Аджи-Тархан
| село Аджи-Тархан | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Сакський район |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1784 |
| Населення | — |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°16′35″ пн. ш. 33°18′35″ сх. д.H G O |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Аджи-Тархан | |
 Аджи-Тархан | |
| Мапа | |
| |
Аджи-Тархан (кримсько-тат. Acı Tarhan, Аджи Тархан, рос. Аджи-Тархан) — зникле село в Сакському районі Республіки Крим, яке розташовувалося на північному заході району, у степовій зоні Криму. Було розташоване на старому проїжджому тракті з Гезлева в Ак-Мечеть, зараз автодорога Т 0108 Чорноморське — Євпаторія[1], нині фактично — північно-східна околиця сучасного села Колоски.
Історія[ред. | ред. код]
Перша документальна згадка про село зустрічається в «Камеральному Описі Криму, 1784 року», судячи з якого, в останній період Кримського ханства Гаджи Дарганд входив в Козловський кадилик Козловського каймаканства. Після захоплення Криму Росією 8 лютого 1784 року село було приписане до Євпаторійському повіту Таврійської області. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[2]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії[3], Аджи-Тархан було включене до складу Кудайгульскої волості Євпаторійського повіту.
За «Відомостями про волості і селища», у Євпаторійському повіті з показаннями числа дворів і душ, від 19 квітня 1806 року в селі Аджи-Тархан значилося 7 дворів, 76 кримських татар і 1 ясир. На військово-топографічній карті 1817 село Аштархан позначено з 11 дворами. Після реформи волосного поділу 1829 року Аджи-Тархан, згідно «Відомостей по казенних волостях Таврійської губернії 1829 р.» залишилося в складі Кудайгульскої волості. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар до Туреччини, село помітно спорожніло і на карті 1842 року Гаджи Тархан позначене умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів.
Мабуть, незабаром Аджи-Тархан спорожнів остаточно і, хоча, після земської реформи Олександра II 1860-х років, село приписали до Чотайскої волості ні в «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 р.», ні в списках спорожнілих поселень, після Кримської війни 1853—1856 років воно не значиться. Лише на мапі 1865—1876 років в селі Гаджи-Тархан позначено 4 двори. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 р.», за результатами Х ревізії 1887 року в Аджи-Тархан значилося 8 дворів і 49 жителів, а в «… Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892 рік» село знову не значиться.
Земська реформа 1890-х років в Євпаторійському повіті пройшла після 1892, у результаті якої Аджи-Тархан віднесли до Донузлавської волості. За «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» в селі значилося 89 жителів в 1 домогосподарстві[4]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року Аджи-Тархан не вказане. Аджи-Тархан позначене на карті Кримського статистичного управління 1922 року, як село з менш ніж 10 дворами[5], в останній раз зустрічається на кілометровій карті Генштабу Червоної армії 1941 року[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення: Кабінет Міністрів України; Постанова, Перелік від 16.09.2015 № 712. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату) [Архівовано 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Крым 1783—1998 гг., стр. 124. Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. стр. 60 [Архівовано 2012-06-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Карта Крымского статистического управления 1922 г. [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Карта генштаба РККА Крыма, 1 км. ЭтоМесто.ru. 1941. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 20-06-2019. (рос.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |