Авіакатастрофа на Суперзі 4 травня 1949 року

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авіакастрофа на Суперзі
Fiat G.212 I-ELCE tragedia Superga.jpg

Уламки літака Fiat G.212

Загальні відомості
Дата  4 травня 1949 року
Час  17:03
Характер  зіткнення з горою за умов поганої видимості
Місце  Італія гора Суперга неподалік Турина, Італія
Координати  45°04′51″ пн. ш. 7°46′03″ сх. д. / 45.08083° пн. ш. 7.76750° сх. д. / 45.08083; 7.76750Координати: 45°04′51″ пн. ш. 7°46′03″ сх. д. / 45.08083° пн. ш. 7.76750° сх. д. / 45.08083; 7.76750
Повітряне судно
Авіакомпанія  Італія Avio Linee Italiane
Модель  Fiat G.212
Бортовий номер  I-ELCE
Пункт вильоту  Португалія «Портела», Лісабон
Пункт призначення  Італія «Торіно-Аеріталія», Турин
Екіпаж  4
Пасажири  27
Вижило  0
Загинуло  31 (усі)

Авіакатастрофа на Суперзі (італ. Tragedia di Superga) — катастрофа літака Fiat G.212 4 травня 1949 року на горі Суперга неподалік Турина, внаслідок якої загинув майже увесь основний склад команди футбольного клубу «Торіно», багаторічного лідера італійської футбольної першості, відомого як Великий «Торіно» (італ. Grande Torino).

Передісторія[ред.ред. код]

Футболісти туринського «Торіно» домінували в італійському футболі 1940-х років. В сезоні 1942–43 клуб удруге в своїй історії, після чемпіонату 1927–28, завоював титул чемпіонів Італії. Після відновлення футбольних змагань у повоєнній Італії команда захистила чемпіонський титул у змішаному сезоні 1945–46. Згодом команді не було рівних і у двох наступних сезонах італійського вищого дивізіону, і за нею закріпилося ім'я Великий «Торіно». Тож більшість гравців туринського клубу розпочали сезон 1948–49 в ранзі чотириразових чемпіонів Італії і робили максимум аби довести свою перевагу над суперниками і у цьому розіграші — за чотири тури до завершення чемпіонату «Торіно» очолював турнірну таблицю першості.

Навесні 1949 року керівництво туринського клубу прийняло запрошення від португальського гранда, «Бенфіки», взяти участь у товариській грі на честь однієї з найбільших тодішніх зірок лісабонського клубу, Франциско Феррейри. Гра відбулася 3 травня 1949 року у Лісабоні і завершилася поразкою італійських гостей з рахунком 3:4. Наступного дня команда «Торіно», працівники клубу і журналісти вилетіли додому рейсом авікомпанії Avio Linee Italiane ЛісабонБарселонаТурин.

Авіакатастрофа[ред.ред. код]

Тримоторний літак Fiat G.212 вилетів з Лісабона о 9:52 4 травня 1949 року. О 13:15 було зроблено зупинку в аеропорту Барселони для дозаправки. Під час цієї зупинки гравці «Торіно» зустрілися зі своїми друзями-конкурентами з «Мілана», які саме робили пересадку на літак до Мадрида. Як виявилося пізніше, саме гравці міланського клубу були одними з останніх, хто бачив футболістів Великого «Торіно» живими.

Літак з туринською командою вилетів з Барселони о 14:50 і за дві години наблизився до аеропорту призначення. В районі Савони борт вийшов на зв'язок з наземними службами з висоти 2000 метрів, після чого був змушений почати зниження через складні погодні умови (сильний вітер і злива). Неподалік Турина через низькі щільні хмари видимість впала до 40 метрів і літак продовжив знижуватися аби опуститися нижче хмар. Приблизно о 17:03 літак здійснив поворот для заходу на посадку і невдовзі зіткнувся з кам'яною огорожею базиліки Суперга на вершині однойменної гори, що височіє над околицями Турина на висоті майже 700 метрів над рівнем моря. Радіозапит наземних служб, надісланий екіпажу літака о 17:05, вже лишився без відповіді. Внаслідок авікатастрофи усі чотири члени екіпажу і 27 пасажирів загинули на місці.

Причинами авікатастрофи вважаються складні погодні умови з низькою хмарністю, погана радіопідтримка дій екіпажу наземними службами та навігаційна помилка[1].

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Тіла загиблих в авікатастрофі були поміщені до моргу туринської лікарні. Нелегку місію опізнання обгорілих залишків футболістів «Торіно» взяв на себе колишній головний тренер збірної Італії Вітторіо Поццо, який добре знав усіх туринських футболістів, які становили основу національної команди. Похорон жерт катастрофи пройшов 6 травня 1949 року у Турині.

На момент загибелі основного складу «Торіно» до завершення сезону в Серії A лишалося чотири тури і команда очолювала чемпіонські перегони. У турах, що лишилися, честь клубу в Серії A захищали гравці його молодіжної команди. Усі суперники («Дженоа», «Палермо», «Сампдорія» та «Фіорентина») у цих матчах з поваги до загиблих чемпіонів також виставляли на поле молодіжні склади своїх клубів. Молодіжна команда «Торіно» перемогла в усіх чотирьох останніх іграх сезону, здобувши таким чином посмертний чемпіонський титул для своїх старших товаришів.

26 травня 1949 року відбувся матч пам'яті загиблих футболістів, в якому збірній команді найкращих футболістів Серії A, яка виступала у формі туринського клубу під назвою Символічний «Торіно» (італ. Torino Simbolo), протистояли південноамериканці із зіркового клубу «Рівер Плейт». Гра завершилася нічиєю 2:2.

Список загиблих[ред.ред. код]

Загальна кількість жертв авіакатастрофи склала 31 особу, у тому числі 18 гравців основного складу «Торіно». Лише три гравці «основи» не брали участі у матчі в Лісабоні і лишилися уживих — Сауро Тома, який заліковував травму; угорський легіонер Ласло Кубала, який лишився у Турині з хворим сином; а також Луїджі Джуліано, що лише нещодавно перейшов до основного складу з молодіжної команди і не встиг оформити паспорт для подорожі за кордон.

Гравці
Працівники клубу
  • Арнальдо Агнізетта
  • Іпполіто Чіваллері
  • Ернест Ербштейн, головний тренер
  • Леслі Лівслі, тренер
  • Освальдо Кортіна, масажер
  • Андреа Бонаюті, адміністратор
Журналісти
  • Ренато Казальборе (засновник Tuttosport)
  • Луїджі Каваллеро, (La Stampa)
  • Ренато Тозатті (Gazzetta del Popolo)
Екіпаж
  • П'єрлуїджі Мероні, капітан
  • Антоніо Панграці
  • Челестіно Д'Інка
  • Чезаре Б'янкарді
Меморіал жертвам авіакатастрофи біля базиліки Суперга.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Авіакатастрофа на Суперзі на сайті Мережі авіаційної безпеки. (англ.)

Посилання[ред.ред. код]