Альтерація

Альтера́ція (лат. alteratio — зміна) в музиці — підвищення або пониження основних ступенів музичного звукоряду (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі) на один чи два півтони для побудови іншого ладу або утворення ін. тональності. Знаки альтерації: $\sharp$ (дієз) — вказує підвищення на півтону, (дубль-діез) — підвищення на два півтони, $\flat$  (бемоль) — пониження на півтону,   $\flat\flat$ (дубль-бемоль) — пониження на два півтони, $\natural$ (бекар) — відміна підвищення чи пониження. Також у новітній нотній нотації використовують знаки альтерації для зміни основних ступенів на 0.25 тону (четверть тону), а також на 0.75 тону.

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.