Антоній (Марценко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоній (Марценко)
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна академія
Діяльність: священник
Народження: 12 (24) березня 1887
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть: 18 грудня 1954(1954-12-18) (67 років)
Озерлаг, Іркутська область, РРФСР, СРСР

CMNS: Антоній у Вікісховищі

Анто́ній Марценко (24 березня 1887, Одеса — 1952, нині РФ) — український релігійний та освітній діяч. Ректор Волинської духовної семінарії в Речі Посполитій. Єпископ Польської Автокефальної Православної Церкви (ПАПЦ) — Кременецький, а згодом Люблінський вікарний єпископ (Польща); Української автономної православної церкви; РПЦ Московської патріархії.

Жертва сталінського терору.

Життєпис[ред. | ред. код]

1923—1925 — ректор Волинської духовної семінарії (м. Кременець).

Згодом душпастирював у містах Почаїв, Камінь-Каширський (нині Волинської області), Гродно (нині Білорусь), під час Другої світової війни — у Херсоні.

Від 1946 — у РРФСР (нині РФ), включений до єпископату РПЦ МП. Призначений на Орловську катедру, згодом єпископ Тульський та Білівський РПЦ.

Проте 1952 звільнений з катедри через тиск МГБ.

За сфабриковною справою ув'язнений. Вбитий у тюрмі ГУЛАГ СРСР.

Література[ред. | ред. код]