Аромата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аромата (грец. Αρώματα), або Пряний Порт[1] — торговельний та морський порт на Сомалійському півострові, нині входить до складу Сомалі. Розташований біля мису Гвардафуй, через що його називають «мисом ароматів» (грец. Αρώματον ἄκρον; ароматон акрон).[2][3] Відомий виробництвом смол та різноманітних трав.[4]

Згідно з Періплом Еритрейського моря, датованим I століттям, з «порту ароматів» (грец. Ἀρωμάτων ἐμπόριον; ароматон емпоріон) був здійснений рейд на землі берберів, де була також облаштована стоянка.[5][6][7] Аромата була одним із «дальніх» портів; вона була розташована в північній частині Сомалійського узбережжя в районі Баб-ель-Мандебської протоки. В липні сюди прибували торговці з Єгипту.[8] Аромата була шостим портом після Зейли, Бербери, Гейса, Бандар-Касима та Бандар-Алули.[9] Ідентифікується з Дамо — пунктом, захищеним на півдні, однак відкритим на півночі.[2][10] Час від часу Аромата була небезпечною для суден.[11] Британський археолог Невіл Чіттік знайшов давньоримську кераміку біля Дамо, підтвердивши ідентифікацію.[2] Перед цим інший британський дослідник, Джордж Гантінгфорд ідентифікував Аромату з Олоком, розташованим у трьох кілометрах на захід від неї.[9][12]

Згідно з працею Птолемея Географія, написаною у ІІ столітті, торговець на ім'я Діоген, повертаючись з Індії, взяв напрямок на південь та дістався Аромати. Він плив майже місяць у західному напрямку. Згідно з Маріном Тірським, Птолемей також додав, що торговець на ім'я Теофіл плив з Рапти до Аромати протягом двадцяти днів. Птолемей акцентує, що це були поодинокі плавання і що він не знає середньої кількості днів, потрібної для подолання відстані між Ароматою та Раптою.[13] Птолемей визначає розташування Аромати в районі 6° північної широти, тоді як Марін Тірський — в районі 4.25° північної широти. Птолемей оцінив відстань між Ароматою та найпівденнішою точкою грецьких володінь у Африці — мисом Прасон — у 20.67° (у широтному напрямі).[14] Птолемей також стверджував, що чув від торговців, що напрямок з Родючої (південної) Аравії до Аромати не йде на південь.[15] Він визначив, що Аромата лежить у районі Аденської затоки, а не Індійського океану.[1]

Як і інші порти Аденської затоки, Аромата була незалежною та мала власне керівництво.[1] Головними статтями експорту були ладан та кориця.[16] Також Аромата була крупним перевалочним портом для товарів, що прямували з Індії та Південно-Східної Азії; згодом стала головним джерелом кориці. Також Аромата експортувала зерно, рис, кунжутну олію та бавовняну тканину.[17] Згідно з Периплом, судно, попереджене в Ароматі про наближення шторму в Індійському океані, відправляється на перечікування до Табаї, розташованого на іншому боці мису у двох днях плавання від Аромати.[2]

Monumentum Adulitanum, написаний у IV столітті правителем Аксуму Езаною, описує його численні військові перемоги. Оригінальний текст втрачений, однак зберігся переписаний у VI столітті Козьмою Індикопловом у його Християнській топографії. Він описує підкорення Езаною «землі Ароматів», що стала найсхіднішою територією його володінь,[18][19] яка також фігурує під назвами «Земля Фіміаму»[20] та «країна ладану».[21]

Пол Гензе характеризував Аромату як «сухий прибережний регіон, головне джерело фіміаму» та визначив її у проміжку між низинами сучасної Еритреї, Сомалі та півднем Аравійського півострова.[22] Дослідник Юзо Шитомі припускає, що Ароматою міг бути Хадрамаут, розташований на півдні Аравійського півострова.[20] Британський дослідник Лоуренс Кірван розрізняє дві «землі фіміаму» — на півдні Аравійського півострова (за Monumentum Adulitanum) та на півночі Сомалійського узбережжя (за Періплом Еритрейського моря).[23]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Lionel Casson (ed.), The Periplus Maris Erythraei: Text with Introduction, Translation, and Commentary (Princeton University Press, 1989), p. 115.
  2. ↑ а б в г Casson 1989, pp. 129–30.
  3. ↑ G. W. B. Huntingford (ed.), The Periplus of the Erythraean Sea (Hakluyt Society, 1980), p. 25.
  4. ↑ Glasgow, University of (1955). Transactions. с. 26. South of the Aromatic Coast, the present Somali country in which frankincense was gathered, he mentions Zengisa Acra, Cape Zenj or Zengg
  5. ↑ J. W. McCrindle (ed.), The Christian Topography of Cosmas, an Egyptian Monk: Translated from the Greek, and Edited with Notes and Introduction (Cambridge University Press, 2010 [1897]), pp. 34 n3, 38 n5. Cosmas and the Periplus place it at the end of Barbaria, while Ptolemy makes it the start of Barbaria, which he extends to Rhapta.
  6. ↑ Huntingford 1980, p. 58.
  7. ↑ Casson 1989, p. 57.
  8. ↑ Casson 1989, pp. 59, 115.
  9. ↑ а б Huntingford 1980, p. 83.
  10. ↑ Neville Chittick (1979), "Early Ports in the Horn of Africa", International Journal of Nautical Archaeology 8(4), 273–277. DOI:10.1111/j.1095-9270.1979.tb01131.x
  11. ↑ Casson 1989, p. 277.
  12. ↑ Neville Chittick (1976), "An Archaeological Reconnaissance in the Horn: The British-Somali Expedition, 1975", Azania: Archaeological Research in Africa 11(1), 117–133. DOI:10.1080/00672707609511233
  13. ↑ J. Lennart Berggren and Alexander Jones (eds.), Ptolemy's Geography: An Annotated Translation of the Theoretical Chapters (Princeton University Press, 2000), p. 68.
  14. ↑ Berggren and Jones 2000, p. 76.
  15. ↑ Huntingford 1980, pp. 173–74.
  16. ↑ Huntingford 1980, p. 124.
  17. ↑ Sunil Gupta, "Aromata Emporion", in Roger S. Bagnall, Kai Brodersen, Craige B. Champion, Andrew Erskine and Sabine R. Huebner, The Encyclopedia of Ancient History (Wiley, 2012), p. 754.
  18. ↑ Stuart Munro-Hay, Aksum: An African Civilization of Late Antiquity (Edinburgh University Press, 1991), p. 187.
  19. ↑ Stuart Munro-Hay, Ethiopia, the Unknown Land: A Cultural and Historical Guide (I. B. Tauris, 2003), p. 235.
  20. ↑ а б Y. Shitomi (1997), "A New Interpretation of the Monumentum Adulitanum", Memoirs of the Research Department of the Toyo Bunko 55, 81–102.
  21. ↑ McCrindle 2010, p. 63.
  22. ↑ Paul B. Henze, Layers of Time: A History of Ethiopia (Palgrave, 2000), pp. 29–30.
  23. ↑ L. P. Kirwan (1972), "The Christian Topography and the Kingdom of Axum", The Geographical Journal 138(2), 166–177. DOI:10.2307/1795960

Координати: 11°50′ пн. ш. 51°14′ сх. д. / 11.83° пн. ш. 51.24° сх. д. / 11.83; 51.24

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аромата&oldid=37947219