Стибій

Стибій (Sb)
Атомний номер	51
Зовнішній вигляд простої речовини	твердий сріблясто-білий крихкий напівметал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	121,760 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	159 пм
Енергія іонізації (перший електрон)	833,3(8,64) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Kr] 4d10 5s2 5p3
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	140 пм
Радіус іона	(+6e)62 (-3e)245 пм
Електронегативність (за Полінгом)	2,05
Електродний потенціал	0
Ступені окиснення	5, 3, -3
Термодинамічні властивості
Густина	6,691 г/см³
Питома теплоємність	0,205 Дж/(K моль)
Теплопровідність	24,43 Вт/(м К)
Температура плавлення	903,9 K
Теплота плавлення	20,08 кДж/моль
Температура кипіння	1908 K
Теплота випаровування	195,2 кДж/моль
Молярний об'єм	18,4 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки	тригональна
Період ґратки	4,510 Å
Відношення c/a	n/a
Температура Дебая	200,00 K
Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Стибій (Sb), інші назви антимон, сурма - хімічний елемент із атомним номером 51, сріблясто-білий крихкий напівметал, який застосовують у металургійній, ґумовій, фармацевтичній промисловості, піротехниці і т. ін.

Історія

Стибій відомий з глибокої давнини. У країнах Сходу він вживався приблизно за 3000 років до н. е. для виготовлення посуду. У Древньому Єгипті вже в 19 ст. до н. е. порошок сурм'яного блиску (природній Sb₂S₃) під назвою mesten або stem застосовувався для чорніння брів. У Стародавній Греції він був відомий як stími і stíbi, звідси латинська stibium. Близько 12-14 ст. н. е. з'явилася назва antimonium. У 1789 А. Лавуазьє включив Стибій в список хімічних елементів під назвою antimoine ( англійською antimony, іспанською та італійською antimonio, німецькою Antimon). Російська «сурма» походить від турецького sürme; так позначався порошок свинцевого блиску PbS, який також служив для забарвлення брів у чорний колір (за іншими даними, «сурма» - від персидського «Сурма» - метал).

Походження назви

Назва лат. Antimonium походить від грецького anthemon "Квітка". Що позначало форму самородних кристалів.

Отримання

Злиток Стибію

У промисловості Стибій добувають із антимоніту прожарюючи його та відновлюють оксид стибію вугіллям.

$\mathrm{Sb_2S_3 +5\ O_2 \rightarrow \ Sb_2O_3 +3\ SO_2}$

$\mathrm{Sb_2O_3 +3\ C \rightarrow 2\ Sb + 3\ CO}$

Застосування

• Ресурси і запаси стибію
• Стибієві руди
• Антимоніти

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:"Вебер", 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
• Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968
• Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4