Флюорит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Флюорит
FluoriteValzergueFillonjaune.jpg
Загальні відомості
Клас мінералу Галоїди
Хімічна формула CaF2
Ідентифікація
Колір білий, червоний, зеленувато-блакитний, блакитний, зелений, бурий, фіолетово-блакитний
Сингонія Гранецентрована кубічна ґратка
Спайність досконала
Твердість за шкалою Мооса 4
Блиск скляний
Колір риски Білий колір
Питома вага 3,2
Блакитні кристали флюориту та золотисті — піриту.

Флюори́т або плавиковий шпат (плавець, плавень)  — мінерал, флуорид кальцію CaF2. Назва походить від лат. fluor — течія, через здатність цього легкоплавкого мінералу при додаванні до руд металів знижувати температуру плавлення і додавати шихті текучість.

Загальний опис[ред.ред. код]

Забарвлення буває найрізноманітнішим: найхарактерніша фіолетова і зелена, рідше — блакитна, жовта, рожева, часто перемежаються зелені і фіолетові смуги. Оптичний флюорит безбарвний. Блиск скляний. Просвічує або прозорий, темні різновиди просвічують, рідше непрозорі. Твердість 4, густина 3,2. Крихкий. Спайність досконала по октаедру. Сингонія кубічна. Форма кристалів — куби або октаедри. Характерні двійники проростання. Зазвичай мінерал утворює щільні або зернисті маси, або шестоваті і радіально-променисті агрегати.

Флюорит зустрічається, головним чином, як жильний мінерал в асоціації з кальцитом, баритом, кварцем, а також з сульфідами свинцю, цинку і інших металів, рідше — в пегматитах.

Промислова здобич флюориту ведеться з практично мономінеральних жил. Провідні світові постачальники флюориту — Мексика, Монголія, ПАР, Іспанія, Китай. Родовища флюориту є також у Франції, Німеччині, Великій Британії. Більше половини всього флюориту витрачається в хімічній промисловості для виробництва плавикової кислоти, з якої отримують органічні і неорганічні речовини, що фторують, а також штучний кріоліт для потреб алюмінієвої промисловості. Другий найбільший споживач флюориту — чорна металургія, де він використовується як флюс в плавильних печах.

У 19 столітті у Великій Британії як камінь декоративно-виробу широко застосовувався синювато-фіолетовий і зелений флюорит (Синій Джон, Зелений Джон). Оптичний флюорит в роки Другої світової війни був стратегічною сировиною, необхідною для виготовлення приладів нічного бачення.

Кубічні кристали флюориту, Китай
Октаедричний кристал флюориту

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • Ф. звичайний,
  • Ф. вонючий (різновид Ф. просякнутий бітумами),
  • Ф. ітріїстий, ітрофлюорит (різновид Ф., що містить до 14 % YF3, часто містить і церій),
  • Ф. оптичний (безбарвний та прозорий різновид Ф., який використовується в оптичній промисловості),
  • Ф. радіїстий (різновид Ф. з Вільберфорсу, Канада, яка містить радій; радіоактивний), ратовкіт (щільний, прихованокристалічний або землистий різновид, флюорит осадового походження), хлорофан (при нагріванні флуоресціює зеленим кольором),
  • Ф. церіїстий, церофлюорит (різновид Ф., збагачений рідкісними землями церієвої групи, містить до 15 % Y2О3 і 18,5 % Се2О3).

Розповсюдження[ред.ред. код]

Осн. знахідки: Вьолсендорф (Баварія), Гарц, Лобенштейн (Тюрінгія) – ФРН; Парс (Півд. Тіроль, Італія), Конґсберґ (Норвегія), Івіґтут (Ґренландія), графство Дербішир (Англія), о. Ньюфаундленд (Канада), шт. Іллінойс (США), Кондомське, Таштагольське (Гірська Шорія), Такоб (Таджикистан), Бадамське (Казахстан), Фалун (Швеція). На території України Ф. є на Поділлі, Вінничині, в Приазов’ї і на Донбасі. Назва – від лат. fluor – течія, текуча рідина (Ch.A.G.Napione, 1797).

В Україні Бахтинське родовище на Вінничині має запаси 25 млн.т., вміст Ф. в руді 28%. Попутні компоненти – кварц і польовий шпат.

Використання[ред.ред. код]

Головними споживачами Ф. є хімічна і металургійна промисловість. У невеликій кількості його застосовують у цементному виробництві непрозорого матового скла і емалі. Чисті, прозорі кристали застосовують як оптичну сировину. У хімічній промисловості його використовують для добування флуору, пла¬викової кислоти, різних флуорвмісних продуктів: штучного кріоліту, флуориду натрію і флуориду алюмінію, які широко застосувуються в різних галузях господарства.

Використовують Ф. у металургії, хімічній промисловості, оптиці. Потреби України у Ф. (120-150 тис. т/рік) на початку ХХІ ст. перекриваються за рахунок його імпорту з Монголії, Китаю, Таджикистану, Росії.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]