Святі
.jpg)
Слово Святий означає «Відділений», тобто «той що відрізняється від подібних йому».
Статус Святий може призначити лише Бог, Який відділяє вибраний об'єкт для виконання певної місії у служінні Богові для виконання Його головної мети — спасіння кожної живої душі.
Святими у християнстві є Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий.
Святими є ангели, що не згрішили.
Святими можуть бути не тільки вибрані Богом люди — Адам, Енох, Ной, старозавітні та новозавітні пророки, Марія — мати Ісуса, апостоли — учні Ісуса, але і неживі об'єкти — Святе місце — місце, вибране Богом для служіння і поклоніння Богові.
Святий день. У Старому і Новому Завітах святим днем є освячений Богом день — субота. Ступінь святості людини зростає з її наближенням до Бога, по мірі уподібнення характеру людини характеру Ісуса Христа.
Святі — особи, що відзначилися найвищими чеснотами християнської побожності і за життя чи після смерті були прославлені чудами. Церковна канонізація надає святим культу, якого не зазнають інші угодники з обмеженим ушануванням.
Разом з християнством українська Церква перебрала з Візантії її святих і до них почала додавати у своїх церковних календарях (місяцесловах) також деяких латинських, зокрема західно-слов'янських святих (св. Вячеслав й ін.) і не визнаних в Царгороді св. Кирила і Мефодія та їхніх учнів. Одночасно сприяла розвиткові культу власних святих, навіть затримуючи їхні первісні імена поряд із хресними (св. Ольга — Олена, св. Володимир — Василь, св. Борис і Гліб — Роман і Давид). Першими святими в Україні були проголошені князі Борис і Гліб (1019), натомість освячення пам'яті Ольги і Володимира правдоподібно було щойно стверджене відомою похвалою митрополита Іларіона, у 1037—1050, хоч їхнє святкування засвідчене значно пізніше. Прославлення Теодосія Печерського († 1074) наступило через понад 30 pоків після смерті, 1108 заходами Великого князя Святополка Ізяславича. Інших києво-печерських подвижників, що в числі 118 спочивають у печерах і в більшості відомі тільки за іменами, спільно канонізував митрополит П. Могила 1643 і наказав скласти їм церковну богослужбу на 28 серпня і 28 вересня. Тому серед найдавніших українських святих найчисленнішими є ченці— «преподобні», «затворники», «постники» і «безмездники», що лікували хворих без винагороди (Агапіт, Дам'ян Печерський). Зате «юродиві Христа ради», як Ісакій Печерський, що своєю дивною поведінкою (викликали осуд одних і подив інших, були рідкісним явищем у давній Україні порівняно з Московщиною. Інша численна група староукраїнських святих це ієрархи, «святителі», почавши від Стефана, єпископа Володимира-Волинського († 1094) та Кирила Турівського († 1189). Серед святих із мирян визначаються «благовірні» князі й княгині, як Михайло Всеволодович, князь чернігівський, замучений 1246 з боярином Теодором у татарській орді, і Єфросинія Полоцька († 1173).
Українські святі з княжих часів з деякими пізнішими, як віленські мученики Іван, Антін та Євстафій (14 квітня) з 1352 увійшли в Святці як православної, так і з'єднаної з Римом української Церкви (з деякими відхиленнями впродовж 17 — 19 ст.). Від Берестейської унії вони почали різнитися іншою процедурою канонізації, але продовжують той самий спосіб прилюдного культу С.: їм встановлені святочні дні в церковному році (див. Свята церковні) й правляться тоді окремі богослужби, на їхню честь служаться молебні й акафісти, і до місць, де спочивають їхні мощі чи є присвячені їм храми й монастирі, відбуваються прощі. В СРСР влада ліквідує прилюдний культ святих, нищить їхні ікони і статуї тощо, ускладнює звичай давати імена святих новонародженим.
Українських святих новомучеників УГКЦ беатифіковано 27 червня 2001 року у м. Львові під час літургії візантійського обряду за участі Івана Павла ІІ.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- Туптало Дмитро (Димитрій, митр. ростовський, св.). Книга житій святыхъ на дванадесят мѣсяцей…, 4 кн. К. 1764;
- Часослов. Рим 1950, 821 — 1248 — церк. календар (Місяцеслов) Укр. Кат. Церкви;
- Федотов Г. Святые древней Руси (X — XVII ст.) Нью-Йорк 1959;
- Martinov J, Annus Ecclesiasticus Graeco-Slavicus. Брюссель 1963.
- [Британський святих http://www.oodegr.com/english/istorika/britain/British_saints.htm]
