Архієпархія Мюнхена та Фрайзінга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Frauenkirche München as seen from St. Peter.jpg
Собор Пресвятої Діви Марії, Мюнхен, Німеччина
Обряд Латинський
Головне місто Мюнхен
Країна Німеччина Німеччина
Дата заснування 739
Площа єпархії 11.998 км²
Населення єпархії 3 425 000 чол.
Число католиків 1 824 758 чол.
Доля католиків 53,3 %
Карта архієпархії Мюнхена та Фрайзінга
Святий Корбініан
Палац Гольнштайн — резиденція архієпископів Мюнхена та Фрайзінга
Кардинал Рейнгард Маркс — сучасний ординарій архієпархії Мюнхена та Фрайзінга

Архієпархія Мюнхена та Фрайзінга (лат. Archidioecesis Monacensis et Frisingensis) — архієпархія Римо-католицької церкви з центром у місті Мюнхен, Німеччина. До митрополії Мюнхена та Фрайзінга входять єпархії Аугсбурга, Пассау, Регенсбурга. Кафедральним собором архієпархії Мюнхена та Фрайзінга є церква Пресвятої Діви Марії. У Фрайзінгу розміщується співкафедральний собор Пресвятої Діви Марії та Святого Корбініана.

Історія[ред.ред. код]

716 року до Баварії прибув святий Корбініан, щоб заснувати там парафії католицької церкви. Він збудував на пагорбі поблизу Фрайзінга домініканський монастир. 739 року святий Боніфацій заснував у Фрайзінгу католицьку єпархію.

З 1239 року єпископи Фрайзінга мали світську владу. Єпархія Фрайзінга поширювала свою юрисдикцію на значну територію, включаючи сучасне італійське місто Сан-Кандідо. У середньовіччі єпархія Фрайзінга входила до складу митрополії Зальцбурга.

1803 року єпархія Фрайзінга була ліквідована в результаті німецької медіатизації. 1817 року після конкордату Ватикану з Баварією було прийнято рішення про відродження єпархії Фрайзінга в ранзі архієпархії під новою назвою Архієпархія Мюнхена та Фрайзінга. Планувалось включити до складу території архієпархії Мюнхена та Фрайзінга територію ліквідованої єпархії Кімзе. Архієпархія Мюнхена та Фрайзінга була канонічно започаткована 1 квітня 1818 року буллою Dei ac Domini Nostri римського папи Пія VII.

У лютому 1818 року першим архієпископом архієпархії Мюнхена та Фрайзінга був призначений Лотар Ансельм фон Гебсаттель, однак через суперечки з Ватиканом і місцевою владою він зайняв свою кафедру тільки 15 серпня 1821 року. Кафедральним собором архієпархії став Собор Пресвятої Діви Марії. Свою резиденцію архієпископ розмістив у палаці Гольнштайн.

Ординарії архієпархії[ред.ред. код]

Ординарії єпархії Фрайзінга[ред.ред. код]

  • єпископ святий Корбініан Фрайзінзький (724 — 8.09.730);
  • єпископ Еремберт (730 — 1.01.749);
  • єпископ Йозеф фон Верона (березень 749 — 17.01.764);
  • єпископ Арбео (764–783/784);
  • єпископ Атто (783/784 — 810/811);
  • єпископ Гітто (810/811 — 834/835);
  • єпископ Ергенберт (835/836 — 854);
  • єпископ Анно (854/855 — 875);
  • єпископ Арнольд (875–883);
  • єпископ Валдо (883/884 — 903/906);
  • єпископ Утто (904/906 — 907);
  • єпископ Драгольф (907–926);
  • єпископ Вольфрам (926–937);
  • єпископ блаженний Лантперт (937/938 — 957);
  • єпископ Абрагам (956/957 — 993/994);
  • єпископ Готшалк фон Хогенау (994–1005);
  • єпископ Егельберт фон Моосбург (1005–1039);
  • єпископ Ніткер (1039–1052);
  • єпископ Елленгард (1052–1078);
  • єпископ Мегінвард (1078–1098);
  • єпископ Гайнріх I фон Фразінг (1098–1137);
  • єпископ Оттон Фрайзінзький (1137–1158);
  • єпископ Альберт I фон Гартгаузен (1158–1184);
  • єпископ Отто II фон Берг (1184–1220);
  • єпископ Герольд фон Вальдек (1220–1230);
  • єпископ Конрад I фон Тельз унд Хогенбург (1230–1258);
  • єпископ Конрад II, вільдграф фон Даун (1258–1278/1279);
  • єпископ Фрідріх фон Монтальбан (1279–1282);
  • єпископ Еміхо, вільдграф фон Віттельсбах (1282–1311);
  • єпископ Готтфрід фон Гексенаггер (1311–1314);
  • єпископ Конрад III дер Сендлінгер (1314–1322);
  • єпископ Йоганнес I Вульфінг (1323–1324);
  • єпископ Конрад IV фон Клінгенберг (1324–1340);
  • єпископ Йоганнес II Гак (1340–1349);
  • єпископ Альберт II фон Хогенберг (1349–1359);
  • єпископ Пауль фон Ягерндорф (1359–1377);
  • єпископ Леопольд фон Штурмберг (1377–1381);
  • єпископ Бертольд фон Вехінген (1381–1410);
  • єпископ Конрад V фон Гебенштрейт (1411–1412);
  • єпископ Германн фон Кіллі (1412–1421);
  • єпископ Нікодемус делла Скала (1421/1422 — 1443);
  • єпископ Гайнріх II Шлік (1443–1448);
  • єпископ Йоганнес III Грюнвальдер (1448–1452);
  • єпископ Йоганн IV Тульбек (1453–1473);
  • єпископ Сікст фон Таннберг (1473–1495);
  • єпископ Руперт фон дер Пфальц (1495–1498);
  • єпископ Філіп фон дер Пфальц (1498–1541);
  • єпископ Гайнріх II фон дер Пфальц (1541–1552);
  • єпископ Лео Лох фон Гількертсхаузен (1552–1559);
  • єпископ Моріц фон Сандізель (1559–1566);
  • єпископ Ернст фон Баєр (1566–1612);
  • єпископ Стефан фон Сайбольдсдорф (1612–1618);
  • єпископ Вейт Адам фон Гепек (1618–1651);
  • єпископ Альбрехт Сигізмунд фон Баєр (1651/1652 — 1685);
  • єпископ Йосиф Клеменс Баварський (1685–1694);
  • єпископ Йоганн Франц Еккер фон Капфінг унд Ліхтенек (1694/1695 — 1727);
  • кардинал Йоганн Теодор Баварський (1727–1763);
  • єпископ Клеменс Венцеслав Саксонський (1763–1768);
  • єпископ Людвіг Йозеф Фрайгерр фон Вельден (1768–1788);
  • єпископ Максиміліан Прокоп фон Торрінг-Єттенбах (1788–1789);
  • єпископ Йозеф Конрад Фрайгерр фон Шроффенберг (1789–1803);
    • Sede vacante (1803–1821);
    • єпископ Йозеф Якоб фон Геккеншталлер (1803–1818) — апостольський адміністратор;
    • Єпархію ліквідовано.

Ординарії архієпархії Мюнхена та Фрайзінга[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]