Адроміскус Купера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адроміскус Купера
Adromischus cooperi

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолистові (Crassulaceae)
Підродина: Sedoideae
Триба: Kalanchoeae
Рід: Адроміскус (Adromischus)
Вид: Адроміскус Купера
Adromischus cooperi
(Baker) A.Berger, 1930
Синоніми
Adromischus cuneatus Poelln.
Adromischus festivus C.A.Sm.
Adromischus halesowensis Uitewaal
Adromischus pachylophus C.A.Sm.
Cotyledon cooperi Baker
Cotyledon cooperi var. immaculata Schönland & Baker f.
Echeveria cooperi (Baker) Otto
Посилання
Вікісховище: Adromischus cooperi
Віківиди: Adromischus cooperi
EOL: 2942497
IPNI: 272124-1
МСОП: 103636669
NCBI: 1713639

Адроміскус Купера[1] (Adromischus cooperi) — сукулентна рослина з роду адроміскус родини товстолистові (Crassulaceae).

Етимологія[ред. | ред. код]

Видова назва носить ім'я Едварда Томаса Купера (англ. Thomas Cooper, 1815—1913), англійського ботаніка[2].

Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]

Adromischus cooperi в кімнатній колекції

Багаторічні рослини з короткими прямостоячими гілками до 0,1 м заввишки, сильно розгалуженими від основи, з волокнистим корінням. Листки від довгастих до видовжено-лопатчатих, рідко трикутної форми, від 25 (зазвичай 40—65) до 90 мм завдовжки і 10—20 (до 30) мм завширшки, від клиноподібної до черешкової, зазвичай з тупою або зрізаною і часто хвилястою верхівкою, від зеленого до сіро-зеленого забарвлення з темнішими або фіолетовими плямами або без них. Суцвіття — колосоподібний щиток з 1-квітковими цимами, 0,25-0,4 м завдовжки, сіро-зелені до майже білих з густим нальотом; квітконіжки 1—2 (до 3) мм завдовжки. Бруньки закруглені, але злегка поздовжньо-жолобчасті, поступово звужуються до верхівки, спочатку прямостоячі, пізніше дещо розпростерті. Чашечка завдовжки 1,5—2,5 мм, сіро-зелена. Віночок з циліндричною трубкою 9—11 мм завдовжки, блідо-рожевий з густим нальотом; частки від ланцетних до ланцетно-трикутних, 3—4,5 мм завдовжки, загострені, з булавоподібними трихомами, рожевими, часто насичено-червоними до країв і верхівок. Луски довгасті до майже квадратних, 1—1,3 х 0,9—1,1 мм, вирізані, злегка розширені до середини.

Поширення[ред. | ред. код]

Adromischus cooperi цвіте в Ботанічному саду Карлового університету, Прага, Чехія

Південноафриканський ендемік. Поширений в Східнокапській провінції. Зустрічається у Східному Кару між Сомерсет-Істом, Граафф-Рейнетом, Мідделбургом і Квінстауном.

Середовище проживання та екологія[ред. | ред. код]

Локалізується в ущелинах скель, зазвичай на схилах або в тіні іншої рослинності.

Природоохоронний статус[ред. | ред. код]

Adromischus cooperi входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та Червоного списку рослин Південно-Африканської Республіки (англ. Red List of South African Plants) зі статусом Види в найменшій загрозі. Він є ендеміком Східного Кару, але відносно широко поширений з областю поширення (EOO) 22 239 км². Вид налічує понад 20 зареєстрованих субпопуляціяй. Він не має серйозних загроз, тому не підозрюється, що він знаходиться під загрозою зникнення. Зараз цей вид не відчуває значної загрози, але більша частина його ареалу припадає на територію, де передбачається широко розповсюджений видобуток сланцевого газу. Очікується, що розвиток інфраструктури, пов'язаної з гідророзривом, не зазнає значного впливу на його специфічне місце проживання, скелясті схили, і вплив на популяцію може бути незначним. Крім того, після стратегічної оцінки впливу на навколишнє середовище, яка була проведена у 2016 році, малоймовірно, що гідророзрив буде продовжено. Цей вид віддає перевагу скелястим середовищам проживання також захищає його від впливу випасу худоби.

Варіації[ред. | ред. код]

Найпоширеніший вид у Намакваленді, який демонструє деякі місцеві варіації довжини стебел і кількості розгалужень, розміру та форми листя, а також кількості та інтенсивності фіолетових плям на них. Це дуже міцна рослина з плоским листям.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  2. Urs Eggli, Leonard E. Newton: Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). Springer Science & Business Media, 2013-06-29. — P. 266 — ISBN 978-3-662-07125-0. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Hilton-Taylor, C. 1996. Red data list of southern African plants. Strelitzia 4. South African National Botanical Institute, Pretoria.
  • Raimondo, D., von Staden, L., Foden, W., Victor, J.E., Helme, N.A., Turner, R.C., Kamundi, D.A. and Manyama, P.A. 2009. Red List of South African Plants. Strelitzia 25. South African National Biodiversity Institute, Pretoria.
  • Snijman, D.A. 2013. Plants of the Greater Cape Floristic Region 2: The extra Cape flora. Strelitzia 30. South African National Biodiversity Institute, Pretoria.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Adromischus cooperi (Baker) A.Berger. World Flora Online (WFO). Процитовано 03.09.2023. (англ.)
  • Adromischus cooperi (Baker) A.Berger. Red List of South African Plants. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Процитовано 03.09.2023. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]