихось землянок. Є дослідження української природоохоронної групи, що знищені лісосмуги вже можуть влітку 2023 року призвести до збільшення спеки на теренах Запорізької області, до збільшення сухості повітря, пилу та зниження добробуту людей».[12]
Крім того зрозуміло, що по лісосмугах завдаються артилерійські та інші удари а відновлення дерев потребуватиме десятки років.
Див. також
Примітки
- ↑ BAGLEY, WALTER T. (1988). Agroforestry and Windbreaks. Windbreak Technology. Elsevier. с. 583—591.
- ↑ Englund, Oskar; Börjesson, Pål; Mola-Yudego, Blas; Berndes, Göran; Dimitriou, Ioannis; Cederberg, Christel; Scarlat, Nicolae (27 серпня 2021). Strategic deployment of riparian buffers and windbreaks in Europe can co-deliver biomass and environmental benefits. Communications Earth & Environment. Т. 2, № 1. doi:10.1038/s43247-021-00247-y. ISSN 2662-4435. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Brennan, Geoffrey (2008-09). LESSONS FOR ETHICS FROM ECONOMICS?. Philosophical Issues. Т. 18, № 1. с. 249—271. doi:10.1111/j.1533-6077.2008.00147.x. ISSN 1533-6077. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Simonson, Roy W.; Ulmer, Michael G. (1989). Initial Soil Survey and Re-Survey of McKenzie County, North Dakota. Soil Horizons. Т. 30, № 1. с. 1. doi:10.2136/sh1989.1.0001. ISSN 2163-2812. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ WIND SHADOW. Encyclopedia of Environmental Change. SAGE Publications, Ltd. 2014. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Wilson, John D. (1985-09). Numerical studies of flow through a windbreak. Journal of Wind Engineering and Industrial Aerodynamics. Т. 21, № 2. с. 119—154. doi:10.1016/0167-6105(85)90001-7. ISSN 0167-6105. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Argete, J.C; Wilson, J.D (1989-10). The microclimate in the centre of small square sheltered plots. Agricultural and Forest Meteorology. Т. 48, № 1-2. с. 185—199. doi:10.1016/0168-1923(89)90016-6. ISSN 0168-1923. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Українська Сільськогосподарська Енциклопедія том 3 (українською) . Київська книжкова фабрика: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії. 1970. с. 541.
- ↑ Prinsley, R. T. (1992). The role of trees in sustainable agriculture — an overview. The Role of Trees in Sustainable Agriculture. Dordrecht: Springer Netherlands. с. 87—115. ISBN 978-94-010-4809-5.
- ↑ Екологічне право України. Академічний курс: Підручник [Архівовано 26 червня 2015 у Wayback Machine.] / Ред. Ю. С. Шемшученко. — К.: Юридична думка, 2005. − 848с.
- ↑ Пилипенко О. І. «Експедиція професора В. В. Докучаєва і кафедра лісової меліорації».
- ↑ Приазов’я, Новини; Янковський, Олександр (24 грудня 2022). «Випалена земля». Як війна впливає на екологію півдня України?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 22 квітня 2023.
Література
- (рос.) Пилипенко А. И. Лесоводственные особенности и мелиоративное влияние полезащитных лесных полос в условиях черноземной Степи Украины. Монография. — К.: Изд. УСХА, 1992. — 75 с.
- Пилипенко О. І. Інструктивні вимоги з лісомеліоративного впорядкування захисних лісових насаджень / О. І. Пилипенко, В. М. Малюга, В. Ю. Юхновський та ін. — К.: Держкомлісгосп, 2004. — 77 с.
- Пилипенко О. І., Юхновський В. Ю. та ін. Лісові меліорації. — К.: Аграрна освіта, 2010. — 282 с.
- Агролісомеліорація. Терміни і визначення понять: ДСТУ ISO 4874:2007. — [Чинний від 1.01.2009]. — К.: Держспоживстандарт України, 2010. — 18 с. — (Національний стандарт України).
Посилання
- Лісозахисні смуги [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Полезахисні лісосмуги [Архівовано 17 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Полезахисні лісові смуги // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 141-142.
- Переліс // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1327. — 1000 екз.
- National Agroforestry Center (USDA) — Американський центр агролісомеліорації.