Спостереження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Спостереження — метод наукового дослідження , що полягає в активному , систематичному , цілеспрямованому , планомірному ,і навмисному сприйнятті об'єкта , в ході якого отримується знання про зовнішні сторони , властивості і відносини досліджуваного об'єкта . Спостереження включає в себе в якості елементів: спостерігача (суб'єкта) , об'єкт спостереження і засоби спостереження. В якості останніх у розвинених формах спостереження використовуються різні спеціально створені прилади , що виступають як продовження і посилення органів чуття людини , а також використовувані як знаряддя впливу на об'єкт ( що перетворює спостереження на складову частину експериментальної діяльності).

Основні методологічні вимоги до спостереження наступні:

  1. активність ( не споглядання об'єкта , а пошук і фіксація дослідником потрібного ракурсу бачення його ),
  2. цілеспрямованість ( увага повинна фіксуватися тільки на явищах, що цікавлять ),
  3. планомірність і навмисність ( проходження за певним планом або сценарієм ),
  4. системність (ведення за певною системою для багаторазового сприйняття об'єкта в заданих режимах)[1] .

Примітки[ред.ред. код]

Спостереження у педагогіці та психології[ред.ред. код]

Спостереження відіграє надзвичайно важливу роль і є дуже поширеним як у педагогіці, так і у психології. Спостереження є однією з форм активного чуттєвого пізнання; воно є галуззю і водночас процесом одержання життєвого досвіду.

Власне спостереження — це найбезпосередніший спосіб одержання дослідних даних, завдяки чому цей метод став першою і вихідною формою пізнання.

Саме як метод наукового пізнання спостереження має ряд специфічних характеристик. Наприклад, метод є суспільно виробленою і закріпленою системою регулятивних принципів і теоретичної пізнавальної діяльності. Таким чином, метод є «керівництвом» до практичних дій і осмислення фактів. З огляду на це, можна визначити деяку специфіку методу спостереження. Передусім, у визначення спостереження як методу педагогіки та психології мають бути включені положення про:

  • галузі використання методу;
  • сутність специфічного психологічного спостереження;
  • можливості та обмеження методу;
  • його зв'язки з іншими методами психологічного дослі­дження;
  • структуру самого процесу спостереження як спеціальної пізнавальної наукової діяльності;
  • види спостереження та їх відмінні риси;
  • предметну оснащеність спостереження;
  • способи інтерпретації емпіричних даних та їх теоретичне осмислення.

Спостереження — реєстрація (запис) обставин і фактів (поведінки), що сприймаються органами чуття дослідника або механічними пристроями.

Об'єкти спостереження: поведінка споживачів, реакція споживачів, продуктова політика, рекламна компанія й ціни конкурентів.

Методи спостереження:

  1. Польове (у реальних умовах) і лабораторне (у штучно створених умовах).
  2. Пряме (безпосередньо під час подій, що відбуваються) і непряме (за результатами подій, що відбулися).
  3. Відкрите й приховане.
  4. Структуроване (за чітко визначеною схемою) і неструктуроване (без чіткого плану).
  5. Людське (спостерігач — людина) і механічне (за допомогою електронних чи механічних пристроїв).

Див. також[ред.ред. код]

Наука Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.