Янковський Ігор Миколайович
Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/20 січня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
Янковський Ігор Миколайович | |
---|---|
Народився |
24 травня 1974 (49 років) місто Дніпродзержинськ , Дніпропетровська область, Українська РСР |
Громадянство | СРСР → Україна |
Діяльність | підприємець |
Батько | Янковський Микола Андрійович |
Сайт | yankovsky.com.ua |
Ігор Миколайович Янковський (24 травня 1974, Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) — український підприємець, фінансист, меценат, голова наглядової ради ВАТ “Концерн “Стирол” в 2009-2010[1][2], голова Наглядової ради благодійного фонду «Ініціатива заради майбутнього». Засновник платформи "Дім Інновацій".
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 24 травня 1974 року у Дніпродзержинську Дніпропетровської області (нині Кам'янське). З відзнакою закінчив Дніпропетровське медичне училище.
1994 — вступив до Міжнародного науково-технічного інституту (при НТУУ КПІ).
1996 — вступив до Long Island University CW Post[en], в Нью-Йорку, США.
1999 — отримав ступінь бакалавра в галузі фінансів (BS Business Finance).
Бізнес[ред. | ред. код]
З 1995 року брав участь у створенні і розвитку Торговельного дому концерну «Стирол», найбільшого підприємства хімічного комплексу України, що спеціалізується на виробництві аміаку, азотних мінеральних добрив, полімерних матеріалів, фармацевтичних препаратів. Розвивав міжнародну торгівлю, налагоджував відносини з іноземними покупцями.[3]
2009 — увійшов до Наглядової ради концерну «Стирол», очолив комітет з аудиту. Відповідав за впровадження європейських стандартів якості роботи на підприємстві, розвиток зв'язків між структурами.[1][2]
З 2010 року, після продажу концерну, займається фінансовою, торговельною та інвестиційною діяльністю на світових фінансових ринках.
2001 — заснував свій власний бізнес — підприємства, групу компаній Diamond Sphere Group. Сфери діяльності: фінансові послуги, залізничний та морський транспорт, сільське господарство, видобуток корисних копалин, IT-сектор тощо.
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
2012 — разом з дружиною Світланою створив благодійний фонд «Ініціатива заради майбутнього». Фонд займається розвитком сучасного мистецтва і культури, підтримує молоді таланти.[4].
Починаючи з 2014 року ключовими напрямками діяльності Фонду також є реалізація медично-реабілітаційних, історико-культурних та екологічних програм. З кінця 2014 року, фонд займається соціальною адаптацією дітей внутрішніх переселенців.[5]
Підтримав кінематографічний «Літній табор миру» для талановитих дітей з прифронтових міст Донецької та Луганської областей і дітей переселенців з Донеччини. Організатори: проект «Жовтий автобус» та громадська організація «Новий Донбас».[6]
За участі фонду у червні 2016 року відбувся конкурс дитячого малюнку «Україна: шлях до миру».[7]
Фонд спільно з ГО «Всеукраїнська організація у справах вимушених переселенців» забезпечив відпочинок 90 дітей з міст зони АТО: Луганська, Донецька, Антрациту, Горлівки та Маріуполя.[5]
Серед проектів, які були організовані за підтримки фонду Янковського:
- Спільно з Держкіно України на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах проведено презентацію українського кіно[8]
- Конкурс короткометражних фільмів «Україна. Шлях до миру»[9]
- Бізнес-ланч «Meet ukrainian producers» в рамках 69-го Каннського міжнародного кінофестивалю[10]
- Національний конкурс дитячої художньої творчості «Україна: Шлях до миру»[11]
- Художня виставка дитячих малюнків «Віра. Надія. Любов.» у штаб-квартирі ООН (Нью-Йорк)[12]
- Урочистий прийом на 66-му Берлінському міжнародному кінофестивалі і музичний кіноперформанс «Коло Дзиґи. Одинадцяте»[13]
- Дні українського кіно у Лондоні[14]
- Фестиваль короткометражного кіно "Громадський проектор на тему «Світ під час війни»
- «Тиждень українського кіно» у Парижі[15][16]
- Випуск нотного збірника Bandura Style[17]
- Конкурс дитячого малюнка «Моя мирна Україна»[18]
- Презентація українського кіно на міжнародному кінофестивалі «Берлінале 2014»[19]
- Виставка дитячих малюнків «Україна очима дітей» в будівлі Європейського Парламенту[20][21]
- Національний конкурс українських короткометражних фільмів в рамках 43-го Міжнародного кінофестивалю «Молодість»[22]
- Прийом на честь українських учасників Short Film Corner в рамках 66-го Каннського кінофестивалю[23]
- Всеукраїнська виставку-конкурс дитячих робіт «Мій рідний край — Україна»[24][25]
- «Дні українського кіно у Мюнхені», спільно з Міністерством культури України та Київським міжнародним фестивалем «Молодість» (2014).
