Іцхак Бен-Цві
| Іцха́к Бен-Цві יצחק בן צבי |
||
|---|---|---|
 |
||
|
2-ий президент Ізраїлю
|
||
| Час на посаді: | ||
| 16 грудня 1952 — 23 квітня 1963 | ||
| Попередник | Хаїм Вейцман | |
| Наступник | Залман Шазар | |
|
|
||
| Народився | 24 листопада 1884 Полтава, Україна |
|
| Помер | 23 квітня 1963 Єрусалим, Ізраїль |
|
| Дружина | Ракель Янаїт Бен-Цві | |
Іцха́к Бен-Цві (* 24 листопада 1884, Полтава, Російська імперія — † 23 квітня 1963, Єрусалим, Ізраїль) — президент Ізраїлю (1952—1963).
Зміст |
[ред.] З біографії
Навчався у Київському та Стамбульському університетах.
Бен-Цві (Ісаак Шимшелевич) — один із засновників держави Ізраїль. 1904 року він відвідав Палестину й став засновником Поалей Ціону — робітничого сіоністського руху. 1905 був засланий до Сибіру, звідки втік й 1907 поселився в Палестині, де разом з Давідом Бен-Гуріоном створив Гашомер — єврейську організацію самооборони. У цьому ж році він від партії Поалей Ціон був делегований на Восьмий Сіоністський Конгрес, котрий відбувся в Гаазі, став одним із засновників військової організації Бар Ґіора. 1910 разом з дружиною Рахель Янаїт заснував друкований орган соціалістичного руху Ахдут («Єдність»).
1912 разом з Д. Бен-Гуріоном відбув до Туреччини. З початком І-ї Світової війни обидва були вислані турецькою владою з обвинуваченням у сіоністській діяльності. Депортовані разом з іншими сіоністськими лідерами до США, І. Бен-Цві та Д. Бен-Гуріон організували Єврейський легіон. В Палестину вони повернулися 1918 року й посіли чільні місця у керованій Великобританією за мандатом Ліги Націй єврейській спільноті. 1944 І. Бен-Цві став президентом Єврейської національної ради.
14 травня 1948 Бен-Цві підписав Декларацію незалежності і був обраний членом тимчасової Державної ради Ізраїлю.
1949 — депутат Кнесету (парламенту).
8 грудня 1952 року Іцхак Бен-Цві обраний президентом Ізраїлю. Переобраний на цей пост в 1957 та 1962 роки.
І.Бен-Цві заснував Інститут для вивчення історії життя общин східних євреїв на Близькому та Середньому Сході (нині — Інститут Бен-Цві).
Він автор книг «Зниклі й відроджені племена Ізраїлю» (1952), «Палестина під 400-літнім пануванням Османів» (1955) та інших.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
[ред.] Посилання
- Biography (includes reference for World War I service)
]
