Антимоніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антимоніт
Антимоніт.jpg
Хімічна формула Sb₂S₃
Ідентифікація
Колір свинцевосірий
Сингонія ромбічна
Твердість за шкалою Мооса 2—2,5
Блиск металічний
Питома вага 4,5—4,6

Антимоні́т, стибніт (рос. антимонит, англ. antimonite, нім. Antimonit, Antimonglanz) — мінерал, трисульфід стибію ланцюжкової будови. Головна руда стибію. Від лат. назви хім. елементу стибію. (Bödan, 1832; J.D.Dana, 1854). Син. – антимоніт, блиск стибієвий, блиск стибієвий сірий.

Опис[ред.ред. код]

Склад: Sb2S3. Sb — 71,5 %.

Домішки — As, Hg, Ag, Au, Pb, Bi, Fe, Cu.

Сингонія ромбічна. Кристали стовпчасті, голчасті. Густина 4,51-4,66. Твердість 2. Колір і риса свинцево-сірі. Блиск металічний.

Спайність по (010). При вивітрюванні утворюється стибієва вохра.

Важливий мінерал гідротермальних антимоніт-кварцових жил на стибій-ртутних родовищах. Знаходиться разом з кіновар’ю, реальгаром, аурипігментом, шеєлітом, кварцом, флюоритом, баритом та ін.

Поширення[ред.ред. код]

Зустрічається разом з кіновар’ю, флюоритом, кварцом, кальцитом, каолінітом, ґаленітом, сфалеритом, баритом, реальгаром, аурипігментом. Мінерал низькотемпературних гідротермальних жил і відкладів гарячих джерел. Часто зустрічається з самородним золотом. Головні знахідки: Санкт-Андреасберґ та Вольфсберґ (Гарц), шахта Каспарі (Півн. Рейн-Вестфалія), Фрайберґ (Саксонія), ФРН; Кремніц і Магурка (Словаччина), Лілєшов (Чехія), Бая-Спріє (Румунія), Віолє і Неронд (Франція), Джебель-Хамімат (Алжир), Іврінді (Туреччина), Саравак (о. Калімантан, Малайзія), Сігуаньшань (Китай).

В Україні є на Донбасі та на Закарпатті.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]