Згасла мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Згасла мова, зникла мова («Ме́ртва мо́ва») — мова, що не має живих носіїв, для яких вона є рідною. Таке трапляється, коли одна мова повністю заміщається іншою, як, наприклад, коптська мова була заміщена арабською, а багато корінних американських мов були витіснені англійською, французькою, іспанською і португальською мовами.

Мова стає мертвою також в тому випадку, коли мова еволюціонує і розвивається в іншу мову або навіть в групу мов. Прикладом такої мови є латинська мова — мертва мова, яка є предком сучасних романських мов, староанглійська мова — сучасної англійської.

В деяких випадках мертва мова продовжує використовуватися з науковою і релігійною метою. Таким чином використовуються мови — санскрит, латина, староцерковнослов'янська, коптська, авестійська мова (східна староіранська), старотибетська мова, староефіопська (Ge'ez) та ін.

Іноді мертва мова може знову стати живою (відродження мови), як, наприклад, сталося з івритом.

Існує тонка грань між мертвими мовами і стародавніми станами живих: так, давньоукраїнська мова, носіїв якої також немає, мертвою не вважається. Різниця в тому, чи перетекла стара форма мови в нову (нові) цілком, чи вони розщепилися і деякий час існували паралельно. Найчастіше літературна мова відривається від розмовної і застигає в якомусь своєму класичному вигляді, майже не змінюючись в подальшому; коли ж розмовна мова витворює нову літературну форму, стару можна вважати мертвою мовою.

Мова, яка має живих носіїв називається сучасною. Етнологи стверджують, що відомо 6 912 живих мов[1].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]