- Презентація «Українського павільйону», організація «Українського прийому» в рамках роботи Каннського кінофестивалю (2013—2014)
- Відкриття галереї дитячих робіт фіналістів конкурсу «Моя мирна Україна» в Парижі (2014)
- Концерт для ветеранів Німецько-радянської війни на честь 68-річниці її закінчення. Проводився у Шоколадному будиночку за участі народних артистів України Володимира Талашко та Ірини Сказіної.[26]
- Святкування 111-річниці Шоколадного будиночку 11 жовтня 2012 року.[27]
- конкурс дитячого малюнку «Ініціатива в ім'я майбутнього»[28]
Родина[ред. | ред. код]
- Батько — український промисловець, політик, кандидат економічних наук (1998), професор Микола Андрійович Янковський.
- Мати — Валентина Василівна Янковська (1947 року народження). За фахом — інженер-хімік-технолог.
- Дружина — Світлана Олександрівна (1977 року народження)
- Діти — син Олександр (2001) і дочка Маргарита (2007)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Головою наглядової ради «Стиролу» переобраний Ігор Янковський — Донецьк-Online 21.07.2010[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ а б Главой набсовета «Стирола» переизбран Игорь Янковский — Новости Донецка 20.07.2010. Архів оригіналу за 9 серпня 2010. Процитовано 11 липня 2013.
- ↑ Мистер Карбамид. Автор: Сергей Сыроватка — журнал «Власть денег» № 220 03.04.2009[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Офіційний сайт Фонду «Ініціатива заради майбутнього». Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 11 липня 2013.
- ↑ а б Адаптацией переселенцев должны заниматься государство бизнес и волонтеры - Игорь Янковский. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
- ↑ Прифронтові режисери: діти Донбасу знімуть фільм з Аланом Бадоєвим і Джамалою. Club-tourist. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
- ↑ Фонд Игоря Янковского (30 червня 2016), "24Канал": Ігор Янковський оголосив імена переможців Конкурсу малюнка "УКРАїНА: ШЛЯХ ДО МИРУ!", процитовано 24 жовтня 2016
- ↑ Госкино Украины и меценат Игорь Янковский представили украинское кино на Международном кинофестивале в Карловых Варах. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
- ↑ Игорь Янковский наградил победителей конкурса короткометражных фильмов «Украина. Путь к миру!»... Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
- ↑ Поездка в Канны дала молодым режиссерам новый импульс для развития — Игорь Янковский. glavred.info. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
- ↑ Игорь Янковский: "Конкурс детского рисунка призван показать всему миру Украину глазами наших детей". Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
- ↑ Фонд Игоря Янковского представил выставку "Вера.Надежда.Любовь." в Нью-Йорке. glavred.info. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
- ↑ Фонд Янковского в честь украинских режиссеров устроил торжественный вечер в Берлине. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
- ↑ В Лондоне Фонд Янковского провел Дни украинского кино. ТСН.ua. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
- ↑ В Париже провели "Неделю украинского кино". ТСН.ua. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
- ↑ Факт: В Париже Фонд Янковского и Молодость провели Неделю украинского кино. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
- ↑ Ярослав Джусь и фонд [Архівовано 12 травня 2014 у Wayback Machine.] Игоря Янковского презентовали нотный сборник «Bandura Style» — Подробности 2 апреля 2014
- ↑ Фонд Янковского объявил о старте конкурса рисунков «Моя мирная Украина» — Аргументы и факты, 19 марта 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ На «Берлинале 2014» Фонд Игоря Янковского и КМКФ «Молодость» провели презентацию молодого украинского кино — Комсомольская Правда, 11 февраля 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ Фонд Игоря — Янковского открыл в Брюсселе выставку детских рисунков — Сегодня.ua, 7 ноября 2013. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 17 листопада 2013.
- ↑ Игорь Янковский: «В своих картинах дети показывают особое видение жизни» — Факты, 08.11.2013. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 17 листопада 2013.
- ↑ Фонд Игоря Янковского вручил премию победителю Национального конкурса КМКФ «Молодость» — «Подробности», 29 октября 2013. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 31 жовтня 2013.
- ↑ Украинские мелодии очаровали Канны. Оксана Лазепко — газета «Комсомольская Правда в Украине», 31 мая 2013
- ↑ До року дитячої творчості в Україні оголошено всеукраїнський конкурс — ТСН 11 квітня 2013 року. Архів оригіналу за 26 жовтня 2013. Процитовано 11 липня 2013.
- ↑ Игорь Янковский: «Подводя итоги художественного конкурса, приятно осознавать, что в нашей стране так много талантливых детей». Инна Айзенберг — «Факты», 18 июня 2013[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Репортаж телеканалу «Київ» від 13 травня 2013 року. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 16 липня 2013.
- ↑ Игорь Янковский поздравил Шоколадный домик с годовщиной — b2blogger.com 11 Октябрь, 2012. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 16 липня 2013.
- ↑ Игорь Янковский шестой год подряд проводит Конкурс детского рисунка. tv.ua (російська) . 29.03.2018. Архів оригіналу за 2 липня 2018.
Див. також[ред. | ред. код]
- Благодійний фонд «Ініціатива заради майбутнього»
- Персональний сайт [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Блог Ігоря Янковського[1] на порталі Новое Время
- ↑ Игорь Янковский. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.