Карлові Вари
| Карлові Вари Karlovy Vary |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | Чехія | |||
| Регіон | Карлові Вари | |||
| Засноване | 1370 | |||
| Населення | 53 737 (2011) | |||
| Площа міста | 59.1 км² | |||
| Телефонний код | 420 353 | |||
| Географічні координати | 50°14′ пн. ш. 12°52′ сх. д. / 50.233° пн. ш. 12.867° сх. д.Координати: 50°14′ пн. ш. 12°52′ сх. д. / 50.233° пн. ш. 12.867° сх. д. | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | http://www.karlovy-vary.cz офіційна | |||
| Мер міста | Петр Кулганек | |||
Ка́рлові Ва́ри (чеськ. Karlovy Vary, нім. Karlsbad) — курортне місто в Чехії, розташоване на заході історичної області Богемія між Крушними горами та Карловарською верховиною при впадінні р. Тепла до р. Огрже, адміністративний центр Карловарського краю. Карлові Вари відомі як лікувальний курорт завдяки наявності тут гарячих джерел мінеральної води, що мають цілющі властивості.
Зміст |
Назва [ред.]
Карлові Вари отримали свою назву на честь імператора Карла IV, який заснував на території міста замок в 1358 році.
Історія [ред.]
Перша згадка про поселення Вари (чеськ. Wary) походить з 1250 р., з 1370 р. мають статус вільного королівського міста. До 1945 р. Карлові Вари входили в історичну Судетську область і більшість населення розмовляло німецькою мовою. Саме в місцевому театрі вождь судетських німців Конрад Ганлайн проголосив у співпраці з нацистами з Німеччини, що Чехословацька республіка порушує права німецького населення і тим тиснув на центральну владу, допомагаючи розбити державу.
Персоналії [ред.]
- Вільгельм Зеєгорш — австро-угорський та український військовий діяч, отаман.
Туризм [ред.]
Карлові Вари — популярне місце туризму, особливо для міжнародних знаменитостей, які приїжджають сюди для відпочинку та лікування мінеральними джерелами і чистим повітрям. Щорічно місто відвідає приблизно 2 мільйони туристів із 77 країн світу, переважно короткочасних, в тому числі 50 000 гостей лікується. В місті, передусім у курортній зоні, знаходиться багато пансіонів, санаторіїв, готелів, з них кілька чотиризіркових та п'ятизіркових. Найвідомішим з них є «Грандготель Пупп» (чеськ. Grandhotel Pupp). Місто також відоме своїм міжнародним кінофестивалем і популярним чеським лікером «карловарська бехерівка».
Курорт [ред.]
У Карлових Варах на поверхню виходить мінеральна вода з кількох гарячих джерел у більш ніж 80 місцях. Джерела схожі за хімічним складом, але мають різний вміст вуглекислого газу і температуру — від 39 до 73 градусів Цельсія. З них 19 державними законами визнані «природними цілющими джерелами».
Найвідоміші джерела:
- «Вржідло» (чеськ. Vřídlo)
- «Карла IV» (чеськ. Karla IV.)
- «Верхній замковий» (чеськ. Zámecký horní)
- «Нижній замковий» (чеськ. Zámecký dolní)
- «Ринковий» (чеськ. Tržní)
- «Млинарський» (чеськ. Mlýnský)
- «Русалчин» (чеськ. Rusalčin)
- «князя Вацлава» (чеськ. Knížete Václava)
- «Лібуші» (чеськ. Libuše )
- «Скельний» (чеськ. Skalní)
- «Свободи» (чеськ. Svobody)
- «Садовий» (чеськ. Sadový)
- «Штєпанка» (чеськ. Štěpánka)
- «Зміїний» (чеськ. Hadí)
Культурні пам'ятки [ред.]
Храми [ред.]
- руїни костелу св. Лингарта з 13. ст.
- греко-католицька церква св. Андрія з 1500 р. колишній римо-католицький костел
- Костел св. Марії Магдалини з 1737 р.
- протестантський костел св. Петра і Павла з 1856 р.
- англіканський костел св. Луки з 1877 р.
- правословна церква св. Петра і Павла з 1898 р.
Музеї [ред.]
- Краєзнавчий музей Карлові Вари
- Музей Яна Бехера (чеськ. Ján Becher muzeum) — музей лікерного заводу з 1967 р.
- Музей «Мозер» — музей склоробного заводу всесвітньовідомої торговельної марки «Мозер»
- «Галерея мистецтва» (чеськ. Galerie umění)
- Музей «Золотий ключ»
- Музей дорогоцінного каміння та ювелірних виробів (чеськ. Muzeum drahokamů a šperků )
Театри [ред.]
- Міський театр
- Театр «кишеня» (чеськ. Divadlo Kapsa) Карловарський музичний театр
- Театр «Гусовка»
- Театр «Дагмар» (чеськ. Divadlo Dagmar)
Галерея [ред.]
Джерела [ред.]
- Карловарський регіональний телеканал КТВ
- Офіційний сайт міста чеською, англійською, немецькою, російською мовами
- Чеські медичні курорти - Інформація та замовлення відпочинку/лікування на всіх чеських курортах
- Karlovy Vary krok za krokem, vydavetelství Promenáda, Karlovy Vary, 2001
- Karlovy Vary. Prameny. (Інформація про джерела для туристів)
- Karlovy Vary. Okolí Karlových Varů. Plán města, 1:12 000, 1:100 000, Freytag & Berndt, Praha, 2011 (карта)
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Карлові Вари |

