Ґренландія

	Ґренландія; Kalaallit Nunaat, Grønland
Прапор	Герб
	Гімн: Nunarput utoqqarsuanngoravit
Столиця	Нуук (Готхоб)
Найбільше місто	Нуук
Офіційні мови	Ґренландська
Державний устрій	Парламентська демократія
- Монарх	Маргрете ІІ
- Прем'єр міністр	Куупік Клейст
самоврядування	автономна провінція Королівства Данії
Площа
- Загалом	2,166,086 км² (13)
- Води (%)	81,1%
Населення
- оцінка 2010 р.	57.600 (200)
- Густота	0 067 чол,/км² (240)
ВВП (ПКС)	2006 р., оцінка
- Повний	1,1 млрд (?)
- На душу населення	19.000 (?)
Валюта	Данська крона (DKK)
Часовий пояс	CET (UTC0—-4)
Домен інтернету	.gl
Телефонний код	+299

Ґренландія (Гренландія; ґренл. Kalaalit Nunaat; дан. Grønland, дослівно — «зелена країна») — найбільший острів Землі (його площа становить 2 130 800 км²). Належить Данії і є автономною провінцією цієї країни.

Розташований між Північною Атлантикою і Північним Льодовитим океаном на північний схід від Північної Америки.

Особливості: уся внутрішня частина острова вкрита товстим шаром криги (залишки останнього льодовикового періоду); острів відіграє важливу стратегічну роль для цивільної авіації й у військовій стратегії США.

Корисні копалини: свинець, кріоліт; на шельфі — нафта.

Економіка — рибальство й переробка риби.

[ред.] Історія

Докладніше: Історія Ґренландії

Острів відкрив близько 982 р. Ерік Рудий, який заснував колонії на західному березі незабаром після того, як туди переселилися ескімоси з арктичної частини Північної Америки.

Християнство запроваджене вікінгами близько 1000 р.

Колонії вікінгів визнали підданство Норвегії, але на початку 15 століття всі зв'язки з Європою припинилися, і до 16 століття колонії вимерли. Ескімоси переселилися на східне узбережжя.

Ґренландія з 1775 р. була данською колонією. 1953 р. острів оголошено частиною території Данського Королівства. У квітні 1941 р. посланець Данії у Вашингтоні підписав з американським урядом так звану угоду про оборону Ґренландії, після чого США почали створення на території острова військових баз. Із початком холодної війни в США розвинувся геополітичний інтерес до Ґренландії, тому 1946 року Сполучені Штати запропонували Данії продати острів за 100 млн. доларів, однак відповіді не отримали^[1]^[2]. Після вступу Данії до НАТО між Копенгагеном і Вашингтоном у квітні 1951 р. підписано нову угоду, за якою Данія і США зараз здійснюють спільну оборону Ґренландії.

З 1978 р. Ґренландія отримала право самостійно керувати внутрішніми справами, проте міжнародна й оборонна політика, а також законотворчість залишалися за Данією. Референдум 1979 р. гарантував повне внутрішнє самоврядування з 1981 р. 1982 року Ґренландія вийшла зі складу Європейського союзу, до якого ввійшла 1972 року.

Мапа Ґренландії.

Референдум 25 листопада 2008 року про посилення автономії острова отримав понад 75 % голосів «так». Це дасть острову можливість самостійно керувати розробкою надр і морських ресурсів, самостійно ділити прибуток від їхнього продажу. Крім того, розширена автономія дасть владі острова можливість самостійно вирішувати питання судової системи та правопорядку, а також, до певної міри, контролювати зовнішню політику. Наразі повноваження місцевої влади поширюються лише на системи охорони здоров'я, шкільної освіти і соціального обслуговування населення.

Данський парламент 19 травня 2009 переважною більшістю голосів ухвалив закон про розширену автономію Ґренландії^[3], затвердивши результат референдуму, проведеного на острові в листопаді 2008. Новий режим, що вводиться в результаті переговорів з Данією, зокрема, надає ґренландцям право самостійно розпоряджатися власними природними ресурсами — родовищами нафти і природного газу, золота і алмазів, урану, цинку і свинцю.

Вид на льодовик

21 червня 2009 Ґренландія проголосила самоврядування^[4] за наслідками референдуму, проведеного в листопаді 2008 року. Новий правовий порядок Ґренландії означає перехід поліції і судів під юрисдикцію місцевого уряду. Ґренландська мова (Калааллісут) стане офіційною, а громадяни країни кваліфікуватимуться міжнародним правом як окремий народ. В той же час питаннями оборони і зовнішньої політики як і раніше опікуватиметься офіційний Копенгаген.

На території Ґренландії мешкають близько 58 тисяч осіб. Більше половини працездатного населення острова працює в риболовецькій і рибопереробній промисловості. Данія щорічно виділяє Ґренландії дотації на суму 3,2 мільярда крон (близько 540 мільйонів доларів), що становить близько 30 % ВВП острова. Ґренландський парламент називається ландстінґ. Він складається з 31 члена й обирається кожні чотири роки.

[ред.] Адміністративний поділ

Докладніше: Адміністративний поділ Ґренландії

Ґренландія поділена на чотири комуни (муніципалітети) (Куяллек, Каасуїтсуп, Кекката, Сермерсоок) та дві невключені території (Ґренландський національний парк і Авіабаза Туле).

[ред.] Населення

Населення Ґренландії, за даними на липень 2010 року, становить 57 600 людей (більша частина території острова складається з льодовикового покриву, на якому неможливо жити). Основні народи на території острова — ґренландські ескімоси (на місцевій мові — інуїти), що становлять близько 90 % всього населення. Решта 10 % — в основному данці та інші європейці. Основна більшість населення проживає на південно-західному узбережжі, де розташовуються найбільші міста Ґренландії. Заняття населення — найчастіше полювання та риболовля