Арутюнов Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арутюнов Олександр Іванович
вірм. Ալեքսանդր Հովհաննեսի Հարությունով
Народився 3 (16) січня 1904[1][2]
Єреван, Російська імперія[3][4][…]
Помер 5 червня 1975(1975-06-05)[1][2] (71 рік)
Москва, СРСР[4][1][2]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність вірмени[1]
Діяльність нейрохірург, хірург, викладач університету, лікар
Alma mater Ростовський державний університетd (1929)[1]
Галузь нейрохірургія
Заклад Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України[1][2]
Burdenko Neurosurgery Instituted[1][2]
Вчене звання професор[d][1][2] і академік[1][2]
Науковий ступінь доктор медичних наук[1][2] (1944)
Членство Академія медичних наук СРСР[1][2]
Партія ВКП(б)[1]
Війна німецько-радянська війна[1]
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «Китайсько-радянська дружба»
Заслужений діяч науки Української РСР

Олекса́ндр Іва́нович Арутю́нов (*3 січня 1904, Єреван — 11 листопада 1978) — український радянський нейрохірург, заслужений діяч науки УРСР1954), академік АМН СРСР (1967), засновник української школи нейрохірургів.

Член КПРС з 1940.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в Єревані. Учень академіка М. Н. Бурденка. Під час Німецько-радянської війни — головний хірург Південного, Північно-Кавказького, Південно-Західного, 3-го Українського фронтів.

З 1945 — завідувач нейрохірургічної клініки в Києві. В 1950 організував Український науково-дослідний інститут нейрохірургії, який очолював з 1950 по 1964. З 1964 по 1975 був директором інституту нейрохірургії ім. М.Бурденка

Праці[ред. | ред. код]

Праці Арутюнова присвячені проблемам нейроонкології, відновлювальної та судинної хірургії.

Арутюнов створив новий напрям у розробці проблем внутрішньочерепного тиску та набряку мозку і діагностики вогнищевих уражень мозку.

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

Герой Соціалістичної Праці (1974). Нагороджений двома орденами Червоного Прапора та іншими орденами і медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]