Нейлон

Нейлон-66 (вгорі) і нейлон-6 (внизу).

Нейло́н (найлон-66, поліамід 66 — найлон англ. nylon; найлон-6, поліамід 6 — капрон) синтетичний поліамід і волокна з нього, що формуються з розплаву.

Існують два види нейлону: полігексаметіленадіпінамід (найлон-66) і полі-ε-капроамід (найлон-6).

Історія назви

Існує версія, що слово "нейлон" походить від назв міст Нью Йорк і Лондон (nylon = New York + London). Зустрічається думка, що це слово — абревіатура від New York Lab of Organic Nitrocompounds, проте достовірних відомостей про це немає. У словнику Вебстера повідомляється, що це штучно придумане слово.

Синтез

Синтез найлон-66 вперше був проведений в 1937 р. В. Карозерсом, головним хіміком дослідницької лабораторії американської компанії DuPont поліконденсацією адипинової кислоти і гексаметілендіаміна. Для забезпечення стехіометричного відношення реагентів 1:1, необхідного для отримання полімеру з максимальною молекулярною масою Карозерс використовував сіль адипинової кислоти і гексаметілендіаміна (АГ-сіль).

Синтез найлона-6 з капролактама проводиться гидролітічною полімерізацією капролактаму по механізму розкриття циклу — приєднання.

Застосування

Велика частина нейлону використовується у виробництві хімічних волокон, що йдуть на виготовлення тканин різних типів, — як чисто нейлонових, так і змішаних.

Нейлону притамані наступні характеристики:

• легкий;
• еластичний;
• стійкий до зношування;
• вологостійкий;
• висока стійкість до дії багатьох хімічних речовин (але руйнується кислотами).

Завдяки високій витривалості використовується при виробництві спортивного, туристичного одягу.

З нейлону також виготовляють струни для ряду музичних інструментів, зокрема для гітари.