Авалокітешвара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Пекчеська Каннон» — твір японського скульптора з монастиря Хорюдзі, 7 століття. Національний скарб Японії.

Авалокітешва́ра[1], Ченрезі́г[2],Гуа́нь І́нь[3] або Канно́н[4] — бодгісаттва, втілення безмежного милосердя усіх будд. Поза країнами буддистького ареалу відома як «богиня милосердя».[5]

Короткі відомості[ред.ред. код]

Відповідно до доктрини махаяни, Авалокітешвара є бодгісаттвою, що дав велику обітницю вислухати молитви всіх істот, які володіють природою будди і звертаються до нього в години страждань. Він відмовляєтиметься від власної сутності будди до тих пір, поки не допоможе кожній істоті досягти нірвани. Традиційно з Авалокітешварою пов'язують Сутру Серця і деякі пасажі Сутри Лотоса.

Легенда твердить, що коли Авалокитешвара досяг просвітлення, то побачив як сильно страждають істоти, які перебувають у колі перероджень сансари. Він був настільки сильно уражений цим, що його голова від болю розірвалася на 11 частин. Але боги вирішили, що так не повинно бути і «зібрали» її назад.

Одним з головних атрибутів Авалокітешвари в Індії та Тибеті є 6-складова мантра: «Ом мані падме хум», через що бодгіставу інколи називають Шадакшарі, «Пан шести складів». Інша мантра, яка є популярною у Східній та Південно-Східній Азії і базується на «Сутрі Милосердя»[6], складається з 84 складів і називається «Мантрою великого милосердя»[7]. У ній пояснються походження і значення моління до Авалокітешвари.

Авалокітешвара часто зображується білим з багатьма руками. Його перші дві руки складено разом біля серця в жесті, який благає всіх будд і бодгісаттв турбуватися і заступатися за всіх живих істот, та позбавляти їх від страждання. У них він тримає «Коштовність, що виконує бажання»— символ просвітленої душі. У своїй іншій правій руці Авалокітешвара тримає вервицю, яка зроблена з кришталю і символізує його здатність звільняти всіх істот з кола перероджень шляхом начитування шестискладової мантри «Ом мані падме хум». У своїй лівій руці він тримає стебло синього лотоса утпала, що уособлює його бездоганніть і милосердя. Квітка утпала і два бутони, що повністю розцвіли, показують, що милосердна мудрість Авалокітешвари пронизує минуле, сьогодення і майбутнє. На ліве плече Авалокитешвари накинута шкура дикого оленя, котра символізує добрий і ніжний характер бодгісаттви та його здатність підпорядковувати помилки.

Гуань-інь[ред.ред. код]

Основним джерелом інформації про форми Гуань-інь є «Саддхмапундаріка-сутра», в якій описуються 32 основні подоби цієї бодхісаттви. У Китаї в текстах проповідей найчастіше фігурують брахман і воїн (цзіньган). У буддійській традиції бодхісаттва Гуань-шіїнь займає одне з центральних місць. Її ім'я зазвичай перекладається як «Звуки світу, які сприймаються». Канон зображує Бодхісаттву в жіночій подобі (ця традиція виникла не раніше XIV століття), що є спадщиною добуддійських уявлень про Гуань-інь, але за традицією бодхісаттви не мають статі. Існує легенда про Мяошань, дочку володаря однієї з південнокитайських держав, яка за своє праведне життя отримала титул «так ци да Бей цзю ку цзю нань на мо лін гань Гуань ши інь Пусан», тобто "премилосердний, який рятує від мук і лих, надає притулок, чудотворний володар світу Бодхісаттв ". У китайському буддизмі існують дві основні школи, практика яких тісно пов'язана з ім'ям бодхісаттви Гуань-шіїнь — школа Тяньтай і школа Цзінту (чиста земля).

Найчастіше Гуань-інь зображують із чотирма руками, вісьмома руками і одинадцятьма обличчями, тисячорукого, хоча канонами передбачаються і складніші зображення, аж до 84 000-рукого і 84 000-ликого (але вони практично не зустрічаються).

Звичайні атрибути: глечик з гілкою верби, мотузка (символ порятунку від бід), книга («Праджняпараміта»), чотки, посох, тризуб, спідниця з тигрової шкури (символ безстрашності). У тисячорукого зображення на кожній долоні є очі: ними бодісаттва бачить одночасно всіх, хто знаходиться в біді в незліченних світах Всесвіту, цими руками вона їх рятує.

Гуань-інь часто виступає під ім'ям Гуань-цзіцзай, як у милостивому, так і в грізному прояві. У вигляді борця зі злом, в міфах і легендах, Гуань-інь нерідко з'являється в парі з Ерланшенєм.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • В Японії 17 століття, часів гонінь на християнство, образ Авалокітешвари використовувався підпільними християнами як образ Діви Марії.
  • Назва міжнародної компанії Canon походить від японського імені Авалокітешвари — Каннон.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. санскр. अवलोकितेश्वर, Avalokiteśvara IAST, «Пан, що наглядає». Також інколи записується як Падмапа́ні (санскр. पद्मपाणि, padmapāṇi IAST, «той, що тримає лотос») або Маніпа́дма (санскр. मणिपद्मा, maṇipadmā IAST, «та, що тримає коштовність і лотос»).
  2. тиб. སྤྱན་རས་གཟིགས.
  3. кит. 觀世音, 觀音, Гуань Шиінь, Гуань Інь
  4. яп. 観音菩薩, かんのんぼさつ Каннон босацу, «бодгісаттва, що споглядає». Також інколи записується як Кандзеон (観世音菩薩, Кандзеон босацу, «бодгісаттва, що споглядає світ»), Кандзідзай (観自在菩薩, かんじざいぼさつ, Кандзідзай босацу, «бодгісаттва-чудотворець»), Кудзе або Ґусе (救世菩薩, くせぼさつ, ぐせぼさつ, «бодгісаттва-спаситель»).
  5. Традиційно зображається у вигляді жінки, хоча бодхісаттви є позастатевими істотами.
  6. Китайською: 千手千眼觀世音菩薩廣大圓滿無碍大悲心陀羅尼經.
  7. Китайською: 大悲咒.

Джерела і література[ред.ред. код]

  • 観音菩薩 /奈良国立博物館編. 京都: 同朋舎出版, 1981. (яп.)

Посилання[ред.ред. код]