Адресна мова програмування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Адресна мова програмування — перша у світі мова програмування високого рівня. Запропонована у 1955 році Ющенко Катериною Логвинівною. На противагу цьому Фортран було створено 1958 року.

На відміну від Фортрану та Алголу, адресна мова програмування містила в собі непряму адресацію та адресацію вищих рангів. Непряма адресація використовує механізм вказівників, які з'явилися у інших мовах програмування значно пізніше (1963–1965 — PL/1).

Наявність у мові програмування можливостей обробки адрес (вказівників) дозволила складати та виконувати програми обробки алгебраїчних виразів, використовувати агрегати даних різного типу, структури та абстрактні типи даних. У книжках з адресного програмування можна знайти приклади програм, в яких використовуються об'єкти (поруч з самими даними записуються та зберігаються процедури їхньої обробки). В адресному програмуванні описано та реалізовано алгоритми обробки списків та інших структур, зокрема обробка та перетворення алгебраїчних виразів. На підставі можливостей адресної мови програмування щодо списків та їхньої обробки, адресну мову програмування можна віднести не лише до мов програмування високого рівня, а й до функціональних мов програмування. Як і в функціональних мовах програмування, програма на адресній мові програмування та дані програми по суті є списками.

Адресна мова програмування була реалізована на всіх комп'ютерах першого та другого покоління, що виготовлялися в Радянському Союзі. Адресна мова програмування вплинула на архітектуру комп'ютерів Київ, ЕОМ Стріла, ЕОМ Урал, ЕОМ Промінь. Для розв'язку задач народного господарства, включаючи авіацію, космонавтику, машинобудування, військовий комплекс. Зокрема, для розрахунку траєкторій польоту балістичних ракет у 50-60-х роках використовувалась виключно адресна мова програмування. Реалізації адресної мови програмування використовувались протягом майже 20 років.

Книжку з адресної мови програмування, що була написана у 1967, було перекладено французькою мовою та видано у Франції у 1974 році.

Адресна мова програмування вплинула не тільки на розвиток народного господарства Радянського Союзу, а й на інформаційні технології та програмування. Абстрактні типи даних, об'єктно-орієнтоване програмування, функціональне програмування, бази даних та засоби штучного інтелекту базуються на ідеях та засобах, які були вперше запропоновані та реалізовані в адресній мові програмування.

Джерело[ред.ред. код]