Аляскинсько-інуїтська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інупіак
Iñupiak uqautchit
Поширена в: США США, Канада Канада
Регіон: Аляска
Носії: 2100
Писемність: латиниця
Класифікація: Ескімосько-алеутська сім'я
інуїтська група
Мова інупіак
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 ik
ISO 639-2 ipk
ISO 639-3 ipk, esi, esk

Інупіак (Iñupiak uqautchit, Аляскинсько-інуїтська мова) — низка діалектів інуїтської мовної групи Ескімосько-алеутської сім'ї.

Поширення інуїтських діалектів

Поширення[ред.ред. код]

Поширена на півночі Аляски від кордону з Канадою через півострів Сьюард до селища Уналакліт, через яке проходить кордон між групами інуїт і юпік. Ескімосів Аляски — 13 тис. чол., з них володіє мовою бл. 2.1 тис. чол. Тих, хто володіють мовою інупіак називають Інупіат (Inupiat) — нечисленна група ескімосів.

Писемність[ред.ред. код]

Створення писемності на латинській основі почалося стихійно після Другої світової війни. Кожен дослідник вносив свої корективи, поки в 1972 р. не відбулися збори представників інуїтських громад, котрі закріпили остаточний правопис.

На жаль, робота зі створення писемності не була скоординована з аналогічними зусиллями в Канаді. Сьогодні понад 50% населення володіють мовою погано або не володіють зовсім. У багатьох селищах молодь говорить тільки англійською. До 1971 року аляскинсько-інуїтською мовою не викладали в школах, дітей корінного населення піддавали покаранню за використання в школі будь-якої мови, крім англійської. Після прийняття в 1972 р. в США законів про мови аборигенів Аляски ситуація повільно починає змінюватися на краще, але неясно, чи зможуть зусилля місцевих активістів і лінгвістів затримати і зупинити процес загибелі мови.

Абетка: A,aa,ch,g,ġ,h,i,ii,k,l,,ł,ł̣,m,n,ŋ,ñ,p, q,r,s,sr,t,u,uu ,v,(y),(yy)

Лінгвістична характеристика[ред.ред. код]

За структурою аляскинсько-інуїтська мова практично ідентична іншим інуїтським мовам та діалектам (Канада, Ґренландія), хоча західний діалект ближчий до юпікських. Так, в аляскинсько-інуїтській мові сім відмінків, як і в юпікських, а не вісім, як у ґренландському: відкладний (аблатив) та орудний (інструменталіс) зливаються в один відмінок. Взагалі для аляскинсько-інуїтської мови, особливо в південно-західних діалектах, можливий сильний інтерференційний вплив юпікських. Не виключено, що кордон між інуїтськими і юпікськими мовами реально не є таким жорстким, як прийнято вважати.

Діалекти[ред.ред. код]

Інупіак має чотири основні діалекти, які об'єднуються в дві групи: перша — діалект Берингової протоки і діалект кавіаґат (півострів Сьюард), друга — діалект маліміут і північний діалект. Діалекти далі розпадаються на кілька говірок, з яких найсхідніший близький до діалекту мови інуїтів Канади, так що лінгвістична межа тут умовна. Всі діалекти взаємозрозумілі, хоча між жителями острова Бартер і селища Уналакліт — двох географічно крайніх точок — можуть виникнути деякі труднощі в розумінні.

Література[ред.ред. код]

  • Jenness D. Comparative Vocabulary of Western Eskimo Dialects. Report of the Canadian Arctic Expedition, 1913–1918, 15А, Ottawa, 1928.
  • Jenness D. Grammatical Notes on Some Western Eskimo Dialects. Report of the * Canadian Arctic Expedition. 1913–1918. 15B. Ottawa, 1944.
  • Kaplan L. Phonological Issues in North Alaskan Inupiaq. Fairbanks, 1981.

Посилання[ред.ред. код]