Бавовна

Бавовник, дозрілий для збирання

Баво́вна — волокно рослинного походження, яке виробляють з коробочок бавовника — кущоподібної рослини роду Gossypium, батьківщиною якої вірогідно є Індійський субконтинент і тропічні і субтропічні райони Африки і Америки.

Волокно бавовни після очищення його від насіння, домішок воску і протеїну складається практично з чистої целюлози — природнього полімеру.

Коли плід бавовника дозріває, коробочка розкривається. Волокно разом з насінням — бавовна-сирець — збирається на бавовноприймальних пунктах, звідки його відправляють на бавовноочисний завод, де відділяють волокна від насіння. Тут же розділяють волокна за довжиною, найбільш довгі волоски від 20—25 мм і є бавовна-волокно.

Коротші волоски — лінт — йдуть на виготовлення вати, а також для виробництва вибухових речовин.

Волокна бавовни найчастіше переробляють в нитку (використовують для одержання пряжі), яку використовують для виготовлення м'якого, «дихаючого» текстилю, з якого шиють одяг, найбільш поширений серед видів одягу з натурального волокна, білизну, рушники, застосовують як сировину для виготовлення штучних волокон, як вихідний продукт для одержання нітратів целюлози – колоксиліну, піроксиліну, з яких, у свою чергу, продукують целулоїд, лаки, динаміт, бездимний порох тощо.

Через багато своїх унікальних властивостей бавовна стала використовуватися у текстильному волокні понад 5000 років тому. Це найважливіше натуральне волокно, що використовується в текстильному виробництві для одягу, товарів для дому і промислової продукції, складаючи близько 40% всіх текстильних волокон у світі станом на 2004 рік. Щорічно, у світі виробляється понад 25 млн. тонн бавовни у близько 80 країнах.

Етимологія

Англійська назва cotton походить з арабської назви qutun, яка означає «бавовняне волокно». Іспанська назва algodón має ту саму етимологію, тоді як українська баво́вна та польська bawełna походять від німецької назви Baumwolle, що означає «вовна дерева».

Властивості

Бавовна представляє собою тонкі, короткі, м'які пухнасті волокна. Волокно кілька разів скручено навколо своєї осі. Для бавовни характерні відносно висока міцність, хімічна стійкість (він довгий час не руйнується під впливом води і світла), теплостійкість (130-140 ° C), середня гігроскопічність (18-20%) і мала частка пружної деформації, внаслідок чого вироби з бавовни сильно мнуть. Стійкість бавовни до стирання невелика.

Кодовий символ вказує, що бавовна може бути вдруге перероблена

Переваги

• М'якість
• Хороша поглинаюча здатність в теплу пору
• Легкість у забарвленні
• Здоровий, натуральний матеріал
• Не шкідливий для здоров'я

Недоліки

• Легко мнеться
• Має тенденцію до усадки
• Жовтіє на світлі

Історія

Бавовна є одним з найстаріших природних матеріалів – людина використовує його понад 12 тисячоліть. У 2002 р. бавовну вирощували на площі 330 000 км² в «теплому поясі» земної кулі і отримали 21 млн тонн сировини.

Першим знаряддям для очищення бавовни від насіння в Індії була так звана «чурка», яка складалась з двох валків, причому верхній був нерухомий, а нижній обертався рукояткою. Бавовна з насінням подається між валиками, валик захоплює волокно і протягує його на другу сторону, а насіння, яке не може пройти між валиками, відривається і падає попереду. При цій операції два-три змінних робітники могли очистити за день не більш 6—8 кг чистої бавовни. Тому про велике і дешеве виробництво бавовни не могло бути й мови.

Виробництво

Перша десятка виробників бавовни-2011 (480-фунтові тюки)
КНР	33.0 млн. тюків
Індія	27.0 млн. тюків
США	18.0 млн. тюків
Пакистан	10.3 млн. тюків
Бразилія	9.3 млн. тюків
Узбекистан	4.6 млн. тюків
Австралія	4.2 млн. тюків
Туреччина	2.8 млн. тюків
Туркменістан	1.6 млн. тюків
Греція	1.4 млн. тюків
Джерело:

Бавовна – стовідсотково ліквідний товар, попит на нього стабільно високий. Приріст виробництва бавовни в світі складає близько 2% на рік. Протягом останніх 10 років виробництво бавовни виросло на 24%, урожайність – на 44%, споживання – на 48%.

Технологічний процес виготовлення продукції в бавовняній промисловості нетривалий – у прядильному виробництві 3–5 днів, у ткацькому – 10 днів, а в обробному 5–6 днів. Особливість технологічного процесу полягає в тому, що готова продукція є результатом послідовної обробки сировини на окремих етапах виробництва. Так, у першому прядильному виробництві сировина (бавовна) проходить 5–10 стадій обробки, готовим продуктом є пряжа різних тексів (номерів). У ткацькому виробництві пряжа обробляється на 6–7 стадіях. Кінцевий продукт цього виробництва – сурова тканина. В обробне виробництво надходить сировина у вигляді суров’я, яке проходить більш як 10 операцій.

В Україні бавовняні комбінати функціонують у Херсоні й Тернополі; бавовнянопрядильний комбінат – у Донецьку; бавовняна фабрика – у Нововолинську, прядильна фабрика – у Полтаві, ватноткацька – в Києві, ткацькі фабрики – у Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві та Радомишлі, ниткова фабрика – у Нікополі. Виробництво бавовняних тканин за період 2003–2008 рр. було загалом стабільним, коливаючись у межах 0,7–1,1 м² на рік.

В України відсутня власна сировинна база. Науковці працюють над можливістю розв’язання проблеми забезпечення бавовною за рахунок відновлення її вирощування на півдні України. Результати досліджень доволі суперечливі.

Досвід минулих років показав, що частина степових районів України цілком придатна для бавовносіяння. 1930 р. продукція бавовни з 1 га перевищувала вартість зернової продукції в 10 разів. Так, бавовник на півдні Україні в Цюрупинському, Скадовському, Голопристанському, Очаківському районах і в Криму вже в 30-і роки ХХ ст. став головною серед інших технічних і просапних культур.

1951 року врожайність бавовнику в більшості господарств України становила 21 ц/га, тоді як в інших країнах світу вона була на рівні 3,4 – 11,5 ц/га. У середньому за 1929 – 1955 рр. врожайність бавовни-сирцю в умовах зрошення становила 13,7 ц/га, без зрошення – 8,9 ц/га. Проте, в наступні роки почалося скорочення посівів і 1958 р. повністю було припинено вирощування бавовнику в Україні, що було пов'язано з переорієнтацією стратегії економічного розвитку СРСР і вольовим рішенням керівництва країни.

Природні та екологічні умови на півдні України близькі до умов вирощування бавовнику в Болгарії, де він дає високі врожаї щороку як в умовах зрошення, так і на суходолі.

Література

• "Cotton Fiber Chemistry and Technology", Phillip J . Wakelyn та інші автори, CRC Press 2007, ISBN 978-1-4200-4587-1
• "Handbook of Fiber Chemistry", Menachem Lewin, Editor, 3rd ed., 2006, CRC press, ISBN 0-8247-2565-4

Примітки

Це незавершена стаття про тканину. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.