Адаптивне розходження
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чорити з 13 видів зябликів, що мешкають на Галапагоських островах, які ймовірно адаптували свої дзьоби до різних джерел харчування.
Адаптивне розходження — швидке еволюційне розходження, що характеризується збільшенням морфологічного та екологічного різноманіття єдиної лінії, що швидко розходиться. Нові фенотипи виникають в результаті адаптації до умов навколишнього середовища, в результаті чого виникають нові корисні риси[1].
Посилання [ред.]
- ↑ Schluter, D. (2000). The Ecology of Adaptive Radiation. Oxford University Press.
| Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
