Адаптивне розходження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чорити з 13 видів зябликів, що мешкають на Галапагоських островах, які ймовірно адаптували свої дзьоби до різних джерел харчування.

Адаптивне розходження — швидке еволюційне розходження, що характеризується збільшенням морфологічного та екологічного різноманіття єдиної лінії, що швидко розходиться. Нові фенотипи виникають в результаті адаптації до умов навколишнього середовища, в результаті чого виникають нові корисні риси[1].

Посилання[ред.ред. код]

  1. Schluter, D. (2000). The Ecology of Adaptive Radiation. Oxford University Press. 


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.